Piвнe-Paкуpc - просто ЦIКАВА газета №369 від 06.11.2008p.
Передплатний індекс:
23429
Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477
Додати у "Закладки"

Головна (Просто цікава газета) "Рівне-Ракурс"

Олас - якісне пальне

А що Ви скажете? Блог


  Реклама в газеті "Рівне-Ракурс"


  ¤ Ракурс подій

  ¤ Ракурс політики

  ¤ Ракурс економiки

  ¤ Ракурс здоров'я

  ¤ Ракурс культури і освіти

  ¤ Ракурс спорту

  ¤ Ракурс кримінальний

  ¤ Ракурс житейський

  ¤ Ракурс інтимний

  ¤ Ракурс мандрівника

  ¤ Ракурс незвичайного

  ¤ Ракурс добрих порад

  ¤ Ракурс розваг


Пошук

RSS
Архів «РР»:
Грудень 2018p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
     1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30
31
Січень 2019p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
 1 2 3 4 5 6
7 8 9 10 11 12 13
14 15 16 17 18 19 20
21 22 23 24 25 26 27
28 29 30 31


#Постаті

Ікону, вишиту потайки риб’ячою кісточкою, ув’язнені ховали 10 років у фуфайці

Ікону, вишиту потайки риб’ячою кісточкою, ув’язнені ховали 10 років у фуфайці

Перебираючи домашній архів, пані Марія вирішила передати до Дубенського історико-культурного заповідника невелику ікону. Якщо відверто, не дуже хотілося розлучатися зі святинею, що допомагала знеможеним ув’язненим у нелегку пору. Та водночас 82-річна дубенчанка розуміла, що краще буде, коли реліквію бачитимуть відвідувачі замку. Деякі будуть пройматися духом волелюбства, а молодь не забуватиме, через які випробування пройшли старші покоління, відстоюючи незалежність України. Отож, ікона ідейно спроектована на минуле, на сьогодення, а ще більше - на майбутнє.

За любов до України - на каторгу

На початку 30-х років минулого століття купили Бондарці на хуторі поблизу Придорожнього 10 гектарів поля і шмат лісу. Працьовита сім’я швидко обжилася на новому місці, навіть хлів за лісом покрила жерстю, придбала єдину на всю околицю жниварку. Батьки - пан Герасим та пані Кулина, вчили дітей любити рідний край, не миритися з кривдою, бути чесними та справедливими, шанувати православну віру. Усі четверо юних Бондарців прагнули прислужитися громаді. Марійка після закінчення педучилища сумлінно вчителювала у сусідніх Загорцях. Якось на обласних курсах познайомилася з колегою, Миколою Боришкевичем із містечка Степань. Знайомство переросло у приязнь, далі – в любов. Жадоба до знань вела закоханих життєвою дорогою: дівчина стала студенткою Кременецького вчительського інституту, а юнак вступив до Рівненського педінституту. Виходець із родини міщан, що дала рідному краю високопоставлених чиновників та визначних духовних осіб (один дід був секретарем Кременецької консисторії, другий – працював інспектором церковно-приходських шкіл Волинської губернії), мав можливість навчатися в Рівненській українській гімназії, з юних років прилучившись до національно-визвольного руху, куди його привів родич, районовий провідник ОУН Михайло Гожий. Був ще знайомий із чільними діячами “Поліської Січі” – Боровцем, Мітрингою, Смородським, Зубатим. Отож, Марійка в особі Миколи мала не лише коханого, але й гарного політичного наставника. Закохані мріяли про час, коли визвольний рух приведе до торжества святої ідеї незалежності Української Держави, народить нову генерацію незламних борців.

Спостерігаючи несправедливість більшовицького режиму, відчуваючи посилення русифікації, зневажливе ставлення червоних “визволителів” до поліщуків, студент написав вірша, в якому дісталося і Москві, і комуністам, і місцевим лакузам. На хлопця “настукали” і того ж дня його “загребли” пильні чекісти. Суд над Миколою був швидким, жорстоким і несправедливим: смертна кара. Щоправда, пізніше вищу міру замінили на 25 років каторги. Так опинився бунтівник Микола Боришкевич у селищі Холодному Магаданської області. А дівчина… раділа вироку – живим залишився коханий.

У в’язниці схудла до 38 кілограмів

От тільки їй самій доля готувала не легші випробування. “Взяли” Марійку в 1947 році. Перелік “злочинів” студентки просто вражав. У 16-річному віці була обрана станичною в селі Витусівка, що неподалік Дубна, розповсюджувала листівки, читала заборонену літературу, не донесла на односельця Степана Мойсейця, який був націоналістом. “Приписали” дівчині 10 років таборів. Сиділа у горезвісному Кенгірі (Казахстан), де умови для засуджених були особливі - нелюдські. Вже через рік тюремного заслання Марійка важила 38 кілограмів, навіть тачку з десятьма цеглинами везти не могла. Потім був табір у Спаському, де її, “доходягу”, від смерті врятували жалісливі черниці.

Ікону вишивали всією камерою

Перед присудом вчорашня вчителька дев’ять місяців провела у Рівненській в’язниці. Там заприятелювала зі старшою за себе Павлиною Шашкевич із села Красна Гора, що на Дубенщині. Аби чимось скрасити страшні години між допитами, подруги взялися вишивати. Написав останнє слово і замислився… Як правило, під “вишиванням” вбачаються різнобарвні муліне, голка, спокійна та затишна атмосфера. А тут - тюрма! Звичних голок і ниток немає, про спокій - лише мріяти можна. Та дівчата знайшли вихід, бо дуже вже хотілося мати образ Спасителя на полотні.

Коричневих ниток насмикали з хустини, яку пожертвувала одна з арештанток. За основу пішов шматок біло-рожевого шовку від блузки Павліни. Силует Сина Божого на терновому вінку на матерію нанесла Павліна Шинкарук із села П’ятигори, що неподалік Рівного. А голку змайстрували з… риб’ячої кістки. Нелегко було працювати таким “ін-струментом”, але жінки мали мету, терпіння та наполегливість. Майже три місяці витратили, поки крадькома від наглядачів (дівчата по одній чергували біля дверного віконечка) не закінчили ікону. Скільки радості було в камері, коли зав’язали останні вузлики!

Роботу ховали від злого ока. Спочатку підшили ікону до зворотної сторони плаття, потім – скрутили у невелику трубочку, запхнули в дірку на фуфайці. І помандрувала іконка з невільницями на заслання в далекий Казахстан. Її наклеїли на картон. Крадькома молилися на зображення Ісуса Христа, співали у релігійні свята псалми. Як правило, починала божественний твір котрась із волинянок, потім до співу долучалися й інші.

У грудні 1951 року, коли Марії Бондарець виповнилося 25 років, подруги вирішили подарувати їй найдорожче, що мали – ікону. Ще й колективне побажання додали: “Дорогій іменинниці на честь ювілею дарують політв’язні. Будь здоровою і щасливою з коханим Миколою. Цього тобі зичать Катя П'ятенко (Корець), Стефа Савдик, Розалія Ковалів (Дрогобич), Галина Безмуда, Павлина Шашкевич (Дубно), Наталія Кукелко, Віра Деркач, Наталія Протос (Кременець), Павліна Шинкарук (Рівне), Люда Яремчук, Надія Яцюк (Вишнівець)”.

Чотири роки нічого не знала про Миколу. Але настав день, і з чоловічої частини табору передали шматок цигаркового паперу, списаний рідною рукою. Плачучи від щастя, ще і ще раз вона перечитувала багатозначні рядки: “Кохана, тримайся. Вірю в щасливу зустріч і радісне майбутнє. Я тебе нікому не віддам”.

Заповів побудувати каплицю

Їх звільнили лише у 1956 році. Ніколи не забуде землячка, як три роки до того (прилетіла звістка про смерть вусатого “батька всіх народів”), повертаючись із каменоломні, ув’язнені кричали “Ура!”. Не могли охоронці змусити замовкнути зраділих невільниць, котрі інтуїтивно відчули, що невдовзі все може змінитися, що дехто потрапить під амністію.

Наступного року, повернувшись на рідне Полісся, молоді люди одружуються. Чоловік влаштувався на фабрику художньої галантереї, пані Марія стала вихователькою в дитячому будинку. Зростали сини, з’являлися онуки… Вони пишалися, що Україна стала незалежною, бачили в цьому і частку власних зусиль - боролися недарма. Та роки, проведені за колючим дротом, далися взнаки. Хворів пан Микола, а дев’ять років тому Всевишній покликав його в інший світ. Перед смертю він сказав дружині: “Давай залишимо пам’ятку, що вижили - всім смертям на зло, і вшануємо тих, хто загинув у сталінських таборах”.

Виконуючи заповіт чоловіка, пані Марія збудувала на власному подвір’ї під білокорими березами капличку, аби сьогодні ті, хто живе, пам’ятали земляків, які не повернулися з Сибіру, Воркути, Казахстану, Далекого Сходу.

…Хвороби дошкуляють старенькій. На дев’ятому десятку Марія стала погано бачити, але й зараз не відмовляється, коли запрошують на тематичні вечори. Розповідає молоді про тяжку участь у національно-визвольному русі, вчить любити рідний край, співає патріотичні пісні. Вони нагадують про ті нелегкі часи юності, коли вишитий образ Спасителя надихав на супротив ідеології. А ще глибоко переконана: мініатюрний храм у її обійсті, як і вишита у в’язниці ікона, стануть своєрідними оберегами та символами віри у краще майбутнє. І спалахують від спогадів побляклі очі, розпрямляються придавлені роками плечі, стає більш дзвінким у колишньої політкаторжанки голос.

Справедливо кажуть, що все велике найкраще пізнається на відстані. Доля розпорядилася так, що лише в роки незалежності змогли оцінити подвиг полісянки. Так, тернистим був її шлях, але Богом судилося уникнути смерті й дожити до наших днів. За волю рідного краю вона заплатила дуже високу ціну.

06.11.2008Василь ЯНОШІ


Переглядів: 95

Версія для друку

Коментарі (0):


Система Orphus
<<- Попередня статтяНаступна стаття - >>

Додайте коментар:

защитный код

Анонсовані статті свіжого № 896 від 17.01.2019p.
¤ 
Рівненщина має перше золото у новому спортивному сезоні

Рівненщина має перше золото у новому спортивному сезоні

Перше золото у спортивному 2019 році. Його завоювали рівненські стрілки Дмитро Гонта та Оксана Ковальчук на зимовому чемпіонаті України зі стрільби кульової. Це перша перемога нашої команди на спортивній події у Львові...

¤ 
Студенти Гончаренка: хто вони?

Студенти Гончаренка: хто вони?

Виступ «Кардиналу-Рівне» у першій частині чемпіонату спричинив справжній фурор, адже мало хто очікував такого від команди, яку підсилили гравці з чемпіонату Києва. На всеукраїнській арені ці імена на початку сезону практично ніхто не знав, ба більше, навіть у столиці не всі представники футзальної тусовки мали уявлення про цих молодих хлопців. Ми ж спробуємо пролити вам трохи світла на те, який тернистий шлях пройшов квартет «студентів» Гончаренка і коли почав формуватися кістяк сучасного «Кардиналу-Рівне»....

¤ 
Від застудних хвороб вилікують спеції

Від застудних хвороб вилікують спеції

Пізня осінь - сезон застудних захворювань. Похмура дощова погода впливає не тільки на настрій, а й на імунні сили людини. Тому сьогодні говоритимемо про протизастудні й протигрипозні засоби, які завжди в нас під рукою....

¤ 
Рівненщина перша в Україні побачила Томос

Рівненщина перша в Україні побачила Томос

Нинішній візит президента України Петра Порошенка на Рівненщину став подією історичною і важливою не тільки для нашої області, а й для усієї країни. Під час свого одноденного візиту президент зміг побувати в різних куточках області. Так, він спілкувався з пораненими бійцями та ветеранами у Клеванському госпіталі ветеранів та інвалідів війни. Виступив перед сотнями мешканців Здолбунова в місцевому клубі. В обласному музично-драматичному театрі мав зустріч з громадськими діячами, державними службовцями та представниками місцевого бізнесу....

¤ 
Майже 2 тисячі працівників легалізовані у 2018 році на Рівненщині у результаті роботи інспекторів Управління Держпраці

Майже 2 тисячі працівників легалізовані у 2018 році на Рівненщині у результаті роботи інспекторів Управління Держпраці

У 2018 році інспектори праці Управління Держпраці у Рівненській області перевірили 648 суб’єктів господарювання, які використовують найману працю, з них:...

¤ Ефект дорожньої реформи
Північний об

У Державному агентстві автомобільних доріг України вже завершені роботи з підготовки проектної документації на будівництво Північного об’їзду міста Рівного. Усі роботи планують виконати до кінця 2021 року.

Північний об'їзд Рівного стає реальністю

Петро УДОВИЧЕНКО: «Це найкоротший шлях до збереження міських доріг, підвищення безпеки дорожнього руху й екологічної безпеки»

У 2014 році, після Революції гідності, перед українцями постало завдання побудувати успішну країну. Щоб його виконати, було розпочато чимало реформ у різних галузях. Відтоді минуло п'ять років, і зараз можна небезпідставно вважати, що результати багатьох перетворень далекі від бажаних. На успішність претендують тільки ті реформи, для проведення яких вдалося зібрати всі необхідні чинники: прогресивних людей, об'єднаних спільною метою та готових змінювати і змінюватися, ефективну систему взаємодії, сприятливу для галузевих реформ та чимало інших факторів....





Найпопулярніші 15 статей:

1. Моє місто - найкраще [427] (2653)
2. Розшифровка аналізу крові: [841] (2383)
3. Секс із мусульманином [271] (2380)
4. [0] (2248)
5. Секрети ігрових автоматів: як грати і вигравати? [755] (2068)
6. Як правильно приймати вітаміни? [749] (2042)
7. ЧИ ВАРТО РОБИТИ ПОКУПКИ ДО НАРОДЖЕННЯ ДИТИНИ? [519] (2040)
8. Догляньте мене до смерті [278] (1937)
9. Авокадо - це фрукт чи овоч? [318] (1928)
10. Первентин - легальний наркотик нового покоління [345] (1852)
11. Якщо у сні приснився вуж [219] (1422)
12. Розклад руху автобусів [253] (1417)
13. Біснуватих везуть у Рогачів [256] (1391)
14. Двох тяжкохворих сестер вилікував чоловік зі Здолбунова [465] (1308)
15. Яйце-райце, в чому твоя сила? [257] (1303)

ТОП-15 свіжого номера:

1. Як залучити на ділянку птахів, (57)
2. Доходи бюджетів області у 2018 році перевищили прогнозовані плани (57)
3. Ціни на ринку області у грудні 2018 року (57)
4. Послугами Рівненської обласної служби зайнятості у 2018 році скористалися 36 тисяч безробітних громадян (55)
5. Від застудних хвороб вилікують спеції (48)
6. Рівненщина має перше золото у новому спортивному сезоні (48)
7. «Основа» забезпечить економічне зростання (47)
8. Північний об'їзд Рівного стає реальністю (47)
9. «Рівненщину туристичну» рекламують китайською мовою (42)
10. Ольга Фреймут розкрила свій головний секрет краси (42)
11. Дев’ятикласники не здаватимуть ЗНО (41)
12. Рівненщина – в числі перших областей, де запровадять телемедицину на селі (41)
13. Сестра Віри Брежнєвої розлучилася з Олександром Цекало (41)
14. Студенти Гончаренка: хто вони? (41)
15. До міської ради Рівного завітала французька делегація (40)





 Партнери 
 
Рекламная газета "Об`ява" Перший інформаційний канал Украина онлайн
Google+
 Газета 
 

Реклама в газеті | Лист редакторові | Експорт | RSS | Передплата газети

Про нас | Відгуки | Разсилка | Реклама на сайті| Реклама в газеті

© 2001-2018 Iнформацiйно-рекламне агентство "Ракурс" тел.: +38(0362) 62-31-31, (098)0565477. Всi права збережено.


 Інформація 
 
Головний редактор - Конєв В.Л.,
тел.(0362) 62-31-31, (098)0565477

Використовувати матеріали газети "Рівне-Ракурс" можна лише пославшись на "Рівне-Ракурс" (для інтернет-виданнь - зробивши гіперпосилання). Будь-яке копіювання, публікація, чи передрук наступне поширення інформації, що не має посилання на "IРА "Ракурс" суворо забороняється

Наші сайти:
Об'ява
Pika.rv.ua
IРА Ракурс