Уривки з книги О. Котка “Безжальна імунізація”

Якщо на будь-якому етапі виявляється прокол, то подальша розробка препарату стає неможливою. До тих пір, поки немає гарантії (можливої в межах нинішнього стану справ у науці) безпеки, препарат не стане доступним для широкого використання. Історія з талідомідом - ліками, покликаними запобігти нудоті у вагітних, які виявилися тератогенними (стали народжуватися діти без кінцівок, виробник змушений був виплатити гігантські суми за нанесений збиток) - стала гарним уроком. Однак з вакцинами все відбувається з точністю до навпаки, хоча, здавалося б, у цьому випадку мова йде про дитину, тут потрібно набагато більше обережності. Ніяких серйозних досліджень не потрібно для того, щоб чергова вакцина була ліцензована й стала обов’язковою для застосування сотням, тисячам і мільйонам дітей. Вакцини, всупереч усякому здоровому глузду й існуючим стандартам, що стосуються інших лікарських препаратів, мають “презумпцію невинності” і застосовуються, допоки не буде очевидно доведена їхня шкідливість Так нещодавно було з ротавірусною вакциною, так це відбувається з “гарячими серіями” вакцин, які без зайвого галасу вилучаються з ринку після отримання певної кількості повідомлень про смерть і каліцтва дітей, спричинені їх використанням. Непоганою ілюстрацією політики подвійних стандартів може слугувати нинішня далека від завершення історія з вакциною ММR, яку батьки дітей, хворих аутизмом, звинувачують у тому, що вона стала причиною цього важкого захворювання. Медична влада заявляє батькам, що вакцина безпечна, тому що не доведено її зв’язок з аутизмом, цей зв’язок - всього лиш гіпотеза. Однак коли виникла обгрунтована гіпотеза про те, що вірус так званого коров’ячого сказу, що вражає мозок тварин, може бути небезпечним і для людини, ніхто не став чекати доказів, які могли б коштувати життя й здоров’я людям, вірогідно, інфіковану худобу просто почали масово знищувати!