Що було і що буде?

Період, коли є досить часу, аби перевести подих, озирнутися, вивчити усі помилки, щоб більше їх не повторювати.

Доброю традицією згадувати найцікавіші миті вже завершеного ігрового року у період міжсезоння стало і для “Рівне-Ракурс”.

Зміна поколінь

У порівнянні з кількома попередніми роками, минулий сезон став для волейбольного клубу “Реґіна-МЕГУ” провальним. Команду залишив тренер - Валерій Пархоменко, залишили гравці - Альошко та Підгурська. У команді почали більше довіряти молоді.

У результаті клуб, що регулярно потрапляв у плей-офф за вихід до Суперліги, неодноразово завойовув бронзові нагороди вищої ліги, перетворився у простого статиста. “Реґіна” регулярно перемагала лише відвертого аутсайдера чемпіонату - білоцерківський “Спорт-Ліцей”. Перемоги ж над іншими командами були справжнім довгоочікуваним святом для рівненських уболівальників волейболу.

Що далі? Сподіватимемося, волейболістки “Регіни-МЕГУ” здобули достатньо досвіду і вмінь, аби у новому сезоні повернути втрачені позиції.

Немає нічого неможливого

Цю тезу вправно довели дівчата гандбольного клубу “Рівне”. У перший же рік виступів у вищій лізі чемпіонату України з гандболу ця команда одразу ж стала однією із лідерів змагань.

На власному майданчику рівнянки впевнено розбиралися із харківською “Панацеєю” і з тернопільським “Економунівером”.

Так, для чемпіонства сил у молодого колективу Юрія Басюка ще малувато, та й не час ще команді до Суперліги. Проте прогрес - очевидний.

Та й третя підсумкова позиція - успіх. Тим паче, що саме таку мету задекламував перед стартом сезону сам тренер ГК “Рівне”.

Не менших досягнень, тільки у софтболі, досяг інший рівненський клуб - “Західний вогонь”.

Під керівництвом тренера Володимира Судимака наші дівчата також стали третіми у чемпіонаті України, поступившись лише визнаним лідерам - командам із Луганська та Кіровограда.

Вдвічі приємніше те, що подібного результату софтболістки “Західного вогню” досягли вперше.

Дежа вю

Щороку одне і теж. Слухаєш, спостерігаєш і розумієш, що все це уже було. Навесні у Рівному з’явився ще один спідвейний клуб - “Каскад”. Тепер у місті стільки спідвейних клубів, що можна організовувати власні змагання - відкритий чемпіонат Рівного, для прикладу.

Так сталося, що цього року місто залишилося не лише без Російської Міжнаціональної ліги спідвею (яку ми втратили ще позаторік), а й без Другої польської ліги.

На щастя, нарешті було створено Українську лігу спідвею, де нині й виступають небезуспішно “Ураган” та “Каскад”. Саме завдяки цьому турніру рівненські вболівальники мотоспорту досі можуть на власні очі бачити кращих гонщиків Польщі та Росії.

Що далі? Щиро хотілося б більше нових команд в УЛС, більше цікавих гонок. Хотілося б, аби на рівненському мототреці нарешті з’явилися надувні борти.