Piвнe-Paкуpc - просто ЦIКАВА газета №379 від 15.01.2009p.
Передплатні індекси:
23429 (на 1-6 місяців)
08903 (на рік).
Тел. +38(0362) 62-31-31
Додати у "Закладки"

Головна (Просто цікава газета) "Рівне-Ракурс"

А що Ви скажете? Блог


  Реклама в газеті "Рівне-Ракурс"


  ¤ Ракурс подій

  ¤ Ракурс політики

  ¤ Ракурс економiки

  ¤ Ракурс здоров'я

  ¤ Ракурс культури і освіти

  ¤ Ракурс спорту

  ¤ Ракурс кримінальний

  ¤ Ракурс житейський

  ¤ Ракурс інтимний

  ¤ Ракурс мандрівника

  ¤ Ракурс незвичайного

  ¤ Ракурс добрих порад

  ¤ Ракурс розваг


Пошук

RSS
Архів «РР»:
Вересень 2017p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
    1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30 31
Жовтень 2017p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30 31


¤ Традиції

На Щедрий вечір Маланка гуляла

На Щедрий вечір Маланка гуляла

Прикро, та останнім часом дещо призабулися окремі національні традиції. Нівелювалося колядування й щедрування, засівання зерном осель, прикрашання світ-лиць “дідухами” - солом’яними снопками, вертепні дійства. Таки небагато сучасників можуть похвалитися глибоким знанням прадавніх звичаїв, зокрема, під час відзначення релігійних свят. Між тим, для нас, нині живущих на щедрій українській землі, духовна спадщина пращурів має стати джерелом морального очищення в боротьбі з родовідним безпам’ятством.

По-різному називають свято, що припадає на 13 січня: Щедрим вечором, Щедрою (другою) кутею, та здебільшого його знають як свято Маланки. Під час Щедрої вечері накривають багатий стіл, де переважають м’ясні страви. Вдруге під час зимових святків готують кутю. А ще випікають спеціальні хліби “Маланку” та “Василя” (так називають Старий Новий рік, що відзначають 14 січня за новим стилем). Господині підбілюють піч, звільняють її від речей та прикрас, “бо цілий рік вона працювала, а на Василя йде у танок”.

Коли вечоріло, по селу ходили ватаги щедрувальників у карнавальних костюмах з музиками. У поліському селі Велика Клецька, що в Корецькому районі, вдалося побачити гурт перевдягнених хлопців, як “водили Маланку”. Разом з головною героїнею в дійстві беруть участь її наречений Василь, дід, баба, коза, лікар, солдати, циган, ведмідь, чорт, кіт та журавель. Маланка - то парубок у латаній свитині, старій хустці, розмальований до невпізнання. Відповідно вдягнені й інші маланкувальники. Підійшовши до вікна, ряжені просили у господарів дозволу щедрувати. Виконувалися величальні для кожного члена сім’ї, потім пісні про Маланку. А вона тим часом “показувала”, яка вона “господиня”: підмітала хату від порогу до столу, тарілки клала на стіл, мила глиняні стіни. Господарі всіляко перешкоджали їй “наводити лад”, слідкували, аби вона нічого не взяла, щоб потім отримати викуп.

Коза тим часом просилася до хати, бо “в ніжки та ріжки змерзла”. Їй відмовляли, - мовляв, домівку попсує, вазони поїсть, дітей налякає. Але саме дітям дуже хотілося побачити козу, яка “і гарненька, і розумненька, танцювати й співати вміє, чимало побрехеньок знає, людей звеселяє”. Напросившись у гості, коза лякає присутніх, буцає їх рогами, а потім відтворює те, що про неї співають щедрувальники. Мусили стрільці, хлопці-молодці, стрелити козу “в правеє вушко, в самеє сердушко, вона впала, ноги задрала, бо нежива стала”.

Далі бешкетницю рятують гуртом. Її “лікував” лікар, присутні штурхали у вуха, рахували зуби, а коли намагалися перевірити, “чи коза доїться”, це приводило козу до тями: вона пручалася, видиралася, мекала, піднімалася на лапи.

Щедрувальники бажали господарям щастя, добра в новому році, просили винагороди: “Дайте грошей дзвоника полатати, щоб було чим калатати”, “дайте кізоньці на сіно”, “дайте Маланці на фартух”, “дайте дідові на тютюн”. Ще й називалося, що хотіли отримати: “Свіжі паляниці, пироги в три роги, а також чарочку та шкварочку, шинку й ковбаску”. Почувши про смачні гостинці, до хати ввалювалися циган, ведмідь і чорт - починали гадати, танцювати і “чіплятися” до господарів. Ті мусили кликати на допомогу солдатів, аби випроводити гамірних гостей…

У різних регіонах у ватагу могли входити: єврей, смерть з косою, сівач, а останнім часом - козаки та відомі політичні діячі. А Щедра вечеря була справді щедро-смаковитою: ковбаси, смажене м’ясо, печеня, локшина і обов’язково млинці - як символ Сонця. На Поліссі другу кутю заправляли смальцем. З нею пов’язано чимало побутових обрядів. Якщо потрібно було владнати якийсь конфлікт, сусіди йшли один до одного миритися, аби “Новий рік зустріти у мирі та злагоді”. Хлопці, які перед тим отримали “гарбуза”, вдруге засилали сватів з надією на успіх. “Ощедровували” кутею пасіку, домашніх тварин, сад. На Прикарпатті був звичай на Маланку заводити в оселю коня, а на Полтавщині та Бойківщині виносили на ниву плуг, символічно орали ниву, передбачаючи щедрий врожай.

Неважко помітити, що у характеристиці перевдягання чимало символіки. Давайте розшифруємо ряджених. Є кілька версій, чому їх так кличуть. Найпоширенішою є така: цього дня християни відзначають свято Преподобної Меланії Римлянки. Дані про неї знаходимо в “Житії святих”. Заможна жінка прийняла християнство, хотіла, аби й чоловік служив Богові. Той погодився при умові, що вона народить йому дітей. Однак немовлята (син і дочка) померли. Це був сигнал “зверху”: чоловік усе зрозумів і прилучився ревно служити новому віровченню.

Етнографи пов’язують перевдягання з древніми язичницькими традиціями. За давніми легендами, у слов’янського бога Лада була донька, яку називали Миланкою, позаяк відзначалася красою і миловидністю. Дівчину викрав володар темних сил, запроторив під землю. але славний парубок Васильчик визволив її та взяв за дружину. Тому в день їхнього весілля усі радіють і славлять Всевишнього. Але щоб чорні духи не забрали людські душі, прийнято перевдягатися. А на честь події наприкінці маланкування колись спалювали на роздоріжжі (де, за повір’ям, сходиться всяке зло) всі маски.

Трохи іншу версію надибуємо на Буковині. Прабог-Вседержитель мав чотирьох синів і доньку Ладу, що була матір’ю нашої землі. Вона, в свою чергу, мала доньку Весну-Маяну, котру потім стали звати Милана-Миланка, бо цілому світу була мила, увесь світ квітами та зеленим листом уквітчала. Лихий змій запроторив славне дівча у підземне царство, звідки її врятував хоробрий Васильчик і одружився з нею.

Дослідники української новорічної обрядовості, зокрема, С.Наливайко, вважають, що християнська свята Меланія замінила більш давній образ богині Макоші (Мокош). Остання ввійшла до пантеону найважливіших язичницьких богів Київської Русі, ідоли яких князь Володимир встановив на горі. Вона була покровителькою жінок, допомагала під час пологів. А ще вважалася богинею дощу, сестрою Сонця. Слово “Мокоша” виводять з індійської мови, у перекладі воно означає “Велика Богиня”. Обряди цих днів - Маланки, Василя, Водохреща - пов’язувалися із новорічним циклом “Сонячного кола”. Найбільшим вважалося дайбозьке свято “Щедрого Бога”, що пізніше стало “Щедрим вечором”, коли за віруванням пращурів Сонце сходить до українських осель.

Чому ж козу неодмінно “вбивали”? Люди помітили, що на тій землі, де стояла домашня скотина, рослини кращі, дають ліпший видаток. Чи не тому знаходимо у щедрівках: “Де коза ходить, там жито родить. Де не буває, там вилягає”. Ото смерть кози символізувала зимову смерть рослинності, ниви. Та в ритуалі головним було її оживлення. А це засвідчувало оживання навесні нив, садів, пасовищ, природи. Отож, святкування Маланки мало символізувати весну, що “вирвалася з неволі”.

Наші предки були мудрими та передбачливими. Тому цикл “Сонячного кола” (коляда тривала 12 днів, від 7 до 19 січня) проводили з молитвами, уникали сварок, налаштовувалися на працю - адже, як зустрінеш Новий (Старий рік), так і проживеш довгі дванадцять місяців.

15.01.2009Василь ЯНОЩІ


Переглядів: 839

Версія для друку

Коментарі (0):


Система Orphus
<<- Попередня статтяНаступна стаття - >>

Додайте коментар:

защитный код

Анонсовані статті свіжого № 831 від 12.10.2017p.
¤ 
На Рівненщині змагалися спідвеїсти з шести країн світу

На Рівненщині змагалися спідвеїсти з шести країн світу

Рівненщина приймала гонщиків з шести країн світу – України, Аргентини, Польщі, Чехії, Латвії та Словаччини....

¤ 
Контрольний матч:

Контрольний матч:

«Верес» - «Карпати» - 2:0

«Верес» знову обіграв «Карпати». У Винниках у контрольному матчі рівняни забили супернику два м`ячі, на які львів`яни відповісти не зуміли. Обидва рази за «Верес» відзначився Євген Морозенко. А Юрій В...

¤ Особливий погляд
Під контролем чиновників, депутатів та криміналітету

Під контролем чиновників, депутатів та криміналітету

триває хаотичне пограбування унікальних покладів бурштину та варварське знищення довкілля Полісся

«Бурштинова лихоманка», що охопила Рівненщину, Житомирщину та Волинь, де зосереджені основні поклади цього каменю, притягує охочих до наживи з усієї країни. Одні влаштовують паломництво до нелегальних...

¤ 

Загинуло чотири корови внаслідок ДТП

Близько сьомої години ранку восьмого вересня, поблизу села Вельбівно водій мікроавтобуса здійснив наїзд на корів....

¤ 
У листопаді запрацює деревообробне підприємство «Українські лісопильні»

У листопаді запрацює деревообробне підприємство «Українські лісопильні»

Завершуються роботи по впровадженню найпотужнішого інвестиційного проекту – будівництва деревообробного заводу ТОВ «Українські лісопильні» з виробництва пиломатеріалів....

¤ 
Запрацював енергоблок РАЕС, який двічі відключався

Запрацював енергоблок РАЕС, який двічі відключався

10 жовтня о 09:02 енергоблок №3 (ВВЕР-1000) Рівненської АЕС вже підключили до енергомережі. Зараз він набирає потужність, а отже на станції працюють усі чотири енергоблоки, пише Північ-інфо....






Найпопулярніші 15 статей:

1. Розклад руху приміських та пасажирських потягів [242] (21190)
2. Розклад руху автобусів [253] (19328)
3. Моє місто - найкраще [427] (15583)
4. Яйце-райце, в чому твоя сила? [257] (10903)
5. Скрегіт зубами посеред ночі [312] (10683)
6. Догляньте мене до смерті [278] (10612)
7. Коли розпочинати садити городину [599] (10266)
8. Не я б’ю, верба б’є За тиждень - Великдень! [235] (8903)
9. Душ для всіх [432] (8036)
10. Приваблюють і відлякують привиди Тараканівського форту [419] (7959)
11. Кульова блискавка: феномен, який не розгадано [462] (7661)
12. ПАТ “Волинь- Цемент”: [505] (7507)
13. За кордон можна вивезти не більше 50 тисяч доларів! - [205] (7465)
14. Тахінна халва зміцнює кістки та зуби [390] (7463)
15. “Тартак” закликав не бути байдужими [205] (7457)

ТОП-15 свіжого номера:

1. Готуємо карпатську гуслянку (185)
2. Рівняни вибороли бронзу на Всеукраїнському фестивалі «Здорова молодь – здорова нація» (174)
3. Дари осені для жіночої краси (171)
4. Гарбузові цукати – смачна альтернатива цукеркам (171)
5. Найкорисніші чаї осені (170)
6. В Дубровицькому районі відбувся черговий етап «Розминки від чемпіона» (169)
7. Як легко заточити ножиці (167)
8. На Поліссі на людей нападають скажені тварини (167)
9. Сарненський район нагородили спортивними відзнаками (166)
10. Мотоцикліст впав у канаву і загинув (161)
11. На Рівненщині змагалися спідвеїсти з шести країн світу (158)
12. Запрацював енергоблок РАЕС, який двічі відключався (158)
13. Наші пенсії жебрацькі… (157)
14. У листопаді запрацює деревообробне підприємство «Українські лісопильні» (157)
15. Під контролем чиновників, депутатів та криміналітету (157)





 Партнери 
 
Рекламная газета "Об`ява" Перший інформаційний канал Украина онлайн
Google+
 Газета 
 

Реклама в газеті | Лист редакторові | Експорт | RSS | Передплата газети

Про нас | Відгуки | Разсилка | Реклама на сайті| Реклама в газеті

© 2001-2015 Iнформацiйно-рекламне агентство "Ракурс" тел.: +38(0362) 62-31-31. Всi права збережено.


 Інформація 
 
Головний редактор - Конєв В.Л.,
тел.(0362) 62-31-31

Використовувати матеріали газети "Рівне-Ракурс" можна лише пославшись на "Рівне-Ракурс" (для інтернет-виданнь - зробивши гіперпосилання). Будь-яке копіювання, публікація, чи передрук наступне поширення інформації, що не має посилання на "IРА "Ракурс" суворо забороняється

Наші сайти:
Об'ява
Pika.rv.ua
IРА Ракурс