Piвнe-Paкуpc - просто ЦIКАВА газета №373 від 04.12.2008p.
Передплатні індекси:
23429 (на 1-6 місяців)
08903 (на рік).
Тел. +38(0362) 62-31-31
Додати у "Закладки"

Головна (Просто цікава газета) "Рівне-Ракурс"

А що Ви скажете? Блог


  Реклама в газеті "Рівне-Ракурс"


  ¤ Ракурс подій

  ¤ Ракурс політики

  ¤ Ракурс економiки

  ¤ Ракурс здоров'я

  ¤ Ракурс культури і освіти

  ¤ Ракурс спорту

  ¤ Ракурс кримінальний

  ¤ Ракурс житейський

  ¤ Ракурс інтимний

  ¤ Ракурс мандрівника

  ¤ Ракурс незвичайного

  ¤ Ракурс добрих порад

  ¤ Ракурс розваг


Пошук

RSS
Архів «РР»:
Жовтень 2017p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30
Листопад 2017p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
  1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21 22 23 24 25 26
27 28 29 30


#Спосіб життя

На розкопках в с. Пересопниця Рівненського району. 2003 рік

Богдан Прищепа та його знахідки

Багато хто з нас у дитинстві хотів бути археологом, по праву вважаючи цю професію надзвичайно захоплюючою, цікавою, романтичною, здебільшого не враховуючи, що це водночас важка виснажлива праця, яка під силу далеко не кожному. Таємниці свого життя розкриває відомий у Рівному історик і археолог Богдан ПРИЩЕПА.

“Самою неперспективною на той час була історія України”

- З чого розпочалося Ваше захоплення археологією?

- У дитинстві я дуже любив читати, багато - на історичні теми, особливо - про сенсаційні археологічні розкопки: дослідження гробниці Тутанхамона в долині Нілу, роботу археологів за межами України.

Я виріс у Рокитне. Це прикордонне місто, яке у 20-30-х роках входило до складу Польщі. Наш будинок стояв поряд із територією, де розташовувалося військове містечко. Ці будівлі були зруйновані, і ми, діти, займалися розкопками, знаходили усілякі “військові трофеї”, з яких у нашій школі сформувалася неформальна виставка. На жаль, з тодішніх знахідок нічого не збереглося, бо ми весь час обмінювалися… Ко-ли ж я став студентом, то свої цікаві нумізматичні знахідки поміняв на книги.

Після закінчення шк-о---ли із золотою медаллю я поступив на історичний факультет Київського Національного університету ім.Т.Г.Шев-ченка. Вже тоді було видно, що серед істориків теж існує кон’юнктура - вся еліта займалася історією Комуністичної партії. Я ж розумів, що якщо оберу такий напрямок, доведеться постійно фальшувати. А археологія тоді нікому не була потрібна, партія туди не втручалася, тож можна було займатися тим, чим хочеш, не треба було нікому догоджати. З третього курсу нас розподіляли за напрямами. Самою неперспективною на той час була історія України - викладачі боялися слова зайвого сказати. Я обрав цей напрям, хоча було зрозуміло, що швидкої кар’єри тут не зроблю. Але водночас це було цікаво, у той період це був своєрідний протест.

- Що найбільше запам’яталося зі студентських років?

- Кожне літо на канікулах я проводив в експедиціях. Мандрував Україною, найбільш подобалося у Придністров’ї (Чернівецька, Тернопільська, Хмельницька області). Також брав участь у розкопках поблизу Кривого Рогу, побачив справжній степ. Працював в експедиціях і у Києві, зокрема, досліджував печери Києво-Печерської Лаври.

- Як склалася доля після закінчення університету?

- У Рівненському обласному краєзнавчому музеї був потрібен спеціаліст-археолог. Тож у 1979 році я приїхав у Рівне вже з дружиною Оленою, з якою разом навчався і одружився перед п’ятим курсом. Вона теж історик, кажуть, що для чоловіка і дружини працювати разом небажано, але це не заважає нашим стосункам, швидше, навпаки. Спочатку їй це не дуже подобалося, вона не знала, що робити з усіма моїми коробочками, які я приносив у дім, але якось їй запропонували вести краєзнавчий гурток, тож мої знахідки їй знадобилися, і дітям було цікаво.

До речі, про дітей. Коли моїй дочці Оксані було чотири роки, я брав її з собою на розкоп у Дорогобужі Гощанського району. За часів Київської Русі там було велике місто, копати потрібно було глибоко… Я поставив Оксану біля відвалу (відпрацьована земля, - авт.), дав лопатку - копай! Через деякий час чую: “Тату, я щось знайшла!”. То був бурштиновий хрестик часів Київської Русі, 12 століття, зараз ця знахідка у краєзнавчому музеї.

- А в музеї довго працювали?

- Офіційно там я пропрацював 18 років - з 1979 по 1997. Але й зараз передаю туди знахідки. А коли створювався Інститут слов’янознавства, мене запросили викладати. Потім створили історико-соціологічний факультет в РДГУ. Постало питання: хто буде читати історію України? Я погодився. Згодом виявилося, що історикам треба викладати археологію.

Про розкопки та знахідки

- Зараз Ви проводите розкопки здебільшого у Рівненській області?

- Після роботи у музеї здебільшого став працювати у Рівненській області. Хоча їздив по Україні, зустрічався з іншими археологами, зокрема, Ігорем Свєшніковим, відомим археологом, який певний час працював і в Рівному, проводив розкопки у Львові, Звенигороді, де він відшукав перші берестяні знахідки 12 століття.

- Які розкопки запам’яталися Вам найбільше?

- Найдовше я копав Дорогобуж (15 польових сезонів) - поселення, яке почало формуватися у 10 столітті і розвивалося до середини 13 століття, поки його не спалили монголи (славнозвісна навала хана Батия на Русь). Зустрічалося багато цінних розкопок, бо жителі були винищені або взяті у полон: прикраси зі срібла, золота, в одній скарбниці зна-й-шли два золотих персні - чоловіка та жінки. У колекції - багато зброї, у тому числі є унікальні речі. Так, у Дорогобужі знайшли меч багатого воїна зі срібним руків’ям. А у спаленому житлі - шолом. Це єдина подібна знахідка на Волині. Є ще одна група знахідок, які цінують археологи, - князівські печатки. У Рівненському обласному краєзнавчому музеї зберігається п’ять князівських печаток - найбільша колекція у Західній Україні на сьогодні.

- Над чим працюєте зараз?

- Зараз ми проводимо дуже цікаві розкопки в Острозі, які плануємо закінчити до нового року. Там громада хоче будувати Миколаївську церкву. Виявилося, що на тому місці у 16-17 столітті було велике кладовище, тож досліджуємо християнські поховання, вийшли на слов’янське поселення, яке існувало понад тисячу років тому - 10-11 століття. Житло було вкопане у землю, у кутку - залишки печі. Будівлі тоді були невеликі - чотири на чотири метри, складалися з однієї кімнати. Добре простежуються стовпові ями, до того ж, у будинку була ще одна піч - хлібна, діаметром 30 метрів. Основа української печі називається “черінь”, його нагрівали, на капустяних листках жінка ставила хліб, який за кілька годин від тепла готувався.

Також цікавою знахідкою є намисто, яке носила слов’янська жінка чи дівчина у десятому столітті, воно виконане дуже майстерно, можливо, привезене з Візантії. У центрі - зуб оленя - ймовірно, це був амулет, пов’язаний з давніми віруваннями острожан, які жили там тисячу років тому.

- А що цікавого знайшли під час розкопок у Рівному?

- У Рівному ми проводили розкопки на площі Короленка, знайшли слов’янський могильник, який датується 12-13-м століттями, та котловани будівель 16-17 століть. А на Театральній площі виявили залишки міської забудови 15 століття, багато речових знахідок - монети першої половини 17 століття.

- До речі, у Рівному багато археологів?

- Оскільки я очолюю структуру від інституту археології, то можу сказати напевне - у Рівному археологів можна перерахувати на пальцях однієї руки. На сьогодні у нашому місті їх четверо. Це рідкісні люди - у спеціальну книгу їх треба заносити (сміється, - авт.).

- Який стан і перспективи розвитку археології як науки в Україні?

- Зараз інтерес до археології значно підвищився. Відомо, що Президент України - прихильник Трипільської культури. Тож у цьому році офіційно затверджено День археолога - 15 серпня. Цей день ми святкували і за радянських часів, адже 15 серпня - день народження однієї з дослідниць Трипілля Тетяни Пасик.

Та сьогодні спостерігаються й негативні тенденції: з’явилися так звані “чорні археологи” - люди, які грабують археологічні пам’ятки задля наживи. Вони наносять великі втрати культурній спадщині, а механізму захисту від них немає.

- За який кошт зазвичай проводяться розкопки?

- Згідно з Законом України “Про охорону культурної спадщини”, у випадку, коли будівництво може призвести до знищення культурних пам’яток, археологічні розкопки відбуваються за рахунок забудовників.

Про особисте

- Наскільки мені відомо, нещодавно Ви з дружиною презентували спільну книгу?

- Так, це посібник “Історичне краєзнавство Волині”, ми читаємо такий курс. Ще вісім років тому моя донька Оксана розповіла, що в інституті слов’янознавства проходить конкурс на написання підручників. І ось - робота зроблена. Ця книга - про географію Волині, про людей, які досліджували цей край, про історичні та архітектурні пам’ятки, якими можна пишатися. Ми намагалися підсумувати те, що зробили науковці і краєзнавці для вивчення Волині, а також додали свій досвід.

- У Вас є хобі?

- Зі шкільних років люблю грати у футбол. У мене є друзі, з якими ми граємо щонеділі. Крім того, у нас є дачна ділянка, невеличкий будиночок. Все, що там зроблено - зроблено моїми руками. Я люблю попрацювати пилкою, сокирою, стамесками.

- Що для Вас археологія?

- Куди не кину оком - скрізь археологія, це заняття дуже різностороннє. Я займаюся науковою роботою. Класичний історик працює в бібліотеках, а мені, щоб сказати нове, треба пройти десятки кілометрів, знайти місце для розкопок, організувати експедицію. Це свого роду туризм, який ще дає змогу оцінити людей. Коли працюєш зі студентами в аудиторії - це одне, а в експедиції - усі люди, як на долоні. Треба мати певне загартування, щоб пройти відповідні археологічні етапи, в археологічній експедиції без навичок нічого не зробиш. Коли працювали зі студентами у Пересопниці, треба було плиту змурувати - оце для хлопців була подія! Потім шкода було залишати.

Інколи треба бути і психологом, і педагогом. Коли ми у Дубно копали, з нами працювали діти з Дубенської колонії, треба було налагодити з ними спілкування, тож грали з ними у футбол, купували їм морозиво, діти одразу змінилися на краще.

- У Вас є послідовники?

- Хоча студентів-істориків багато, не кожен з них може стати археологом. Багато від чого треба відмовлятися, щоб займатися дослідженнями, незважаючи на погоду, слід їхати і працювати у розкопі. Зараз один із моїх колишніх студентів працює зі мною у археологічній структурі, яку я очолюю, ми разом - в експедиціях, спільно опрацьовуємо матеріали.

- Що б Вам ще хотілося здійснити?

- Найголовніше для мене - встигнути опрацювати, описати те, що вже накопали, видати публікації. Хочу написати велику роботу про погоринські міста, які виникли над Горинню: Дорогобуж, Острог, Пересопниця. Також у мене зараз є тисячі речей, які треба розібрати, сформувати колекції. Чорнової роботи у археологів - 90 відсотків, вона займає дуже багато часу, але якщо її не зробиш, то й науки ніякої не буде.

04.12.2008Кароліна КРУГЛИК


Переглядів: 2113

Версія для друку

Коментарі (0):


Система Orphus
<<- Попередня статтяНаступна стаття - >>

Додайте коментар:

защитный код

Анонсовані статті свіжого № 834 від 02.11.2017p.
¤ 
«Соло» рівненського візочника стало переможним у Бельгії

«Соло» рівненського візочника стало переможним у Бельгії

Рівненський візочник Іван Сівак виборов золоту медаль на Чемпіонаті світу зі спортивних танців у Бельгії....

¤ Особливий погляд
Ключова галузь економіки

Ключова галузь економіки

Іван ЯКИМЕНКО: «Основне завдання залізничників України – забезпечити стабільну роботу на кожному робочому місці»

4 листопада 1861 року, ще за часів Австро-Угорської імперії, до Львова прибув перший потяг під назвою «Ярослав». Він з’єднав Відень, Краків, Перемишль і Львів. З того часу минуло понад півтора столітт...

¤ 
Жителя Володимиреччини за подвійне вбивство

Жителя Володимиреччини за подвійне вбивство

засудили на 15 років позбавлення волі

Такий вирок винесла колегія суддів Кузнецовського міського суду 37-річному жителю Володимирецького району, який вчинив умисне вбивство двох осіб....

¤ 
Генеральний директор Агрохолдингу «Мрія»  Саймон Чернявський: «Хочу, щоб в Україні було так, як МРІЮТЬ українці»

Генеральний директор Агрохолдингу «Мрія» Саймон Чернявський: «Хочу, щоб в Україні було так, як МРІЮТЬ українці»

У розпал найважливішого для аграріїв і селян періоду – збору урожаю і видачі орендної плати – ми вирішили поспілкуватися з генеральним директором Агрохолдингу «Мрія» Саймоном Чернявським. Британець з ...

¤ 
Володимир Хомко: «Ми все в місті робимо планомірно»

Володимир Хомко: «Ми все в місті робимо планомірно»

Почався листопад, і саме час підвести підсумки за трьома кварталами роботи міської влади та спробувати передбачити, яким може бути для Рівного рік 2018. Для того, щоб все це зрозуміти, автор попросив ...






Найпопулярніші 15 статей:

1. Розклад руху приміських та пасажирських потягів [242] (21777)
2. Розклад руху автобусів [253] (19705)
3. Моє місто - найкраще [427] (16229)
4. Яйце-райце, в чому твоя сила? [257] (11251)
5. Догляньте мене до смерті [278] (11153)
6. Скрегіт зубами посеред ночі [312] (11007)
7. Коли розпочинати садити городину [599] (10631)
8. Не я б’ю, верба б’є За тиждень - Великдень! [235] (9131)
9. Душ для всіх [432] (8257)
10. Приваблюють і відлякують привиди Тараканівського форту [419] (8203)
11. Кульова блискавка: феномен, який не розгадано [462] (7902)
12. ПАТ “Волинь- Цемент”: [505] (7785)
13. За кордон можна вивезти не більше 50 тисяч доларів! - [205] (7758)
14. Тахінна халва зміцнює кістки та зуби [390] (7687)
15. “Тартак” закликав не бути байдужими [205] (7646)

ТОП-15 свіжого номера:

1. Жителя Володимиреччини за подвійне вбивство (209)
2. Як прибрати сольові розводи зі взуття взимку (187)
3. «Верес» та «Олімпік» - знову грають унічию (182)
4. Поліцейські встановлюють особу чоловіка, який загинув у ДТП (180)
5. Виготовляємо засоби для миття скляних поверхонь та вікон власноруч (178)
6. Сварка через роги (171)
7. 10 маловідомих фактів про великого завойовника Чингісхана (170)
8. Салат з капусти з гірчичною заправкою (167)
9. “Славія” вп’яте поспіль Чемпіон області серед ветеранів (167)
10. Корецький район отримав спортивні нагороди (164)
11. Сергій Піддубний: (161)
12. Рівнянка на білій КІА травмувала велосипедиста (160)
13. Володимир Хомко: «Ми все в місті робимо планомірно» (158)
14. Наш шлях до Європи… (156)
15. «Соло» рівненського візочника стало переможним у Бельгії (155)





 Партнери 
 
Рекламная газета "Об`ява" Перший інформаційний канал Украина онлайн
Google+
 Газета 
 

Реклама в газеті | Лист редакторові | Експорт | RSS | Передплата газети

Про нас | Відгуки | Разсилка | Реклама на сайті| Реклама в газеті

© 2001-2015 Iнформацiйно-рекламне агентство "Ракурс" тел.: +38(0362) 62-31-31. Всi права збережено.


 Інформація 
 
Головний редактор - Конєв В.Л.,
тел.(0362) 62-31-31

Використовувати матеріали газети "Рівне-Ракурс" можна лише пославшись на "Рівне-Ракурс" (для інтернет-виданнь - зробивши гіперпосилання). Будь-яке копіювання, публікація, чи передрук наступне поширення інформації, що не має посилання на "IРА "Ракурс" суворо забороняється

Наші сайти:
Об'ява
Pika.rv.ua
IРА Ракурс