Piвнe-Paкуpc - просто ЦIКАВА газета №373 від 04.12.2008p.
Передплатний індекс:
23429
Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477
Додати у "Закладки"

Головна (Просто цікава газета) "Рівне-Ракурс"

Олас - якісне пальне

А що Ви скажете? Блог


  Реклама в газеті "Рівне-Ракурс"


  ¤ Ракурс подій

  ¤ Ракурс політики

  ¤ Ракурс економiки

  ¤ Ракурс здоров'я

  ¤ Ракурс культури і освіти

  ¤ Ракурс спорту

  ¤ Ракурс кримінальний

  ¤ Ракурс житейський

  ¤ Ракурс інтимний

  ¤ Ракурс мандрівника

  ¤ Ракурс незвичайного

  ¤ Ракурс добрих порад

  ¤ Ракурс розваг


Пошук

RSS
Архів «РР»:
Грудень 2018p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
     1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30
31
Січень 2019p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
 1 2 3 4 5 6
7 8 9 10 11 12 13
14 15 16 17 18 19 20
21 22 23 24 25 26 27
28 29 30 31


#Спосіб життя

На розкопках в с. Пересопниця Рівненського району. 2003 рік

Богдан Прищепа та його знахідки

Багато хто з нас у дитинстві хотів бути археологом, по праву вважаючи цю професію надзвичайно захоплюючою, цікавою, романтичною, здебільшого не враховуючи, що це водночас важка виснажлива праця, яка під силу далеко не кожному. Таємниці свого життя розкриває відомий у Рівному історик і археолог Богдан ПРИЩЕПА.

“Самою неперспективною на той час була історія України”

- З чого розпочалося Ваше захоплення археологією?

- У дитинстві я дуже любив читати, багато - на історичні теми, особливо - про сенсаційні археологічні розкопки: дослідження гробниці Тутанхамона в долині Нілу, роботу археологів за межами України.

Я виріс у Рокитне. Це прикордонне місто, яке у 20-30-х роках входило до складу Польщі. Наш будинок стояв поряд із територією, де розташовувалося військове містечко. Ці будівлі були зруйновані, і ми, діти, займалися розкопками, знаходили усілякі “військові трофеї”, з яких у нашій школі сформувалася неформальна виставка. На жаль, з тодішніх знахідок нічого не збереглося, бо ми весь час обмінювалися… Ко-ли ж я став студентом, то свої цікаві нумізматичні знахідки поміняв на книги.

Після закінчення шк-о---ли із золотою медаллю я поступив на історичний факультет Київського Національного університету ім.Т.Г.Шев-ченка. Вже тоді було видно, що серед істориків теж існує кон’юнктура - вся еліта займалася історією Комуністичної партії. Я ж розумів, що якщо оберу такий напрямок, доведеться постійно фальшувати. А археологія тоді нікому не була потрібна, партія туди не втручалася, тож можна було займатися тим, чим хочеш, не треба було нікому догоджати. З третього курсу нас розподіляли за напрямами. Самою неперспективною на той час була історія України - викладачі боялися слова зайвого сказати. Я обрав цей напрям, хоча було зрозуміло, що швидкої кар’єри тут не зроблю. Але водночас це було цікаво, у той період це був своєрідний протест.

- Що найбільше запам’яталося зі студентських років?

- Кожне літо на канікулах я проводив в експедиціях. Мандрував Україною, найбільш подобалося у Придністров’ї (Чернівецька, Тернопільська, Хмельницька області). Також брав участь у розкопках поблизу Кривого Рогу, побачив справжній степ. Працював в експедиціях і у Києві, зокрема, досліджував печери Києво-Печерської Лаври.

- Як склалася доля після закінчення університету?

- У Рівненському обласному краєзнавчому музеї був потрібен спеціаліст-археолог. Тож у 1979 році я приїхав у Рівне вже з дружиною Оленою, з якою разом навчався і одружився перед п’ятим курсом. Вона теж історик, кажуть, що для чоловіка і дружини працювати разом небажано, але це не заважає нашим стосункам, швидше, навпаки. Спочатку їй це не дуже подобалося, вона не знала, що робити з усіма моїми коробочками, які я приносив у дім, але якось їй запропонували вести краєзнавчий гурток, тож мої знахідки їй знадобилися, і дітям було цікаво.

До речі, про дітей. Коли моїй дочці Оксані було чотири роки, я брав її з собою на розкоп у Дорогобужі Гощанського району. За часів Київської Русі там було велике місто, копати потрібно було глибоко… Я поставив Оксану біля відвалу (відпрацьована земля, - авт.), дав лопатку - копай! Через деякий час чую: “Тату, я щось знайшла!”. То був бурштиновий хрестик часів Київської Русі, 12 століття, зараз ця знахідка у краєзнавчому музеї.

- А в музеї довго працювали?

- Офіційно там я пропрацював 18 років - з 1979 по 1997. Але й зараз передаю туди знахідки. А коли створювався Інститут слов’янознавства, мене запросили викладати. Потім створили історико-соціологічний факультет в РДГУ. Постало питання: хто буде читати історію України? Я погодився. Згодом виявилося, що історикам треба викладати археологію.

Про розкопки та знахідки

- Зараз Ви проводите розкопки здебільшого у Рівненській області?

- Після роботи у музеї здебільшого став працювати у Рівненській області. Хоча їздив по Україні, зустрічався з іншими археологами, зокрема, Ігорем Свєшніковим, відомим археологом, який певний час працював і в Рівному, проводив розкопки у Львові, Звенигороді, де він відшукав перші берестяні знахідки 12 століття.

- Які розкопки запам’яталися Вам найбільше?

- Найдовше я копав Дорогобуж (15 польових сезонів) - поселення, яке почало формуватися у 10 столітті і розвивалося до середини 13 століття, поки його не спалили монголи (славнозвісна навала хана Батия на Русь). Зустрічалося багато цінних розкопок, бо жителі були винищені або взяті у полон: прикраси зі срібла, золота, в одній скарбниці зна-й-шли два золотих персні - чоловіка та жінки. У колекції - багато зброї, у тому числі є унікальні речі. Так, у Дорогобужі знайшли меч багатого воїна зі срібним руків’ям. А у спаленому житлі - шолом. Це єдина подібна знахідка на Волині. Є ще одна група знахідок, які цінують археологи, - князівські печатки. У Рівненському обласному краєзнавчому музеї зберігається п’ять князівських печаток - найбільша колекція у Західній Україні на сьогодні.

- Над чим працюєте зараз?

- Зараз ми проводимо дуже цікаві розкопки в Острозі, які плануємо закінчити до нового року. Там громада хоче будувати Миколаївську церкву. Виявилося, що на тому місці у 16-17 столітті було велике кладовище, тож досліджуємо християнські поховання, вийшли на слов’янське поселення, яке існувало понад тисячу років тому - 10-11 століття. Житло було вкопане у землю, у кутку - залишки печі. Будівлі тоді були невеликі - чотири на чотири метри, складалися з однієї кімнати. Добре простежуються стовпові ями, до того ж, у будинку була ще одна піч - хлібна, діаметром 30 метрів. Основа української печі називається “черінь”, його нагрівали, на капустяних листках жінка ставила хліб, який за кілька годин від тепла готувався.

Також цікавою знахідкою є намисто, яке носила слов’янська жінка чи дівчина у десятому столітті, воно виконане дуже майстерно, можливо, привезене з Візантії. У центрі - зуб оленя - ймовірно, це був амулет, пов’язаний з давніми віруваннями острожан, які жили там тисячу років тому.

- А що цікавого знайшли під час розкопок у Рівному?

- У Рівному ми проводили розкопки на площі Короленка, знайшли слов’янський могильник, який датується 12-13-м століттями, та котловани будівель 16-17 століть. А на Театральній площі виявили залишки міської забудови 15 століття, багато речових знахідок - монети першої половини 17 століття.

- До речі, у Рівному багато археологів?

- Оскільки я очолюю структуру від інституту археології, то можу сказати напевне - у Рівному археологів можна перерахувати на пальцях однієї руки. На сьогодні у нашому місті їх четверо. Це рідкісні люди - у спеціальну книгу їх треба заносити (сміється, - авт.).

- Який стан і перспективи розвитку археології як науки в Україні?

- Зараз інтерес до археології значно підвищився. Відомо, що Президент України - прихильник Трипільської культури. Тож у цьому році офіційно затверджено День археолога - 15 серпня. Цей день ми святкували і за радянських часів, адже 15 серпня - день народження однієї з дослідниць Трипілля Тетяни Пасик.

Та сьогодні спостерігаються й негативні тенденції: з’явилися так звані “чорні археологи” - люди, які грабують археологічні пам’ятки задля наживи. Вони наносять великі втрати культурній спадщині, а механізму захисту від них немає.

- За який кошт зазвичай проводяться розкопки?

- Згідно з Законом України “Про охорону культурної спадщини”, у випадку, коли будівництво може призвести до знищення культурних пам’яток, археологічні розкопки відбуваються за рахунок забудовників.

Про особисте

- Наскільки мені відомо, нещодавно Ви з дружиною презентували спільну книгу?

- Так, це посібник “Історичне краєзнавство Волині”, ми читаємо такий курс. Ще вісім років тому моя донька Оксана розповіла, що в інституті слов’янознавства проходить конкурс на написання підручників. І ось - робота зроблена. Ця книга - про географію Волині, про людей, які досліджували цей край, про історичні та архітектурні пам’ятки, якими можна пишатися. Ми намагалися підсумувати те, що зробили науковці і краєзнавці для вивчення Волині, а також додали свій досвід.

- У Вас є хобі?

- Зі шкільних років люблю грати у футбол. У мене є друзі, з якими ми граємо щонеділі. Крім того, у нас є дачна ділянка, невеличкий будиночок. Все, що там зроблено - зроблено моїми руками. Я люблю попрацювати пилкою, сокирою, стамесками.

- Що для Вас археологія?

- Куди не кину оком - скрізь археологія, це заняття дуже різностороннє. Я займаюся науковою роботою. Класичний історик працює в бібліотеках, а мені, щоб сказати нове, треба пройти десятки кілометрів, знайти місце для розкопок, організувати експедицію. Це свого роду туризм, який ще дає змогу оцінити людей. Коли працюєш зі студентами в аудиторії - це одне, а в експедиції - усі люди, як на долоні. Треба мати певне загартування, щоб пройти відповідні археологічні етапи, в археологічній експедиції без навичок нічого не зробиш. Коли працювали зі студентами у Пересопниці, треба було плиту змурувати - оце для хлопців була подія! Потім шкода було залишати.

Інколи треба бути і психологом, і педагогом. Коли ми у Дубно копали, з нами працювали діти з Дубенської колонії, треба було налагодити з ними спілкування, тож грали з ними у футбол, купували їм морозиво, діти одразу змінилися на краще.

- У Вас є послідовники?

- Хоча студентів-істориків багато, не кожен з них може стати археологом. Багато від чого треба відмовлятися, щоб займатися дослідженнями, незважаючи на погоду, слід їхати і працювати у розкопі. Зараз один із моїх колишніх студентів працює зі мною у археологічній структурі, яку я очолюю, ми разом - в експедиціях, спільно опрацьовуємо матеріали.

- Що б Вам ще хотілося здійснити?

- Найголовніше для мене - встигнути опрацювати, описати те, що вже накопали, видати публікації. Хочу написати велику роботу про погоринські міста, які виникли над Горинню: Дорогобуж, Острог, Пересопниця. Також у мене зараз є тисячі речей, які треба розібрати, сформувати колекції. Чорнової роботи у археологів - 90 відсотків, вона займає дуже багато часу, але якщо її не зробиш, то й науки ніякої не буде.

04.12.2008Кароліна КРУГЛИК


Переглядів: 292

Версія для друку

Коментарі (0):


Система Orphus
<<- Попередня статтяНаступна стаття - >>

Додайте коментар:

защитный код

Анонсовані статті свіжого № 896 від 17.01.2019p.
¤ 
Рівненщина має перше золото у новому спортивному сезоні

Рівненщина має перше золото у новому спортивному сезоні

Перше золото у спортивному 2019 році. Його завоювали рівненські стрілки Дмитро Гонта та Оксана Ковальчук на зимовому чемпіонаті України зі стрільби кульової. Це перша перемога нашої команди на спортивній події у Львові...

¤ 
Студенти Гончаренка: хто вони?

Студенти Гончаренка: хто вони?

Виступ «Кардиналу-Рівне» у першій частині чемпіонату спричинив справжній фурор, адже мало хто очікував такого від команди, яку підсилили гравці з чемпіонату Києва. На всеукраїнській арені ці імена на початку сезону практично ніхто не знав, ба більше, навіть у столиці не всі представники футзальної тусовки мали уявлення про цих молодих хлопців. Ми ж спробуємо пролити вам трохи світла на те, який тернистий шлях пройшов квартет «студентів» Гончаренка і коли почав формуватися кістяк сучасного «Кардиналу-Рівне»....

¤ 
Від застудних хвороб вилікують спеції

Від застудних хвороб вилікують спеції

Пізня осінь - сезон застудних захворювань. Похмура дощова погода впливає не тільки на настрій, а й на імунні сили людини. Тому сьогодні говоритимемо про протизастудні й протигрипозні засоби, які завжди в нас під рукою....

¤ 
Рівненщина перша в Україні побачила Томос

Рівненщина перша в Україні побачила Томос

Нинішній візит президента України Петра Порошенка на Рівненщину став подією історичною і важливою не тільки для нашої області, а й для усієї країни. Під час свого одноденного візиту президент зміг побувати в різних куточках області. Так, він спілкувався з пораненими бійцями та ветеранами у Клеванському госпіталі ветеранів та інвалідів війни. Виступив перед сотнями мешканців Здолбунова в місцевому клубі. В обласному музично-драматичному театрі мав зустріч з громадськими діячами, державними службовцями та представниками місцевого бізнесу....

¤ 
Майже 2 тисячі працівників легалізовані у 2018 році на Рівненщині у результаті роботи інспекторів Управління Держпраці

Майже 2 тисячі працівників легалізовані у 2018 році на Рівненщині у результаті роботи інспекторів Управління Держпраці

У 2018 році інспектори праці Управління Держпраці у Рівненській області перевірили 648 суб’єктів господарювання, які використовують найману працю, з них:...

¤ Ефект дорожньої реформи
Північний об

У Державному агентстві автомобільних доріг України вже завершені роботи з підготовки проектної документації на будівництво Північного об’їзду міста Рівного. Усі роботи планують виконати до кінця 2021 року.

Північний об'їзд Рівного стає реальністю

Петро УДОВИЧЕНКО: «Це найкоротший шлях до збереження міських доріг, підвищення безпеки дорожнього руху й екологічної безпеки»

У 2014 році, після Революції гідності, перед українцями постало завдання побудувати успішну країну. Щоб його виконати, було розпочато чимало реформ у різних галузях. Відтоді минуло п'ять років, і зараз можна небезпідставно вважати, що результати багатьох перетворень далекі від бажаних. На успішність претендують тільки ті реформи, для проведення яких вдалося зібрати всі необхідні чинники: прогресивних людей, об'єднаних спільною метою та готових змінювати і змінюватися, ефективну систему взаємодії, сприятливу для галузевих реформ та чимало інших факторів....





Найпопулярніші 15 статей:

1. Моє місто - найкраще [427] (2653)
2. Розшифровка аналізу крові: [841] (2379)
3. Секс із мусульманином [271] (2378)
4. [0] (2244)
5. Секрети ігрових автоматів: як грати і вигравати? [755] (2068)
6. Як правильно приймати вітаміни? [749] (2042)
7. ЧИ ВАРТО РОБИТИ ПОКУПКИ ДО НАРОДЖЕННЯ ДИТИНИ? [519] (2039)
8. Догляньте мене до смерті [278] (1937)
9. Авокадо - це фрукт чи овоч? [318] (1928)
10. Первентин - легальний наркотик нового покоління [345] (1852)
11. Якщо у сні приснився вуж [219] (1422)
12. Розклад руху автобусів [253] (1415)
13. Біснуватих везуть у Рогачів [256] (1391)
14. Двох тяжкохворих сестер вилікував чоловік зі Здолбунова [465] (1308)
15. Яйце-райце, в чому твоя сила? [257] (1303)

ТОП-15 свіжого номера:

1. Як залучити на ділянку птахів, (57)
2. Доходи бюджетів області у 2018 році перевищили прогнозовані плани (57)
3. Ціни на ринку області у грудні 2018 року (57)
4. Послугами Рівненської обласної служби зайнятості у 2018 році скористалися 36 тисяч безробітних громадян (55)
5. Від застудних хвороб вилікують спеції (48)
6. Рівненщина має перше золото у новому спортивному сезоні (48)
7. Північний об'їзд Рівного стає реальністю (47)
8. «Основа» забезпечить економічне зростання (46)
9. «Рівненщину туристичну» рекламують китайською мовою (42)
10. Ольга Фреймут розкрила свій головний секрет краси (42)
11. Дев’ятикласники не здаватимуть ЗНО (41)
12. Рівненщина – в числі перших областей, де запровадять телемедицину на селі (41)
13. Сестра Віри Брежнєвої розлучилася з Олександром Цекало (41)
14. Студенти Гончаренка: хто вони? (41)
15. До міської ради Рівного завітала французька делегація (40)





 Партнери 
 
Рекламная газета "Об`ява" Перший інформаційний канал Украина онлайн
Google+
 Газета 
 

Реклама в газеті | Лист редакторові | Експорт | RSS | Передплата газети

Про нас | Відгуки | Разсилка | Реклама на сайті| Реклама в газеті

© 2001-2018 Iнформацiйно-рекламне агентство "Ракурс" тел.: +38(0362) 62-31-31, (098)0565477. Всi права збережено.


 Інформація 
 
Головний редактор - Конєв В.Л.,
тел.(0362) 62-31-31, (098)0565477

Використовувати матеріали газети "Рівне-Ракурс" можна лише пославшись на "Рівне-Ракурс" (для інтернет-виданнь - зробивши гіперпосилання). Будь-яке копіювання, публікація, чи передрук наступне поширення інформації, що не має посилання на "IРА "Ракурс" суворо забороняється

Наші сайти:
Об'ява
Pika.rv.ua
IРА Ракурс