Містер Мильні бульки

Його фантастичні “Десять кроків назустріч людям” не справдилися навіть у тих випадках, коли оголошених на всю Україну цілей можна було ЛЕГКО досягти: наприклад, без усіляких додаткових витрат в школу повернулися б 10 класів (аби тільки сам Ющенко не повернувся до школи задом). І лише політичний садомазохізм міг призвести до того, щоб вірнопідданий міністр оборони Єхануров ЗАВАЖАВ бютівському бажанню перевести армію на професійну, тобто, контрактну основу, звільнивши для початку тисячу штабних генералів, кожен з яких отримує таку зарплатню, як полк солдат (за часів Ющенка кількість генералів в Україні перебільшила число генералів у СРСР).

На щастя, невдалому правлінню Віктора Андрійовича настав кінець. Ура! Його ж патріотична риторика викликає в мене низку питань.

Перше й найголовніше питання таке: як взагалі дозволяє собі знову реєструватися кандидатом у президенти України той політик, який не лише не зробив, як обіцяв, “бутерброд українця товщим”, а й довів націю до межі жебрацтва й зубожіння?

Друге питання. Чому Віктор Андрійович усі п’ять років свого правління захищав і оберігав права виключно олігархів, які, згідно з даними журналу “Форбс”, у часи Ющенка жиріли так, що трохи не луснули від гордощів за свої безкінечні “Майбахи” і “Порше”, за свої яхти та приватні реактивні літаки, за свої маєтки в Кончі і в Каннах? Якщо ці п’ять років в Україні й існувала республіка, то це була республіка олігархів. У нас вся економіка, усі ниви і навіть усі суди були віддані Родиною-2 на поталу тим мільярдерам, які зробили вагомі і вчасні внески чи то у фонд Катерини Чумаченко-Ющенко, яка так і не спромоглася збудувати “Лікарню майбутнього” вище фундаменту; чи то у фонд Віталіни Юще-нко, яка так і не створила в державі ефективної системи притулків для сиріт.

Третє питання. Чому жоден з резонансних злочинів так і не був розкритий? Розхитуючи систему правопорядку перманентним конфліктом між СБУ і МВС, пан Ющенко не потрудився більше десятка разів за п’ять років правління хоча б зустрітися ПО-ДІЛОВОМУ з Генеральним прокурором й іншими правоохоронцями. Тому список нерозкритих замовних убивств при так званому президентові-демократі збільшився в три рази. Саме тому звичайною рутиною нашого життя стали і вбивства селян новими феодалами у “своїх” маєтках, і нищення пішоходів на автошляхах п’яними мажорами. Безкарність “верхів” і беззахисність “низів” - ось чим може “похвалитися” базіка-патріот!

Четверте питання. Чому, коли уряд Тимошенко через відсутність екологічної експертизи нарешті повернув Україні нафтові й газові багатства шельфу Чорного моря, то саме Ющенко і його команда зубами вчепилися в цю слизьку КОРУПЦІЙНУ аферу? Банкова чомусь захищала “на шельфі” не національні інтереси, а інтереси ЧУЖОЗЕМНИХ компаній, які з мізерним статутним капіталом під дахом Банкової та уряду Януковича “викупили” за копійки запаси газу та нафти на десятки, якщо не на сотні мільярдів доларів. До речі, саме Ющенко зі своєю зграєю “радників” фактично подарували досить вороже налаштованому сусіду Румунії левову частку газових і нафтових родовищ біля українського острова Зміїний. Власне, завжди важко було купити лише того з політиків, котрий сам хоч чогось вартий.

П’яте питання. Як міг Віктор Андрійович дослужитися народу до того, щоб фактично втратити історичний центр усього слов’янського світу - нашу столицю Київ як місце, що взагалі придатне для проживання ЛЮДЕЙ? Якщо на день інавгурації Ющенка Київ зі своїми знаменитими каштанами посідав друге місце в світі за даними ЮНЕСКО за кількістю зелених насаджень, то нині наша столиця обіймає за цим показником передостаннє місце серед європейських столиць! Відомо, скільки живих каштанів залишилось у Києві при Ющенкові: усього 66! Але невідомо, скільки київської нерухомості надбало за п’ять років жадібне найближче оточення Ющенка. Уся надія на наступного президента: садовити йому доведеться не лише каштани.

Шосте питання. Як такий знаний у всьому світі банкір як Ющенко міг призвести всю банківську систему України до колапсу, а національну валюту - до краху? В останні роки наша держава обігнала весь світ і за кількістю БЕЗКАРНИХ банків-банкротів, і за чисельністю курсових спекуляцій з гривнею, падіння якої теж посіло перше місце в 2009 році на планеті Земля. Ющенко навіть двічі завадив Верховній Раді звільнити з роботи свого вчителя-пенсіонера Володимира Стельмаха, невдачі якого з “утриманням” курсу національної валюти будуть вивчати в майбутньому у вищих навчальних закладах як фінансисти, так і міліціонери.

Сьоме питання, на засипку. А, скажіть, Вікторе Андрійовичу, чи не будете Ви працювати після відставки головою правління Росукренерго? Адже продавати втридорога газ “з олівцем у руках” Ви, мабуть, добре вже у Фірташа навчилися? Чи, може, будете опікуватися темою тієї жахливої незаконної міграції, яка завдяки вашому “вдалому” правлінню стане прокляттям України в найближчі десятиліття: адже після Ющенка наша держава стане чи транзитним коридором для китайців etc, що нелегально пробираються в багату Європу; чи легальним концтабором для цих нелегалів.

Восьме питання. Останнє й риторичне. Будівництво Мистецького Арсеналу - це, блін, forever??? Що, втім, і дозволяє закінчити ці нотатки сонетом Вільяма Шекспіра:

“Коли я бачу, як руйнує трони

Фатальний час, як смерті навдогідь

Трухліють вежі, котяться корони,

Як вічності кориться горда мідь;

Тоді я бачу, як голодне море

Зжирає суші королівський сад,

А суша води моря тяжко боре,

І ВІДБИРАЄ ЗАБРАНЕ НАЗАД”.