Навтьоки від залицяльника

Ніщо не віщувало пригод. Та через 10 хвилин ходьби я відчула, як хтось ущипнув мене за обличчя, і зрозуміла, що на мене чигав Мороз. Відчуваючи приємний запах парфумів, він цілував мої щоки, ніс, вуха. Особливо пристрасними були поцілунки в губи, від чого вони набухали, німіли, ставали чужими. Я намагалася розтерти обличчя руками та Він, передбачливий, дуже скоро розправився з моїми пальчиками, перетворивши їх на бурульки.

Його впертості та настирливості позаздрив би кожний чоловік! Не зупиняючись, Він безсоромно пробрався під мою довгу шубу, знайшов погано захищені під капронами ноги і, радіючи, почав пестити їх. Мабуть, від сорому, коліна спочатку почервоніли. Потім з’явилися гострі відчуття: пощіпування, біль, оніміння. А Він, щасливий, регочучи, піднімався вище, затискаючи в своїх обіймах стегна, спину. Я зрозуміла, що більше не можу чинити опір, що піддаюся сильним відчуттям. Розуміла і те, що за таку любов доведеться довго і дорого розплачуватися. Потрібно було діяти, і, не роздумуючи, я вскочила в маршрутне таксі, де було затишно і тепло. Тут відчула, як враз беззахисним став Всемогутній Дідуган, як слабне його сила. Від цього було приємно і трохи сумно.