Віктор КОВАЛЬОВ: “Ми не університетська область, але наш рівень медицини вищий за середньоукраїнський”

- Коротко нагадаю, що основна мета діяльності системи охорони здоров’я - збереження і зміцнення здоров’я населення, зниження рівнів захворюваності, інвалідності, смертності, забезпечення якісної і доступної медико-санітарної допомоги й, звісно, створення передумов для формування здорового способу життя. Адже основи державної політики в галузі охорони здоров’я чітко сформульовані в Указі Президента України від 6 грудня 2005 року № 1694/2005 “Про невідкладні заходи щодо реформування системи охорони здоров’я населення”, Національному плані розвитку системи охорони здоров’я на період до 2010 року, національних і державних програмах, спрямованих на вирішення найактуальніших та найважливіших проблем охорони здоров’я.

- І все ж, у кріслі начальника управління, які у Вас, скажімо так, медичні пріоритети?

- Найперше - це люди, фахівці своєї справи, які є обличчям нашої рівненської медицини, та оснащення лікувальних закладів. Відтак у рамках реалізації пріоритетних завдань медичної галузі області, визначених відповідними регіональними програмами, управлінням та мережею закладів охорони здоров’я, при ефективній взаємодії з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, здійснено комплекс заходів щодо зміцнення та розвитку матеріально-технічної бази медичних закладів усіх рівнів, оптимізації мережі закладів охорони здоров’я та їх кадрового забезпечення, підвищення якості та доступності медичної допомоги, запобігання та лікування серцево-судинних і судинно-мозкових захворювань, протидії захворюванню на туберкульоз, боротьби з онкологічними захворюваннями, медикаментозного забезпечення хворих цукровим діабетом, забезпечення профілактики та боротьби з ВІЛ-інфекцією та інших інфекційних захворювань.

І хоча Рівненщина - область не університетська, проте рівень нашої медицини значно вищий за середньоукраїнський. На жаль, через недостатнє фінансування багато чого не можемо реалізувати. Утім, за комплексною оцінкою діяльності галузі охорони здоров’я, стану здоров’я населення, доступності та якості медичної допомоги, профілактичної роботи, ресурсного забезпечення закладів охорони здоров’я у 2008 році, проведеною Українським інститутом стратегічних досліджень, Рівненська область на 7-му місці (для порівняння: за 2007 рік ми були на 17-му) серед всіх областей України та на четвертому місці в рейтингу за показниками діяльності охорони здоров’я в сільській місцевості.

До прикладу, лише за 2008 рік на будівництві та реконструкції об’єктів охорони здоров’я було освоєно 27728,7 тисячі гривень, що більш ніж удвічі перевищує обсяги фінансування 2007 року, завдяки чому: здійснений значний обсяг робіт на будівництві лікарні в смт Рокитне на загальну суму 6,8 млн. гривень. Введено в дію дитяче відділення та дитяча консультація Здолбунівської ЦРЛ, гінекологічне відділення Радивилівської районної лікарні, торакальне відділення обласної клінічної лікарні та інші. Завершені роботи з реконструкції хірур-гічного корпусу Радивилівської районної лікарні, поліклініки Млинівської ЦРЛ, покрівлі одного блоку обласної дитячої лікарні та системи гарячого водопостачання Корецької ЦРЛ.

- Щодо ремонтів. Яке Ваше ставлення до євроремонтів, коли вбехуються чималі гроші в стіни, натомість хворі недоотримують фінансування, себто, кульгає лікування.

- Однозначно я проти таких ремонтів, хоча не проти створення нормальних умов для хворих. Але найперше кошти слід вкладати у медичні технології. У багатьох закладах охорони здоров’я практична медицина ефективно поєднується з розвитком медичної науки, де сьогодні працює двоє докторів медичних наук, 42 кандидати медичних наук, понад 50 заслужених лікарів України та 30 заслужених працівників охорони здоров’я.

- Гаразд. Коротко скажіть, що чекає на хворих у найближчі роки?

- Реальний шлях поліпшення стану галузі охорони здоров’я: запровадження гарантованого державою безоплатного рівня та обсягу медичної допомоги; впровадження Закону України “Про загальнообов’язкове державне медичне страхування”; багатоканальність фінансування медичної сфери, у тому числі розвиток і легалізація платних медичних послуг при одночасному зростанні державного фінансування, подальше реформування галузі охорони здоров’я, розширення мережі закладів (підрозділів) загальної практики/сімейної медицини, відповідно до потреб населення; першочергове укомплектування закладів охорони здоров’я сільської місцевості санітарним транспортом підвищеної прохідності, медичним обладнанням згідно з затвердженими табелями оснащення; активізація санітарно-освітньої роботи щодо запобігання захворювань, пропагування здорового способу життя; створення єдиного медичного простору з передачею на комунальний рівень відомчих медичних закладів.