Хто підносить патрони на лінію невидимого “Фронту”?

Упродовж щоденної чотиригодинної балаканини перед телекамерою Яценюк примудрявся жодного разу навіть не наблизитися до “небезпечної зони” - до того, що, наприклад, він думає про російську мову як другу державну, чи про визнання ОУН-УПА, чи про такі сторінки української історії як репресії чи Голодомор. Але ніхто ще не зумів весь світ перехитрити, і неймовірно спритному Арсенію це так само не вдалося. Не вдалося приховати, що його “Фронт змін” - лише яскраво розмальована, але порожня всередині політична лялька. Бо той “Фронт” існує хіба що уявно: на різнобарвно-смугастих біг-бордах і “фронтових” наметах з платними агітаторами, які роздають бойові листки без вихідних даних…

Перший камінь в патріотичного виборця з-за пазухи Арсенія полетів того дня, коли, перебуваючи в Івано-Франківську, самовпевнений “спаситель” цинічно зізнався, що визнав би ОУН-УПА, якби… хотів бути президентом тільки Західної України. А так наразі він цього не робитиме, бо є ще Східна, яка, як чомусь думає собі Яценюк, має бути проти… По-перше, Яценюк не знає, що Східна Україна також знайома з повстанським рухом - отаманщиною 20-их років минулого століття, яку люди бережуть у своїй пам’яті, мов святиню. По-друге, Яценюк фактично визнав, що патріотичні принципи йому глибоко байдужі. Якби це допомогло допастися до влади і стати президентом - ну, може й визнав би. А так - нецікаво. І, по-третє, Яценюк підтвердив здогади, що він не переконує людей, а просто каже їм те, що вони хочуть почути. Ну, щоби, як той долар, сподобатися усім.

Далі - більше. Був виступ Яценюка на радіо “Ехо Москви”, який взагалі нічим не відрізнявся від виступів Януковича. Самопроголошений “Спаситель країни” договорився був до того, що запропонував… віддати Росії в обмін на газ шматок української труби. А в Сімферополі Арсеній заявив, що тестування в Криму варто проводити… російською мовою. Були інші “цікаві” виступи і заяви Арсенія, але зупинитися хочу на вісникові “Фронту змін”, що недавно потрапив до рук.

Від перегляду цього бойового листка у тверезої людини не раз очі на лоба лізуть. Ото читаєш і думаєш: що воно плете? Скажімо, вирішив собі Арсеній, що можна запросто і невимушено переписати українську історію на свій лад. Ось цитата: “Ніколи радянська імперія не відбулася б без рішення України брати у ній участь. СРСР створили рішенням російських і українських більшовиків і розпустили спільним же рішенням як українських, так і російських перероджених комуністів”, - меле, як небіжка ногами, особливо обдарований синок викладача історії КПСС. Які такі “українські більшовики” примарилися Арсенію? Чи не ті самі бува, що організували Голодомор і список прізвищ яких врешті оприлюднило СБУ?

Певно, історики, які досі копають глибочезні пласти нашої історії, були заскочені сенсаційним Арсенієвим відкриттям. Виявляється, все, що вони роблять - то надурно. Бо ніякої радянської окупації не було. А просто комуністи, які жили в Україні, домовилися з комуністами, які жили в Москві. От і вся любов. Бій під Крутами, в якому загинуло 300 українських студентів, репресії, енкаведистські катівні, що втопилися в ріках української крові, нечуваний у світовій історії Голодомор - все то, якщо рухатися за Арсенієм, - байки. Певно, у Кремлі аж запищали від радості, коли перечитали Арсенієву газету...

Але зупинюся на іншому. Чи ви помітили - Яценюка ну просто як магнітом тягне повсякчас ділити Україну - на Західну і Східну, на російськомовну і україномовну. А в останньому номері - карикатура, що по праву може символізувати всю легковажно-безшабашну політичну кухню Яценюкового “Фро-нту”. Як і в 2004 році - на карикатурі карта. Як і в 2004 році - це поділ України. Але тепер уже не за сортами, а за “краями”. Тих, “країв”, на думку Яценюка, в Україні дев’ять. Київщину лідер невидимого “Фронту” називає на честь мера “туманністю Черновецького”, Донеччину - на честь Рината Ахметова - “Великою Ахметівкою”. Увіковічнено Балогу - йому відведено “Балого-стан”. Про те, що така карта ображає почуття українців, які мешкають на тій землі і не мають нічого спільного з вище названими олігархами, автори малюнка не замислюються. До слова, частину України - усю Галичину і Волинь - творці карти зразка 2009 року назвали “Тягнибоківщиною”. Хоч поставити в один ряд одіозних Гурвіца, Порошенка, Фельдмана і - лідера українських патріотів Олега Тягнибока - щонайменше абсурдно.

Схоже, Яценюкові російські політтехнологи (ті самі, що у 2004 році працювали на Януковича і вже ділили Україну на три сорти!) видихалися з ідеями і вже не мають свіжих думок. Тож просто ведуть “велимудрого” Арсенія тими самими манівцями, якими свого часу безуспішно блукали з нинішнім головним регіоналом України…