Piвнe-Paкуpc - просто ЦIКАВА газета №380 від 22.01.2009p.
Передплатний індекс:
23429
Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477
Додати у "Закладки"

Головна (Просто цікава газета) "Рівне-Ракурс"

Олас - якісне пальне

А що Ви скажете? Блог


  Реклама в газеті "Рівне-Ракурс"


  ¤ Ракурс подій

  ¤ Ракурс політики

  ¤ Ракурс економiки

  ¤ Ракурс здоров'я

  ¤ Ракурс культури і освіти

  ¤ Ракурс спорту

  ¤ Ракурс кримінальний

  ¤ Ракурс житейський

  ¤ Ракурс інтимний

  ¤ Ракурс мандрівника

  ¤ Ракурс незвичайного

  ¤ Ракурс добрих порад

  ¤ Ракурс розваг


Пошук

RSS
Архів «РР»:
Серпень 2018p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
  1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21 22 23 24 25 26
27 28 29 30
Вересень 2018p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
     1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30


#Факт для роздумів

Запізніле каяття не має вороття, або 36 років “відсидок” за гратами

Запізніле каяття не має вороття, або 36 років “відсидок” за гратами

У приміському Новому Корці дідка знають усі, а кличуть по-вуличному - Лікандер. Прізвисько до Віктора Ляшука “перекочувало “ від батька, який на всю околицю прославився злодійськими “подвигами”.

Якби ж то йшлося лише про кличку! На Грабовщині, де мешкали Ляшуки, на них завжди показували пальцем. Глава сім’ї повернувся з фронту контуженим, працювати не хотів, пиячив. І трьох синів та дочку вчив “правильно жити”. Дружина за копійки, зароблені на свинофермі, ледь кінці з кінцями зводила. Дід Федько старшого сина забрав до себе і цим врятував від в’язниці. Тепер він працює інженером у Сарненському районі. Тоді батько взявся за “виховання” Віктора, все вимагав, аби син не сидів удома, йшов “промишляти”. Якщо не приносив горілки та закусь - у хід батечко пускав кулаки. Ото хлопчина і на кладовищі, і по сусідах ночував. Мати ж не могла привести до тями чоловіка-п’яницю, злодюгу. А що ж Віктор? Слабовольний, поступово потрапив під батьків вплив, помаленьку в злодійське ярмо втягувавсь. Всього чотири класи закінчив, іншу “науку” згодом пройшов у компанії впливових дружків, які запросили “на роботу” аж у Ташкент. Вона закінчилася не вельми приємним знайомством із тамтешніми правоохоронцями: мусив “рвати кігті”, повернутись на Полісся.

Незабаром вперше “загримів за ґрати”, коли в Корці “вичислили” міліціонери його причетність до крадіжки бичка і “візиту” через вікно в одну із “забігайлівок”. Мав шістнадцятий рік, припаяли, як неповнолітньому, всього три роки “відсидки”. Отак у Дубенській виправно-трудовій колонії “загартовував” юність.

- Пам’ятаю, що там “бухали” терміни навіть нинішні високопосадовці, - розповідає Віктор Олександрович. - Думав поїхати в Київ, нагадати декому про ті далекі роки, аби допомогли мені на старості влаштувати нормальну житуху. Та засумнівався після одного випадку. Якось зайшов до одного Корецького чиновника, з яким сьорбали на нарах тюремну баланду і якого не раз виручав від розправи “братви”. Подивився на моє лахміття та буркнув: “Чого треба?” і “ощасливив” десяткою. Кинув я в обличчя випещене подачку. Ліпше було задушити такого гада в камері.

Хочете знати про життя за колючим дротом? Було по-всякому, та найбільше доводилося погано. За вісім “відсидок” познайомився з в’язницями України та Казахстану. Як правило, щедро “нагороджували” за крадіжки держмайна. Раніше в зонах було нетерпимо, нині набагато легше, бо адміністрація почала трохи дотримуватися законів. Коли сидів у Рафалівській колонії, то мусив вкалувати у кам’яному кар’єрі. Норма для в’язня – звичайним молотом набити за зміну дев’ять тонн будматеріалу. А це – три КАМАЗи. Не всім вдавалося здати за вісім годин таку кількість каменю. Якщо не впорався з нормою – марш у карцер на 15 діб (на хліб і воду). “Неслухняних” відправляли в сиру камеру на двох ув’язнених, де на козлах були старі матраци на дошках. Серед ночі будили, аби “провітрювались” на морозі чи дощі, ще й “постіль” виносили. У камеру запускали холодну воду, її черпали і виносили відрами на вулицю. Після кількох таких “процедур” ослаблені зеки ставали пацієнтами одного з медичних закладів Львова. Ось як поповнювались ряди туберкульозних хворих у в’язницях, число яких останніми роками постійно росте.

На тюремних нарах виживали, хто як міг. Я, наприклад, непогано грав у карти (виготовляв їх із газет, журналів). Як правило, грали на харчі, бо там завжди “смокче”, хочеться їсти. А годували так, що ледь жевотіли. У меню – перлова та вівсяна каші, суп, заправлений тонко-тонко маргарином. Картопля попадалась у ньому тільки щасливчикам. Правда, раз у місяць дозволяли купляти в табірній крамниці за свої кревні кілограм цукру, пачку маргарину та консервну банку “Кільки”. Жирів? Про сало мови не вели, бо на видному місці висів застерігаючий лозунг “Позор салоедам!”. Це означало, що ніхто не мав права їсти цей продукт. А якщо інколи він потрапляв у зону завдяки вільнонайманим, то карали обидві сторони. Щонайменше ув’язненим світили 3-4 доби карцеру.

Намагався вирватися із замкнутого кола. Між “відсидками” був якось 9 місяців на волі, встиг одружитися, з’явилася дочка, працював у пересувній мехколоні. Та в черговий раз “розжився” на 12 літ ув’язнення, розлучився – вирішив не соромити дружину та дочку.

Дочка вже доросла. Має двох дітей, та я її більше з дня народження не бачив, зустрітися з нею не наважуюсь – соромно. Брат і сестра мене теж не визнають.

Не думайте, що я далі кочусь вниз. Ще в “зоні” роздобув адресу рівнянки, написав їй листа: рап-том усміхнеться доля. Одержав свого листа назад, змережаного червоним чорнилом і великою “одиницею” за неграмотність.Ото розізлився - і на неї, і на себе. Став учитися, закінчив у вечірній школі одинадцять класів. Цікавлюся подіями у світі та Україні.

Роки, проведені на в’язничних нарах, даються взнаки. Не слухаються ноги, хворіють нирки, мучить гастрит. Нікому не потрібний, лишився наодинці зі своїми проблемами. Оселю, після смерті матері, окупували бомжі та наркомани, а в минулому році спалили. Аби вижити, здебільшого “кукую” у райлікарні. Чого досяг у житті, якого і життям не назвеш? Мої ровесники, порядні люди, знаходяться при долі. У мене ж – ні кола, ні двора. Жити ніде, грошей катма, здоров’я підводить. Розумію, що сам винен, обравши шлях, що не має вороття, хоч і є каяття. Однак надія лише на Всевишнього, в якого ніколи не вірив, а до нього тепер уповаю.

P. S. Сидить над річкою колишній в’язень. Дивиться на течію, що несе окремі вербові листочки. Куди пристануть вони чи вирвуться з коловороту? Отак і його доля, про гірку “сповідь” якої повідав. Завдячувати за своє неприкаяне життя, більшу частину якого провів на в’язничних нарах, має батькові, котрий не ту науку, що треба, синові передав. І самому собі, що свого часу не проявив твердість духу, не порвав зі злочинним світом. На схилі літ Віктор Ляшук ніби й зрозумів, що не тією стежиною проніс свої стопи, сповідував псевдогероїзм, кається, що зусібіч обсіли проблеми. Як мовиться - є каяття, та нема вороття. Чи не єдина користь від “сповіді” новокорчанина: хтось познайомиться з нею і задумається, аби не опинитись біля розбитого корита, на узбіччі життя. Бо воно дається людині Богом тільки раз, і його потрібно прожити гідно, дотримуючись загальнолюдських моральних принципів.

22.01.2009Василь ЯНОЩІ


Переглядів: 31

Версія для друку

Коментарі (0):


Система Orphus
<<- Попередня статтяНаступна стаття - >>

Додайте коментар:

защитный код

Анонсовані статті свіжого № 878 від 20.09.2018p.
¤ 
Як зміцнити імунітет восени

Як зміцнити імунітет восени

Можна довго жалітись на погану погоду, холод та вічні застуди. А можна зміцнити власний імунітет і тоді осінь ...

¤ 
Про це говорять: Вєрка Сердючка виступила у Сочі

Про це говорять: Вєрка Сердючка виступила у Сочі

Днями, у російському Сочі відкрився фестиваль Нова хвиля 2018. На афтепаті заходу виступив український артист, ...

¤ 
На Здолбунівщині чоловік напав з ножем на односельця

На Здолбунівщині чоловік напав з ножем на односельця

Слідчі затримали 38-річного мешканця села Миротин в порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу У...

¤ 15 вересня – День фармацевта
Ростислав САБАДИШИН: «Професія фармацевта реклами не потребує»

Ростислав САБАДИШИН: «Професія фармацевта реклами не потребує»

Добрий роботодавець бачить випускника РДБМК людиною своєї команди – компетентною, надійною і відповідальною

В Україні фармацевтична галузь швидко розвивається, крокує вперед наука, перебудовується виробництво, якіст...

¤ 

На Рівненщині виплачуватимуть зекономлені взимку субсидії

Цьогоріч із заявами на монетизацію частини зекономлених газових субсидій вже звернулися понад 46 тисяч домог...

¤ 
Діагностувати інфаркт стає простіше

Діагностувати інфаркт стає простіше

Сучасні медичні практики дають змогу діагностувати інфаркт міокарда за лічені хвилини за допомогою спеціал...





Найпопулярніші 15 статей:

1. Моє місто - найкраще [427] (516)
2. Секс із мусульманином [271] (500)
3. ЧИ ВАРТО РОБИТИ ПОКУПКИ ДО НАРОДЖЕННЯ ДИТИНИ? [519] (466)
4. Догляньте мене до смерті [278] (387)
5. Первентин - легальний наркотик нового покоління [345] (353)
6. Двох тяжкохворих сестер вилікував чоловік зі Здолбунова [465] (319)
7. Якщо у сні приснився вуж [219] (318)
8. Біснуватих везуть у Рогачів [256] (317)
9. Розклад руху автобусів [253] (304)
10. Авокадо - це фрукт чи овоч? [318] (289)
11. Яйце-райце, в чому твоя сила? [257] (284)
12. Медичний коледж у Рівному став медичною академією [872] (283)
13. Як позбутися мушок у квартирі [875] (250)
14. Як правильно приймати вітаміни? [749] (243)
15. Ігор Мічуда: «Місту потрібні реформи» [875] (226)

ТОП-15 свіжого номера:

1. Цікаві факти про Україну (82)
2. Широкоформатний друк на папері: які є можливості (72)
3. На сучасне свято потрібна тільки українська вишивка (70)
4. Не цурайся долі (68)
5. Чим загрожує недолікована застуда чи ГРВІ (65)
6. Китайський термометр (64)
7. На Рівненщині відбулось свято Спорту (62)
8. Які радіатори краще для приватного будинку і квартири? (61)
9. На Рівненщині шукають дітей, які не ходять до школи (60)
10. Як визначити, коли родимка стає небезпечною (60)
11. Олег ШАНДРУК: «На жаль, не змогли реалізувати свої моменти» (59)
12. Боксер Денис Беринчик розповів про смерть дитини (56)
13. Італійські канікули разом з чоловіком: як Бейонсе відзначила свій 37-й день народження (56)
14. Ростислав САБАДИШИН: «Професія фармацевта реклами не потребує» (52)
15. Як легко усунути зубний наліт без відвідин стоматолога (50)






 Партнери 
 
Рекламная газета "Об`ява" Перший інформаційний канал Украина онлайн
Google+
 Газета 
 

Реклама в газеті | Лист редакторові | Експорт | RSS | Передплата газети

Про нас | Відгуки | Разсилка | Реклама на сайті| Реклама в газеті

© 2001-2018 Iнформацiйно-рекламне агентство "Ракурс" тел.: +38(0362) 62-31-31, (098)0565477. Всi права збережено.


 Інформація 
 
Головний редактор - Конєв В.Л.,
тел.(0362) 62-31-31, (098)0565477

Використовувати матеріали газети "Рівне-Ракурс" можна лише пославшись на "Рівне-Ракурс" (для інтернет-виданнь - зробивши гіперпосилання). Будь-яке копіювання, публікація, чи передрук наступне поширення інформації, що не має посилання на "IРА "Ракурс" суворо забороняється

Наші сайти:
Об'ява
Pika.rv.ua
IРА Ракурс