Piвнe-Paкуpc - просто ЦIКАВА газета №219 від 22.12.2005p.
Передплатний індекс:
23429
Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477
Додати у "Закладки"

Головна (Просто цікава газета) "Рівне-Ракурс"

Олас - якісне пальне

А що Ви скажете? Блог


  Реклама в газеті "Рівне-Ракурс"


  ¤ Ракурс подій

  ¤ Ракурс політики

  ¤ Ракурс економiки

  ¤ Ракурс здоров'я

  ¤ Ракурс культури і освіти

  ¤ Ракурс спорту

  ¤ Ракурс кримінальний

  ¤ Ракурс житейський

  ¤ Ракурс інтимний

  ¤ Ракурс мандрівника

  ¤ Ракурс незвичайного

  ¤ Ракурс добрих порад

  ¤ Ракурс розваг


Пошук

RSS
Архів «РР»:
Червень 2018p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
    1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30 31
Липень 2018p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30 31


#А от зі мною була історія...

Якщо у сні приснився вуж

Я ніколи не вірила в сни. Але те, що мені одного разу наснилося, перевернуло все моє життя. Відтоді я вірю у сни, особливо у ті, що сняться у ніч з четверга на п'ятницю. Вони обов'язково збуваються.

Літо тільки починалося. Ми з подругою придбали путівки і подалися відпочивати на Східну Україну. Будинок відпочинку знаходився у лісі, на березі великого озера, зарослого очеретом і білосніжними лілеями. Ми поселились у кімнаті вдвох. Три дні, окрім їдальні, ми нікуди не виходили, - вирішили відіспатися від роботи, яку ми змушені були виконати, аби нам дали відпустку.

На третій день, якраз у четвер, я бачила дивний сон. Наче моє ліжко стояло біля великого вікна, яке сягало від підлоги до стелі - і по ньому до мене в постіль сповзав великий зелений вуж. Я прокинулася у жахливому стані. Моє серце калатало, як церковні дзвони. Я злякано дивилася на вікно, яке справді починалось від підлоги і до стелі, та, на щастя, вужа я там не примітила. Свій страшний сон я розповіла подрузі. Вона відразу взялася тлумачити: «Вуж - це муж. Тут на тебе чекає твій суджений». Я намагалася не вірити у Нінині слова, проте якась пересторога мене переслідувала цілий день.

Ввечері ми пішли на дискотеку. До літнього майданчика, де метушилися музиканти, налаштовуючи свої інструменти, почали сходитись відпочиваючі. Згодом полилася мелодія з кінофільму «Хрещений батько» - моя улюблена.

Мою увагу привернув хлопець, що крутився біля музикантів, - високий, світло-русявий, але обличчя його я розгледіти не могла, бо відстань була велика. Я помітила його не через те, що він мені сподобався, а тому, що був, як дві краплі води, схожий на мого двоюрідного брата. У голові промайнула думка: «Де Схід, а де Захід, а люди такі подібні...». Не встигла я подумати, як юнак із швидкістю кульової блискавки опинився поруч. Він запрошував мене до танцю. Я відштовхувала його - не хотіла йти, бо ні одна пара ще не танцювала. Раптом він підхопив мене на руки і виніс на середину майданчика. Ми попливли у хмільному танці. Познайомились. Андрій зізнався, що відразу мене запримітив.

Усі дні ми проводили разом. Він дарував мені водяні лілеї, ми катались на човні - і мріяли про майбутнє. Андрій освідчився у коханні. Та настав час розлуки. Я поверталася додому. Ми попрощались, але коханий запевнив, що ця зустріч не остання. Майже кожного тижня я отримувала від нього листи, а через місяць він приїхав. Цілий тиждень гостював у мене.

Після цієї зустрічі ми розлу-

чилися на два роки. Андрія призвали в армію - і з Росії на Україну полетіли солдатські листи... А коли до закінчення служби залишалось два місяці, зв'язок обірвався...

Того року Різдво було морозним, випало багато снігу. Я поверталася додому з роботи. Думала про одне - швидше до теплої грубки. Зайшла в будинок і, роздягаючись, попрямувала до своєї кімнати. Моєму здивуванню не було меж, коли, прочинивши двері, побачила... Андрія. Він сидів на ліжку, а на столі стояв великий кошик живих червоних троянд, на яких ще не встиг розтанути різдвяний сніг.

- Це для тебе, - промовив він, ніяковіючи, і простягнув кошик з трояндами.

Я затамувала подих - і від радості, і від здивування. Моєму щастю не було меж.

- Я приїхав до тебе назавжди, розлук у нас більше не буде, - промовив він тремтячим голосом.

»Невже це моя доля, - промайнуло в голові. - Невже сон, що наснився мені у будинку відпочинку, здійснився?..»

У травні ми відгуляли весілля. І нарешті «вуж» став моїм мужем. Почалися сімейні будні. Незабаром я помітила, що з чоловіком щось відбувається: він почав випивати, гуляти, кинув роботу. Наш шлюб був під загрозою. Через два місяці після весілля чоловік, спакувавши речі, подався на Східну Україну. Я залишилася сама, хоч я не уявляла свого життя без нього. Але час гоїв мої душевні рани.

Літо змінила осінь. Одного дня задзвонив телефон. У трубці почувся чоловічий голос: «Вийди, я чекаю в парку». Я навіть не могла збагнути, чий це голос. Парк був через дорогу, і я, затамувавши подих, попрямувала алеєю рубінових горобин. На лавочці сидів мій чоловік. Я не вірила своїм очам - Андрій повернувся.

Все почалося заново. Андрій клявся у вірності та коханні на все життя. Я пробачила йому і повірила. А невдовзі зрозуміла, що чекаю дитину. Чоловік радів, що незабаром стане батьком. Але щастя тривало недовго. Андрій взявся за старе: друзі, випивка... Я не могла більше терпіти таке «щастя». Наші шляхи розійшлися, цього разу назавжди.

Я народила доньку, уже без

чоловіка. За вікном прокидався червневий світанок, запалюючи свічки кремезних каштанів, що заглядали у вікна пологових палат. За стінами чулися радісні чоловічі голоси. Палату наповнювали аромати троянд, що їх приносили медсестри щасливим мамам від щасливих батьків. А я лежала, повернувшись до стін і ковтаючи сльози свого «солоного» щастя, пригортала до грудей свою крихітку. Вона насолоджувалась сном і не підозрювала, що батьківське тепло її ніколи не зігріє.

Вікторія росла гарненькою і розумною. Коли доньці виповнилось п'ять років, я помітила, що їй не вистачає батьківської ласки і тепла. А коли я приходила з роботи додому, вона вибігала на поріг і питала: «Мамо, ти знайшла мені татка?». На очі набігали сльози, і я відповідала: «Не знайшла, але обов'язково знайду, як хтось загубить».

Зараз їй батько уже не потрібний. Вона виросла без його допомоги і підтримки. Закінчила школу із золотою медаллю, університет із відзнакою, працює на педагогічній ниві, закінчує магістратуру. Батька знає тільки по фотографії. І навіть не вірить у те, що їхні шляхи перетнуться.

Я вдячна Богові за те, що послав мені таку доньку. Це моє щастя, моя радість, це все моє життя. І я завжди кажу, що сон - це життя, а життя - це сон. Вірте у сни...

22.12.2005З.ЧИРАВА, м.Березне


Переглядів: 208

Версія для друку

Коментарі (0):


Система Orphus
<<- Попередня статтяНаступна стаття - >>

Додайте коментар:

защитный код

Анонсовані статті свіжого № 870 від 21.07.2018p.
¤ 
Вдалий виступ рівненських ветеранів на чемпіонаті України з легкої атлетики

Вдалий виступ рівненських ветеранів на чемпіонаті України з легкої атлетики

Днями в м. Дніпро завершився чемпіонат України з легкої атлетики серед ветеранів. Місцем проведення стартів був стадіон «Трудові резерви». Однією з найважливіших цілей цих змагань було визначення найк...

¤ 
У Рівному горів торговий кіоск

У Рівному горів торговий кіоск

Про пожежу на вулиці Соборна обласного центру, до поліції повідомила двірник 17 липня, близько п’ятої ранку....

¤ 
Четверту сімейну молочну ферму відкрили на Рівненщині

Четверту сімейну молочну ферму відкрили на Рівненщині

Четверту сімейну молочну ферму «Пролісок» відкрили у селі Рачин на Дубенщині. У господарство закупили 10 племінних корів чорно-рябої молочної породи....

¤ 
У Рівненському серцево-судинному центрі прооперували більше півтисячі пацієнтів

У Рівненському серцево-судинному центрі прооперували більше півтисячі пацієнтів

Більше півтисячі операцій, за неповні чотири місяці, провели в Рівненському серцево-судинному центрі, що відкрився в межах реалізації проекту Світового банку «Поліпшення охорони здоров’я на службі у л...

¤ 
Казкова історія

Казкова історія

Наше життя все частіше нагадує казку - чим далі, тим страшніше. Принаймні автовласникам так точно доводиться все частіше згадувати ті далекі часи, коли не треба було кожен ранок із тривогою вдивлятися...






Найпопулярніші 15 статей:

1. ЧИ ВАРТО РОБИТИ ПОКУПКИ ДО НАРОДЖЕННЯ ДИТИНИ? [519] (696)
2. Чи все добре у рівненському «будівельному королівстві»? [862] (671)
3. Догляньте мене до смерті [278] (652)
4. Розклад руху приміських та пасажирських потягів [242] (640)
5. Секс із мусульманином [271] (575)
6. Моє місто - найкраще [427] (538)
7. Розклад руху автобусів [253] (528)
8. Папороть виганяє з дому чоловіків, а цибуля - негативну енергію [201] (478)
9. Яйце-райце, в чому твоя сила? [257] (471)
10. Секрети ігрових автоматів: як грати і вигравати? [755] (422)
11. Первентин - легальний наркотик нового покоління [345] (343)
12. Стогін покотився яром [862] (334)
13. Гірше звіра… [861] (317)
14. Олександр Данильчук: «Проблемні питання в раді треба вирішувати до сесії» [862] (291)
15. Хто цього року отримав звання найспортивнішої сім’ї Рівненщини? [862] (285)

ТОП-15 свіжого номера:

1. Як правильно поєднувати продукти (56)
2. «Ніколи не назву вас мамою…» (53)
3. Запіканка з кабачків (52)
4. «Олімпійське літо» завітало в Радивилівський район (52)
5. Такого про пиво ви ще не знали (52)
6. Привіт, веселі дев‘яності… (51)
7. На Рівненщині сотня дітей одночасно боролася за спортивні нагороди (51)
8. Право на дитину або подарунки для Діка (50)
9. Тибетські таємниці атлантів (49)
10. Вдалий виступ рівненських ветеранів на чемпіонаті України з легкої атлетики (49)
11. “ОДЕК” ТА ФК “Малинськ” зіграли на користь “Маяка” (47)
12. Чебрець усуває алкогольну залежність (46)
13. У місті Рівному почастішали випадки підпалу контейнерів для твердих побутових відходів (43)
14. У ДТП на Дубенщині травмувалося троє осіб (39)
15. На Рівненщини вилучили нарковмісні рослин та канабіс (39)





 Партнери 
 
Рекламная газета "Об`ява" Перший інформаційний канал Украина онлайн
Google+
 Газета 
 

Реклама в газеті | Лист редакторові | Експорт | RSS | Передплата газети

Про нас | Відгуки | Разсилка | Реклама на сайті| Реклама в газеті

© 2001-2018 Iнформацiйно-рекламне агентство "Ракурс" тел.: +38(0362) 62-31-31, (098)0565477. Всi права збережено.


 Інформація 
 
Головний редактор - Конєв В.Л.,
тел.(0362) 62-31-31, (098)0565477

Використовувати матеріали газети "Рівне-Ракурс" можна лише пославшись на "Рівне-Ракурс" (для інтернет-виданнь - зробивши гіперпосилання). Будь-яке копіювання, публікація, чи передрук наступне поширення інформації, що не має посилання на "IРА "Ракурс" суворо забороняється

Наші сайти:
Об'ява
Pika.rv.ua
IРА Ракурс