Piвнe-Paкуpc - просто ЦIКАВА газета №419 від 22.10.2009p.
Передплатні індекси:
23429 (на 1-6 місяців)
08903 (на рік).
Тел. +38(0362) 62-31-31
Додати у "Закладки"

Головна (Просто цікава газета) "Рівне-Ракурс"

А що Ви скажете? Блог


  Реклама в газеті "Рівне-Ракурс"


  ¤ Ракурс подій

  ¤ Ракурс політики

  ¤ Ракурс економiки

  ¤ Ракурс здоров'я

  ¤ Ракурс культури і освіти

  ¤ Ракурс спорту

  ¤ Ракурс кримінальний

  ¤ Ракурс житейський

  ¤ Ракурс інтимний

  ¤ Ракурс мандрівника

  ¤ Ракурс незвичайного

  ¤ Ракурс добрих порад

  ¤ Ракурс розваг


Пошук

RSS
Архів «РР»:
Липень 2017p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
     1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30
31
Серпень 2017p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
 1 2 3 4 5 6
7 8 9 10 11 12 13
14 15 16 17 18 19 20
21 22 23 24 25 26 27
28 29 30 31


Надія захистить усіх, хто звернеться і хто в Бога вірить! Тел.:(095) 92-61-876, (096) 67-38-505

¤ Таємниці

Приваблюють і відлякують привиди Тараканівського форту

Приваблюють і відлякують привиди Тараканівського форту

Навіть напівзруйнована фортифікаційна споруда на околиці приміського села, що увійшла до семи чудес Рівненщини, викликає неабиякий інтерес у широкого загалу. Одні хочуть переконатися, чи справді пам’ятку можна поставити в один ряд зі знаменитою Брестською фортецею, другі бажають дізнатися, як жили та діяли наші предки з надією на те, що духовні цінності минувщини наштовхнуть на позитивні емоції. Третіх цікавить система підземних катакомб і переходів, ознайомлення з якими дає певний заряд адреналіну.

Останнім часом чимало говорять про таємниці Тараканівського форту, зокрема, про незрозумілі вибухи, що лунають із глибоких шахт-колодязів та привидів, якими зацікавилися навіть київські науковці, висловивши версії, які мають право на існування.

Спочатку - трохи історії

У відкритті унікальної оборонної споруди - Тараканівського форту, взяв участь російський імператор Олександр ІІІ. Відомо, що у 1873 році з державного бюджету виділили величезну суму - 66 мільйонів карбованців, для будівництва унікального об’єкту. А ще мешканцям 10 навколишніх сіл заборонили зводити кам’яні споруди, бо на сам форт витратили не лише каменю й цегли, але й нового на ту пору будівельного матеріалу - бетону.

Форт не втрачає своєї краси, сили та привабливості й сьогодні. Бачимо чавунні герметичні двері, колодязі, підземний хід, таємні виходи; тут діяли лазня, пральня, хлібопекарня, гарнізонна церква, каземати центральної казарми, житлові та господарські приміщення, складські приміщення тощо. Мав неприступний форт обладнані бруствери для гармат, траверзи. Оборонна споруда, власне, не проявила себе в основному призначенні. Тому використовувалася як склад, пізніше - як в’язниця. У 1915 році її захопили австрійці. Перших руйнувань форту, як не дивно, завдали росіяни під час Брусилівського прориву фронту у 1916 році.

До наших днів форт дійшов зруйнований більш як на 60 відсотків (висновок спеціалістів “Укрзахідпроектреставрація”, 1983 рік). А ще його помаленьку “розбирають” мешканці навколишніх сіл, заготівельники металобрухту. Дійшло до того, що поцупили вхідні двері вагою у кілька тонн. За словами хранителя фортечних таємниць, колишнього майора міліції Ростислава СТЕПАНЮКА, лише сторожа стримує подальше руйнування об’єкту: вдалося зберегти окремі двері, решітки, унікальні дерева, що оточують мури. Раніше форт числився за військовою частиною, коли ж її розформували, став “нічийний”. Тараканівська сільська рада не має коштів, аби належно утримувати форт, тим більше “законсервувати”.

Дивні вибухи лунають і зараз

Офіційно пан Сергій числиться комендантом форту. А ще водить туди туристів, екскурсантів, працюючи за завданням регіонального козацького Братства ім.С.На-ли-ва-йка. Прикро лишень, що належних умов для проведення роботи із людьми, яких цікавить система підземних катакомб і переходів, немає. По-перше, аборигени помаленьку донищують форт, по-друге, держава самоусунулася від захисту пам’ятки; нарешті - тут щороку травмується до десятка відвідувачів-“дикарів”. Ще не забувся випадок із рівненським податківцем, який упав зі стіни і смертельно травмувався. Торік провалилась у колодязь дубенська учениця, серйозно пошкодила хребет і зосталася інвалідом. Нещодавно у шестиметрову паску-яму влетіла 19-річна студентка з обласного центру, в якої лікарі констатували відкритий перелом ноги, численні гематоми й больовий шок. А перед тим прикрість спіткала двох “диких” туристів, які вирішили “побродити” темними коридорами фортифікаційної споруди. Дорого обійдеться їм прагнення екстремального відпочинку - хлопців із сусіднього району чекає тривале лікування. І таких випадків було чимало.

Років п’ять тому одне зі столичних видань опублікувало матеріал про Тараканівський форт. Зацікавила досить смілива версія, - ніби під час Другої світової війни німецькі спеціалісти тут випробовували знамениті снаряди “Фау”, оснащені зарядами масового враження противника. Подейкують, що пізніше досліди перенесли у катакомби біля села Стражівка під Вінницею. Існує думка, що форт має аж шість поверхів (?!), хоча достеменно відомо лише про три.

Поцікавився у члена творчого історико-наукового об’єднання “Едельвейс”, що діє при Дубенському міському Будинку дітей та молоді Сергія Махновця, - якої він думки про статтю київської газети. “Версія столичного журналіста має право на існування, - відповів той. - Адже є факти, які її підтверджують, хоча і не прямі. Скажімо, не раз ті, що блукали вночі загадковими коридорами - своєрідними будівельними завулками - чули дивні звуки, що лунали з шахт-колодязів. Пан Сергій, раз заночувавши у форті, сам чув якісь вибухи внизу під глибоким проваллям. Хто і що їх спричинило - того ніхто не скаже.

Автору пригадалося: про якісь незрозумілі вибухи говорив і тараканівець Іван Ситников. Після війни його, артилериста-піротехніка, призначили комендантом форту. Підлеглі лейтенанта відправляли звідти складовані боєприпаси. Ото й чув під темними коридорами внизу вчорашній фронтовик вибухи, що лунали час від часу в лункій тиші підземель.

Далі. Чим пояснити, що в підземеллі в певному місці у певний час гаснуть електроліхтарі, розряджаються батареї мобільних телефонів? Нарешті, у важкопрохідній місцевості, схожій на джунглі, що займає пагорб між залізницею та львівською трасою, довкола об’єкта зустрінете величезних вужів і птахів. Щось подібне фіксували після аварії на Чорнобильській АЕС, коли спостерігали ненормальні випадки гігантизму у фауні та флорі, які виникали під впливом радіації. Старожили Тараканова повідомляють і таку неймовірну історію: у Другу світову війну на території форту безслідно зникли два десятки танків. Туди заїхали потужні машини, а звідти не повернулися. Отож розмови про таємниці, що витають навколо форту - величного, хоч і напівзруйнованого, - небезпідставні.

Що ще цікавить туристів? Ліхтарик вихоплює на стіні рядок… арабських літер, залишених тут турецьким солдатом… металеві речі (решітки, дверні завіси) німецького виробництва, датовані 70-ми роками позаминулого століття… могили (кажуть, кілька сотень російських, австрійських, польських і більшовицьких вояків тут загинуло). До речі, туристи з увагою сприймають повідомлення “Історичного річника на Волині” за 1929 рік, що “форт уславився у 1920 році героїчною обороною під командуванням майора Марчинського проти більшовиків”. Власне, сам Семен Будьонний у книзі “Пройдений шлях” писав про цей бій, що “спроба взяти форт у Тараканові з ходу успіху не мала”. А учасник боїв під Дубно, польський підполковник Арцишевський згадував про “численні біснуваті і люті атаки полків ворожої кінноти… на окремі батареї, яким доводилося захищатись картеччю з дистанції 200 метрів, і безупинні контратаки наших резервів”.

До речі, поляки не проти взяти участь у розкопках і реставрації форту. Було б добре, якби долею історичної пам’ятки пройнялися не лише сусіди-слов’яни.

І пристановище привидів

Останнім часом нерідко почуєте, що форт став раєм для привидів - потойбічних господарів руїн. За два роки зафіксовано 13 випадків їх з’яви, як правило, “супроводжуючими” туристів чи екскурсантів у різних місцях підземелля. Ото знаходяться сміливці, котрі спеціально приходять у Тараканів, аби зустрітись із привидами. Тим більше, що останні ведуть себе мирно, їх вдалося навіть зазнімкувати на мобільники.

Зацікавились паранормальним явищем журналісти програми “Неймовірне, але факт” телеканалу СТБ. Майже день витратили вони у форті - з допомогою точної апаратури намагалися зазнімкувати в лабіринтах “мешканців” незвичного пристановища. Пр-а-вда, вона не вельми “слухалася” киян, та вдалося запримітити дві фігури, що постійно супроводжували журналістів: і при відвідинах верхньої частини гарнізонної церквиці, що, як засвідчують фахівці, вельми нагадують псковські дзвінниці далекого ХІІІ століття, і при знайомстві з глибокими проваллями та шахтами колодязів колись потужної, хоч і зруйнованої, фортифікаційної споруди. Вважай, що поїздка киян була не даремна.

Впритул зайнялися проблемою щодо привидів козаки місцевого коша імені Северина Наливайка. Восени минулого року вони вирішили знайти місце для каплиці, аби заспокоїлися душі похованих тут воїнів. Всю дорогу в підземеллях козаків “супроводжували” дивні фігури, ніби придивлялися, що роблять у їхніх “володіннях” живі. Козаки поставили при вході у форт хрест-фігуру, яку освятив і провів біля неї панахіду настоятель Тараканівської церкви отець Володимир. Планується в підземеллі оформити каплицю і залучати до неї священнослужителів інших конфесій. Адже у форті поховано ще й католиків та лютеранів.

Бойове укріплення, створене працьовитими земляками, стало пам’яткою архітектури та зразком майстерності зодчих. Над ним пролетіли роки царського самодержавства, польського санаційного режиму, радянської епохи, в яку “вклинилася” німецька окупація. Форту в майбутньому пророкують долю французького Буаяра. Відомо, що обидва об’єкти мали одного і того ж автора проекту. Але щоб на Поліссі став всесвітньо відомий форт, потрібні чималі кошти. Та їх катма в нужденному місцевому бюджеті. Можливо, хоч у майбутньому вдасться розгадати таємниці, що витають довкруж відомої у нашому регіоні фортифікаційної споруди, що може доповнити знання її відвідувачів з історії ріднокраю, допоможе пізнати нові грані його минулого. Бо без знання минулого, як відомо, важко пізнати майбутнє.

22.10.2009Василь ЯНОШІ, Дубенський район


Переглядів: 6807

Версія для друку

Коментарі (0):


Система Orphus
<<- Попередня статтяНаступна стаття - >>

Додайте коментар:

защитный код

Анонсовані статті свіжого № 822 від 10.08.2017p.
¤ 
Як ідеально розрахувати час варіння яєць

Як ідеально розрахувати час варіння яєць

У приготуванні яєць більшість з нас вважає себе експертами, адже немає нічого простішого, ніж зварити їх круто або у мішечок....

¤ 
Рівненські дзюдоїсти вибороли на чемпіонаті Європи 8 нагород

Рівненські дзюдоїсти вибороли на чемпіонаті Європи 8 нагород

Три золота, два срібла та три бронзи вибороли дзюдоїсти Рівненщини у складі національної збірної на чемпіонаті Європи з дзюдо серед спортсменів з вадами зору....

¤ 
Кавуни: м’якоть – для нирок, шкірка – для печінки, насіння – від глистів

Кавуни: м’якоть – для нирок, шкірка – для печінки, насіння – від глистів

Кавуни – це улюблені літні ласощі як дітей, так і дорослих. Тому, дочекавшись сезону кавунів, насолоджуйтеся якомога більше ними, адже, як усім відомо, ця ягода не лише смачна, а й корисна....

¤ Лідер ринку
РДБК: Впевненість у майбутньому

РДБК: Впевненість у майбутньому

Віталій РОМАНЮК: «Будівництво в усі часи було та залишається не тільки практичною необхідністю, а й високим мистецтвом»

ТДВ «Рівненський домобудівний комбінат» успішно реалізує свої вироби не тільки в Рівному - майже 80% продукції поставляється на будівельні об’єкти в Києві, Львові та Стрию, а також в Івано-Франківську...

¤ 
Поліцейські вилучили патрони та пістолет

Поліцейські вилучили патрони та пістолет

У ході оперативно-профілактичних заходів «Зброя та вибухівка» правоохоронці вилучили 78 патронів різного калібру та саморобний пістолет....

¤ 
«Купила» мішок борошна за 12000 гривень

«Купила» мішок борошна за 12000 гривень

Під приводом купівлі борошна за дешевшою ціною троє невідомих осіб зуміли поцупити у жительки села Зоря 12 тисяч 100 гривень. Зловмисників, які пересувались на автомобілі, розшукує поліція....






Найпопулярніші 15 статей:

1. Розклад руху приміських та пасажирських потягів [242] (19152)
2. Розклад руху автобусів [253] (17788)
3. Моє місто - найкраще [427] (13682)
4. Яйце-райце, в чому твоя сила? [257] (9371)
5. Скрегіт зубами посеред ночі [312] (9323)
6. Догляньте мене до смерті [278] (8925)
7. Коли розпочинати садити городину [599] (8841)
8. Не я б’ю, верба б’є За тиждень - Великдень! [235] (7826)
9. Душ для всіх [432] (6903)
10. Приваблюють і відлякують привиди Тараканівського форту [419] (6807)
11. Кульова блискавка: феномен, який не розгадано [462] (6558)
12. Тахінна халва зміцнює кістки та зуби [390] (6378)
13. ПАТ “Волинь- Цемент”: [505] (6366)
14. За кордон можна вивезти не більше 50 тисяч доларів! - [205] (6342)
15. “Тартак” закликав не бути байдужими [205] (6303)

ТОП-15 свіжого номера:

1. Кавуни: м’якоть – для нирок, шкірка – для печінки, насіння – від глистів (319)
2. Як ідеально розрахувати час варіння яєць (312)
3. Обережно – змії! (311)
4. За самовільне спалювання сухої трави та сміття - штраф (305)
5. РДБК: Впевненість у майбутньому (304)
6. Де розмістити інформацію про компанію? (302)
7. Діти з Рівненщини відпочивають у Європі (302)
8. СУ-39 відродилося, наче Фенікс, працює, живе та модернізується (302)
9. Фото на керамике (301)
10. Карткові «кидки» (301)
11. З Одеси – без медалей (301)
12. Після проведеного капітального ремонту вийшов на лінію черговий тролейбус «Škoda 14Tr» №142 (300)
13. Рівненські дзюдоїсти вибороли на чемпіонаті Європи 8 нагород (300)
14. Жебрачка (295)
15. П’ята пора року (295)





 Партнери 
 
Рекламная газета "Об`ява" Перший інформаційний канал Украина онлайн
Google+
 Газета 
 

Реклама в газеті | Лист редакторові | Експорт | RSS | Передплата газети

Про нас | Відгуки | Разсилка | Реклама на сайті| Реклама в газеті

© 2001-2015 Iнформацiйно-рекламне агентство "Ракурс" тел.: +38(0362) 62-31-31. Всi права збережено.


 Інформація 
 
Головний редактор - Конєв В.Л.,
тел.(0362) 62-31-31

Використовувати матеріали газети "Рівне-Ракурс" можна лише пославшись на "Рівне-Ракурс" (для інтернет-виданнь - зробивши гіперпосилання). Будь-яке копіювання, публікація, чи передрук наступне поширення інформації, що не має посилання на "IРА "Ракурс" суворо забороняється

Наші сайти:
Об'ява
Pika.rv.ua
IРА Ракурс