Замість інсуліну – гроші?

“Основним завданням ухваленої нещодавно Концепції Державної цільової програми “Цукровий діабет” на 2009-2013 роки є відпрацювання дієвого механізму забезпечення хворих на цукровий діабет препаратами інсуліну та виробами медичного призначення, - розповідає Юрій СЕРВЕТНИК - завідувач поліклініки й нині виконувач обов’язків головного лікаря Рівненського обласного ендокринологічного диспансеру (на фото). - Яким буде цей механізм, допоки невідомо, але ми однозначно проти запровадження грошової адресної допомоги. Бо, скажіть, як запобігти несвоєчасній виплаті коштів громадянам з бюджету, що нерідко трапляється в умовах нинішньої економічної скрути? Або як гарантувати, що ці кошти буде використано родиною за призначенням? От, приміром, у нас стоїть на обліку 150 хворих на діабет дітей, більшість з яких із неблагополучних родин. Самі вони придбати інсулінові картрджі не зможуть, позаяк є неповнолітніми. А батьки-пияки інсулінові гривні легко поміняють на оковиту. Далі. Чи зможуть аптечні заклади своєчасно забезпечити необхідний асортимент препаратів, особливо у районних центрах та сільській місцевості? Як держава контролюватиме питання росту цін на інсулін і чи не залишаться хворі без ліків через інфляційні процеси? Наприклад, видали хворому 500 гривень на п’ять картриджів, один з яких коштує сьогодні 100 гривень, а завтра - двісті...”

А ще хворі бояться, що в разі запровадження адресної грошової допомоги величезною проблемою стане відсутність препаратів інсуліну в лікарнях, які безпосередньо надають медичну допомогу пацієнтам з цукровим діабетом, закладах загального лікувального профілю та закладах, що надають невідкладну медичну допомогу. Утім, завдяки передбачливості та хазяйновитості рівненських ендокринологів, деякий запас інсуліну на початок цього року вони ще мають. На противагу нашим, у Луганську запас інсулінопрепаратів закінчився ще в січні.

Проте останні новини з Міністерства охорони здоров’я все ж, здається, є втішними - пропонується відтермінувати запровадження адресної грошової допомоги до стабілізації економічної ситуації в Україні, залишивши у 2009 році без змін систему забезпечення хворих на цукровий діабет препаратами інсуліну. Хоча пілотний проект з умовною назвою - гривні замість інсуліну - в кількох областях таки втілюється.

А ще наші ендокринологи найперші в Україні склали реєстр хворих на діабет, причому, як запевняють укладачі, повністю. Реєстр містить базу даних хворих на цукровий діабет із середньою та легкою формою хвороби. Та от компютерів для кожного кабінету ендокринолога як бракувало, так і надалі бракує.

До слова, пан Серветник загалом не проти грошової адресної допомоги у вигляді рецептурної системи замість інсуліну: ”Це варіант для нормальної держави, коли лікар займається лише лікуванням. У наших же умовах на ендокринологів лягає тягар розподілення та забезпечення хворих інсуліном”.

Окрім того, в медичних колах упевнені в можливих зловживаннях при виділенні готівки. Наприклад, кількість хворих на діабет, на жаль, щороку збільшується, відтак збільшується й число смертей, а кошти на мертві душі ще якийсь час виділятимуться й десь осідатимуть, осідатимуть...