Тимошенко відповіла Медведєву дипломатично, але принципово

“Попри те, що зовнішня політика є конституційною прерогативою Президента, не можу обійти мовчанкою останні події в українсько-російських відносинах. З огляду на їхню важливість мене не може не турбувати вкрай високий градус публічної полеміки на цю тему.

Почуття відповідальності за країну для будь-якого політика – хороший засіб стримувати емоції в будь-яких, навіть дуже складних ситуаціях.

Як Прем’єр-міністр я робила й роблю все можливе для поглиблення взаємовигідної співпраці між Україною та Росією, насамперед у економічній сфері, за яку відповідає Уряд. Так само я чинитиму й далі на будь-якій посаді, яку довірить мені український народ.

Відносини з Росією будувала та будуватиму як рівний з рівним, на основі національних інтересів, взаємної вигоди, поваги до суверенітету та територіальної цілісності.

При цьому Україна самостійно, без зовнішнього втручання, визначатиме свою зовнішню та внутрішню політику, в тому числі і в гуманітарній сфері. Ми самостійно вивчатимемо власне минуле, самостійно дамо собі лад в сьогоденні, самостійно будуватимемо власне майбутнє.

Реалізація Україною своїх суверенних прав, формування сучасної політичної нації не є і не можуть розглядатися як політика, направлена проти когось.

Ми завжди готові чути й дослухатися до думки партнерів на Сході і Заході, враховувати їхні інтереси, але втручання у наші внутрішні справи є неприпустимим.

Мені хотілося б, щоб українські та російські дипломати на всіх рівнях проблеми, неминучі у взаєминах між будь-якими країнами, з’ясовували не шляхом конфронтації та публічної полеміки, а за столом переговорів”.