“Хочеться донести людям світлий вогник газу...”

А господарство - немаленьке, у підпорядкуванні такі населені пункти, як Городок, Понебель, Карпилівка, Михайлівка, Караєвичі, Метків і Рубче. Це найбільша сільська рада в області, на території якої мешкає понад п’ять тисяч громадян.

На глибоке переконання Олесі Олексіївни, у час, коли в країні криза, коли політики не можуть порозумітися між собою, сільська рада може вижити тільки завдяки власним силам, використовуючи свої ресурси та потенціал.

Сільського голову підтримує депутатський корпус, що налічує 30 обранців, які злагоджено і помірковано діють в інтересах громади. Незважаючи на політичні переконання, вони є однодумцями.

І хоча, з огляду на політичну ситуацію в країні, попереду - нелегкий фінансовий рік, все ж таки Олеся Олексіївна бачить вихід із ситуації. Перш за все, за рахунок оренди або викупу земельних ділянок, на яких розташовані підприємства. По-друге, потрібно, щоб малий бізнес вийшов з тіні, щоб власники брали людей на роботу офіційно, надаючи їм соціальні гарантії.

До речі, на території сільської ради - 49 підприємств різних форм власності. І хоча сьогодні не всі вони працюють на повну потужність, все-таки на них покладаються певні сподівання. Одне з таких підприємств - ВАТ “Рівнеазот”.

Також ми вже зробили проект розширення меж населеного пункту і вже з січня-лютого будемо видавати людям акти на право власності (паї). Хай краще землі будуть окультурені народом і приносять прибуток, ніж простоюватимуть. Наприклад, до цього року на території сільради діяло сільськогосподарське підприємство “Нива”, землі якого зараз віддані у суборенду компанії “Інсеко”. Люди при цьому не постраждали, а, навпаки, отримали у 2,5 рази більше прибутку.

Проблема номер один, яку треба вирішити, це газифікація сіл. Уперше за багато років ми отримали 100 тисяч гривень дотації з державного бюджету. Зараз розробили проектну документацію на проведення газу у села Метків та Рубче (понад 36 тисяч гривень) та Михайлівку (45 тисяч гривень). У подальшому розраховуємо на кошти від продажу та оренди землі, щоб донести людям “світлий вогник газу”.

Спрямовувати кошти є куди, тільки б вони були. Так, нещодавно нам вдалося переобладнати котельню городоцької школи, 130 тисяч гривень на це виділила держава. А ще потрібно замінити вікна на пластикові, побудувати внутрішній туалет.

Також плануємо збудувати новий дитячий садочок. У нас є один, але він розрахований лише на 40 місць при потребі 200-250. Тож ми вже розробили проектну документацію на 80 тисяч гривень.

Водночас понад 42 тисячі гривень пішло на проект для побудови нового фельдшерсько-акушерського пункту у селі Понебель. До речі, Карпилівський ФАП, який нам вдалося перебудувати, є одним із кращих в Україні. Також 80 тисяч гривень вартувала нова “швидка”, а стару ми переобладнали у машину для перевезення померлих. У цьому дуже допоміг підприємець Петро Самчук.

За словами Олесі Ткачук, громада сільради дуже згуртована. А інакше і не повинно бути, адже усіх проблем на селі не перерахувати, а вирішити їх можна лише спільними зусиллями.

- Уже четвертий рік поспіль у селі Карпилівка громада будує церкву святих апостолів Петра і Павла, - продовжує пані Олеся, - допомагають усі. Особливу подяку хочу висловити Валентину Гончарівському та Володимиру Слюсарчуку, Борису Кондратюку і Сергію Гребеневичу. На слова вдячності заслуговує й приватний підприємець Василь Поляк, який практично за власний кошт огородив місцеве кладовище, допоміг у ремонті дитячого садочка. Налагоджені постійні партнерські стосунки з депутатом Городоцької сільради Олександром Адамцем, багато допомагає генеральний директор ВАТ “Рівнеазот” Михайло Заблуда. А завдяки депутатам районної ради Борису Кондратюку та Сергію Гребеневичу, депутату сі-льради Сергію Поліщуку понад тисячу подарунків до Нового року отримали наші діти, вчителі та працівники медичних закладів.

Можна назвати багатьох людей, небайдужих до проблем і потреб громади. Сподіваюся, що завдяки нашим спільним скоординованим зусиллям удасться зробити ще багато хороших справ для людей.