“Мій Радивилів - найкращий”

Тут я вперше пішла у дитячий садочок “Сонечко”, в якому зустріла багато друзів-ровесників і хороших вихователів. У школі - гімназії №1, разом із друзями-школярами і вчителями, проходить моє дитинство.

Наше місто - невелике. У теплу пору його можна обійти з краю до краю, вздовж і поперек всього за кілька годин. Багато різних міст і містечок на теренах України. Але мені найбільше подобається місто мого дитинства.

Вперше письмово про нього згадали у далекому 1564 році. Його історія розмаїта: проходили ним вихори різних воєн, революцій, повстань. Бувало воно й під окупацією різних зайд.

Багато знаних людей за цей час побували у місті. Серед них наші письменники: Григорій Сковорода, Іван Франко, Леся Українка, Улас Самчук і французький Оноре де Бальзак. У місті народився композитор Герман Жуковський, жили і творили Модест Левицький і Петро Козланюк. Загалом дуже багато цікавих і знаних людей відвідало Радивилів, всіх не перелічити у дописі.

Місто не лише має старовинну історію. Воно, разом з тим, і молоде. Молоде, перш за все тому, що багато будувалося в останні роки. Тут працюють такі підприємства, як комбінат хлібопродуктів, швейна та меблева фабрики, фурнітурний та оцтовий заводи. Побудовано чимало нових житлових будинків. На вулицях міста в післяшкільний час дуже багато дітей та молоді. Тут також вчаться професійні ліцеїсти.

З кожним роком впорядковуються вулиці і провулки, ошатними стають приміщення установ та магазинів.

Саме тому для мене кращого міста, ніж Радивилів - немає, бо це місто моєї малої Батьківщини.