Вибори пройшли...

Вся ця “чехарда” не найкращим чином вплинула на проведення кампанії. Помилялись усі - кандидати, їх штаби, виборча комісія, соціологи і, звісно, ми - журналісти. Свої помилки визнавати неприємно, але потрібно, аби їх уникати в майбутньому.

Спробуємо хоча б фрагментарно проаналізувати нинішню передвиборчу кампанію і зробити перші висновки з її результатів.

Фактично, нинішня передвиборча кампанія проходила без явного лідерства. Якщо минулі дві кампанії - 2002 та 2006 років характеризувалися за схемою: за Чайку, або - проти Чайки, то осінь нинішнього року вивела на політичну сцену міста кількох дуже сильних політиків, які, по великому рахунку, і “робили” ці вибори. Однак до них ми повернемося трохи згодом, а поки що підемо від низу мерської турнірної таблиці.

У нинішніх виборах взяла участь досить значна група кандидатів, які передвиборчу кампанію, фактично, не вели, або майже не вели. Ми їх аналізувати не будемо, бо навряд чи в цьому є сенс.

Почнемо з молодого бізнесмена Олега ХИЖНЯКА. Він першим заявив про свої мерські амбіції на сторінках місцевих ЗМІ навесні. До цього власник ресторану “Гламур” пересічному мешканцю міста був незнайомий. Треба віддати належне пану Хижняку, він провів кампанію в цілому грамотно, не дуже дорого і досяг того максимуму, на який тільки міг розраховувати кандидат-початківець - він запам’ятався виборцю. Це немало для дебюту у великій рівненській політиці, хоча, якщо кандидат зникне з поля зору громадськості на рік, і з’явиться аж перед початком нової кампанії, то його нинішні досягнення вже будуть забуті.

Перспективний політик Сергій ПОДОЛІН вдало провів кампанію, однак відсутність коштів завадила досягти більш високого результату.

Руслан МАЛЬОВАНИЙ - депутат міськради, так і не ставший єдиним кандидатом місцевого БЮТ. Провів кампанію енергійно, весело і без фанатизму. На думку автора, Руслан Мальований розуміє - нинішні перегони ще не його. Однак він - депутат, вдалий бізнесмен і для політики досить молода людина. У нього є і час, і ресурси для нового “стрибка”, так що і Мальований, по великому рахунку, ці вибори виграв.

Сергій ПОЛОЦЬКИЙ - начальник УКБ міськвиконкому, теж не просто так брав участь у виборах. Нинішній стан його рідної комуністичної партії на Рівненщині, а, особливо, в обласному центрі, навряд чи можна назвати задовільним. Розумний, енергійний комуніст Полоцький може дуже допомогти КПУ отримати набагато кращі результати на наступних виборах і забрати у регіоналів під час кампанії по виборах до міської ради достатньо голосів для створення фракції в Рівнераді. Кампанію Полоцький провів теж вдало і, головне, спокійно та недорого.

Станіслав САВІНСЬКИЙ - єдиний кандидат від БЮТу. Висококласний кризовий менеджер міжнародного рівня, розумний, і з чудовою програмою. Він міг би стати одним із лідерів перегонів, та є одне маленьке “але” - він був майже невідомий в місті, а того місяця з “хвостиком”, що був у розпорядженні його команди, просто не вистачило для “розкрутки” Савінського. Щодо політичного майбутнього - то воно залежатиме від бажання самого екс-кандидата серйозно займатися політичною діяльністю в межах невеликого обласного центру і тих ресурсів, які ним можуть бути вкладені.

Юрій СОБЧУК - відкриття нинішніх перегонів. Такої чудової передвиборчої кампанії від головного міського комунальника та його невеличкої команди ніхто не очікував. Ефективні ак-ції (як приклад, можна навести виступ дружини Віктора Чайки, Любові), вдала піар-кампанія, в якій були досить гармонійно поєднані веселі мульт-ролики та серйозні газетні матеріали. Мінус - той самий, що й у пана Савінського - мало часу на “розкрутку”.

Микола СОРОКА - розчарування виборів. На початку перегонів особу колишнього губернатора розглядали дуже серйозно, вважаючи головним кандидатом на посаду мера. Та вже у жовтні жоден штаб фаворитів так не вважав. Причина банальна - штаб Сороки провів абсолютно провальну кампанію. Складалося враження, що з усіх рішень, які можна було прийняти, штабісти вибирали найневдаліші, а наостанок представники громадських організацій оп-ри-люднили інформацію про підозри прихильників Сороки у скупці бюлетенів. Шкода Миколу Петровича. Міг би залишитися в пам’яті рівнян, як вдалий керманич області, а запам’ятається провалом на виборах.

Світлана БОГАТИРЧУК-КРИВКО - єдина жінка-кандидат на посаду міського голови. Гарно провела кампанію, мала дуже сильний штаб, однак не виграла. На мою суб’єктивну думку, цій кандидатці дуже завадила економічна криза. У такі часи виборець більш схильний голосувати за сильних чоловіків, аніж за мужніх, розумних і гарних жінок...

Василь ЧЕРВОНІЙ - найактивніший кандидат. Якщо Сороці штаб заважав, Світлані Богатирчук-Кривко - допомагав, то склалося враження, що Червоній провів кампанію сам-один. Кампанія була гарна, сильна та досить вдала. Правильно була зроблена ставка на молодь та протестний електорат. Червоній грамотно використав усі можливості для своєї агітації.

Переможець Володимир ХОМКО. Сильна, грамотна кампанія, дуже сильний кандидат та найкращий передвиборчий штаб забезпечили перемогу. Тут можна сказати лише одне - перемога заслужена, а сам пан Хомко та його команда спрацювали на всі 100 відсотків.