Віктор Янукович: “Назватися демократом - не означає ним бути”

- В українській пресі пишуть, ніби Бог добрий до Вас, що нагородив прем’єр-міністра Тимошенко економічною кризою. Самі Ви не берете участі в теледебатах, і все, що Вам потрібно, щоб утримувати рейтинг, - нападати на уряд. Це правда?

- Не зовсім. Я, звісно, молюся, щоб народ почав краще жити. На жаль, останні п’ять років ним керує непрофесійна команда. Укупі з фінансовою кризою це призвело до того, що життя та стан економіки погіршилися. А позаяк можновладці обманюють людей, то й заробили 85 відсотків недовіри. Ситуація стабілізувалася лише тоді, коли в 2006-2007-му я був прем’єром.

- Геть складною проблемою є Конституція, в якій запрограмована патова ситуація у стосунках між главою уряду й главою держави. Система функціонувала б хіба тоді, якби президент залучив на свій бік парламент. У разі перемоги Ви змінюватимете Конституцію чи оголосите дочасні парламентські вибори?

- Я запропоную зміни до Конституції. Коли парламент їх не затвердить, то я оголошу нові вибори.

- Ви могли б і референдум організувати. Що б Ви спитали людей?

- Про це я ще не вирішив. Можливо, вистачить дорадчого референдуму, щоб побачити, якої системи прагне народ. На мій погляд, ситуація вимагає сильного президента.

- Народ може думати інакше.

- Я коритимуся його волі. Найважливішим мені здається розширити права регіонів і покінчити з призначенням керівників місцевого самоврядування з Києва.

- Україна сильно постраждала від економічної кризи. Як Ви збираєтеся долати проблеми в економіці?

- Економічну програму ми розробили в 2007-му і тепер тільки маємо розставити нові пріоритети. Потрібні інноваційна та інвестиційна моделі. Багата на ресурси країна не має права лишатися сировинним придатком інших держав, а мусить сама більше переробляти. Слід розвивати внутрішній ринок та інфраструктуру, ефективно використовувати фінансові ресурси.

- Ситуація вимагає ощадного курсу. Але Ви, зокрема, пообіцяли військовим підняти в 2010-му зарплати на 40 відсотків. Чому Ви так само мало кажете людям правду про катастрофічне становище?

- Я постійно про це говорю. Однак ефективне використання фінансових ресурсів передбачає системний підхід, а не вибірковий, як у Тимошенко.

- Якщо почитати Вашу програму й програму Тимошенко, то не видно ніякої різниці.

- Різниця в тому, що я здатен реалізувати програму і вже демонстрував це. Вона ж не здатна. Її фах - гарно говорити й брехати.

- У 2004 році народ зробив величезний крок у політичній самосвідомості. Ви тоді були по інший бік. Який урок Ви для себе здобули?

- Я зрозумів, що народ не можна обманювати так, як це робили помаранчеві можновладці. Народ мріяв про якісне життя, демократію та права людини, про правову державу і подолання корупції. Нині ж Україна найкорумпованіша держава в світі, процвітає свавілля бюрократів. У 2004-му був переворот. Було вкрадено голоси у тієї половини українців, що стояли за мною.

- Але чому люди вийшли на вулиці?

- Тому що після розвалу Радянського Союзу нагромадилося безліч питань щодо організації нашого життя. Я теж ставив чимало з цих питань. Я не можу взяти на себе відповідальність за всі 15 років роботи уряду, а лише за ті п’ять, коли працював я.

- За Вами стоїть схід країни. Як Ви хочете здобути підтримку помаранчевого заходу? Адже обрані на місцях губернатори можуть відмовлятися виконувати рішення центру…

- Мій рейтинг у Західній Україні істотно зріс. Люди збагнули, що їхні поводирі в 2004-му хоч і правильно вловили їхні настрої, але потім ними зловжили. Назватися демократом іще не означає ним бути.

- Спостерігачі думають-гадають, куди Ви поведете країну з її теперішнього підвішеного стану. Ви плануєте зміцнювати демократичні інститути - чи авторитарну владну вертикаль?

- Нам потрібен захист прав людини, власності та інвестицій, реформа правосуддя та банківського сектора. А без сильної влади демократичні інститути нині не зміцниш.

- Будь ласка, конкретніше.

- У мене є управлінський досвід. Система влади функціонуватиме тоді, коли можновладці суворо дотримуватимуться законів.

- Люди запитують себе, як їм довіряти тому, хто був двічі засуджений і за яким стоїть найбагатший олігарх України, Ринат Ахметов…

- Ще за тоталітарної радянської системи, після двох вироків мене проголосили в 1978 році невинним і прийняли в Комуністичну партію. Як директор великого підприємства, я мав доступ до всіх державних таємниць. Двічі був прем’єром. Чому ж тепер урізати мої права? Я що, не людина? Ахметов - теж людина й, до речі, створив 120 тисяч робочих місць.

- Люди обурені, що купка олігархів контролює майже все майно. Як Ви вирішуватимете це питання?

- Реприватизація була б безглуздям. Що стосується ідеї доплачувати заднім числом за колись, можливо, дешевше продані державні підприємства: тут незалежна система повинна дослідити, чи не були порушені під час приватизації принципи оцінювання і чи не мала місця корупція. Коли щось виявиться, то треба буде доплачувати.

- Москва міркує над тим, щоб мати можливість без погодження Ради Федерації застосовувати війська за межами країни, і прагне перешкодити вступові України в НАТО…

- Україна є незалежною державою.

- Путін так однозначно не вважає.

- Я гадаю, що ми маємо свою державу та свої національні інтереси й завжди матимемо. Нині ми не бачимо нагальної потреби у приєднанні до НАТО й зберігатимемо нейтралітет. Але потрібна нова концепція європейської архітектури безпеки із залученням Росії.

- Проте деяким державам ЄС Росія здається “непередбачуваним ведмедем”. Розумієте?

- У спорті я завжди був важковаговиком. Перед силою потрібен не страх, а повага. Й уважність.

- Чи слід Україні ставати асоційованим членом ЄС?

- Членство є нашою метою. Але це залежатиме насамперед від самої України, наскільки вона до нього готова.