Замість “Шанхаю” знову буде спортшкола?

Далі, за кіосками, височить сіра, непримітна будівля, спорудження якої колись чекали тисячі спортсменів області. Вони були готові допомагати у будівництві власноруч, аби швидше почати там займатися. До речі, і досі чекають, адже Рівненщина так і залишалася єдиною на Україні областю, де немає Палацу спорту. Щоправда, у минулому році, коли виділили землю на вулиці Макарова, ситуація зрушила з місця, однак зараз чиновницькими кабінетами гуляє інша думка: для чого витрачати кошти і будувати нове приміщення, коли є вже готове - на ринку Дикого.

Та на шляху до реалізації цієї ідеї є кілька серйозних перепон - законодавство та договори, люди, які працюють на ринку Дикого, і, зрештою, власник. Чи є вихід із проблеми?

…Початок 90-их років. Ситуація в області подібна до обстановки в країні - хаос. Саме тоді приймається рішення, про яке більшість тогочасних керівників не раз пошкодували - спортивна школа поблизу Усті, яка була власністю територіальної громади області, передається у власність міста. Керівництво останнього обіцяє завершити об’єкт і здати його в експлуатацію, адже до цього комплекс будувався за рахунок державних комунальних вкладень, і знаходився на балансі обласного УКБ.

Зараз не відомо, що з’явилося раніше: тріщина в стіні чи покупець закладу, однак, так чи інакше, сподівання усіх спортсменів продають приватній особі як аварійне, тобто, непридатне для експлуатації за призначенням. Натомість новий власник обіцяє побудувати інший спортивний комплекс на вулиці Млинівський, щоправда, біля ліній електропередач. До речі, дозвіл на відведення землі провели через сесію Верховної Ради, адже територію під будівництво забирали в Рівненської АЕС. Згодом і ескіз затвердили, але спорткомплексу і досі немає.

- Потрібно негайно переглядати усі інвестиційні зобов’язання, - переконаний перший заступник голови ОДА Анатолій ЮХИМЕНКО. - Адже людина не виконує умови продажу об’єкту - побудувати і ввести в експлуатацію спортивну споруду в іншому місці. В такому випадку, ми можемо запропонувати власнику забрати назад сплачені колись за будівлю гроші. Натомість матимемо школу. А згодом, провівши референдум, і якщо на це буде воля рівнян - перенести ринок Дикого в інше місце, за межами міста, створити робочі місця, і той смітник, що вони організували у центрі Рівного, ліквідувати.

Не такий категоричний у цьому питанні голова Рівненської ОДА Василь Берташ. Він обережніший у своїх висловлюваннях, однак погоджується, що проблема серйозна і багатостороння.

З одного боку, ринок Дикого своїми торговими місцями загородив проїзд до 10 житлових будинків, і у разі виникнення, наприклад, пожежі, під’їхати до будівель машина не зможе. Не потрапить туди і швидка. З іншого боку, на ринку працюють люди, які утримують і годують свої сім’ї і не можуть залишитися без роботи.

- Мені пригадалася ситуація, з якою зіштовхнувся одного разу мер італійського містечка, - говорить Василь БЕРТАШ. - Він вирішив реконструювати площу. Для цього розробили три альтернативні проекти, вивісили їх на площі і під кожен поставили урну для голосування. Місяць тривало громадське обговорення, яке й показало, що саме люди хочуть бачити. Після цього залишилося лише прийняти спільне рішення, запропоноване громадою. Так і в цій ситуації. Спершу потрібно зібрати архітектурну раду і дізнатися, чи можна провести реконструкції того спортивного комплексу. Однак територію, безперечно, потрібно облаштувати і звільнити від сміття. Тому власник має встановити календарний графік робіт, і нам не цікаво, де він на це шукатиме гроші. Для людей повинні бути покращені умови роботи, а не хаотична забудова доісторичними кіосками. Адже мова йде ще й про естетичний вигляд міста.

Сподіватимемося, що через тиждень зберу усіх зацікавлених у тому питанні людей і ми, дивлячись на генплан міста (до речі, Рівне - єдине з усіх міст Рівненщини має розроблений і затверджений генеральний план забудови - авт.), приймемо раціональне рішення.