Piвнe-Paкуpc - просто ЦIКАВА газета №451 від 03.06.2010p.
Передплатні індекси:
23429 (на 1-6 місяців)
08903 (на рік).
Тел. +38(0362) 62-31-31
Додати у "Закладки"

Головна (Просто цікава газета) "Рівне-Ракурс"

А що Ви скажете? Блог


  Реклама в газеті "Рівне-Ракурс"


  ¤ Ракурс подій

  ¤ Ракурс політики

  ¤ Ракурс економiки

  ¤ Ракурс здоров'я

  ¤ Ракурс культури і освіти

  ¤ Ракурс спорту

  ¤ Ракурс кримінальний

  ¤ Ракурс житейський

  ¤ Ракурс інтимний

  ¤ Ракурс мандрівника

  ¤ Ракурс незвичайного

  ¤ Ракурс добрих порад

  ¤ Ракурс розваг


Пошук

RSS
Архів «РР»:
Грудень 2017p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
    1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30 31
Січень 2018p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30 31


#29 травня - День миротворця

Почесна місія - бути провісником миру

Почесна місія - бути провісником миру

Перші бойові дії підрозділів Збройних сил України на Балканах відбулися у липні 1992 року. З квітня 1994 року починається окрема сторінка бойової діяльності українських бойових підрозділів. 19 квітня до Сараєво прибув 60 окремий спеціальний батальйон ЗС України (УКРБАТ-2), який 24 квітня разом з оперативною групою 240 осіб, підрозділами ЗС Великобританії, Франції, Норвегії, Росії та Єгипту увійшов до зони активних бойових дій між сербськими та мусульманськими підрозділами в анклаві Горадже. Почесну миротворчу місію, у числі інших військових, ніс наш земляк, який нині працює інспектором центру пропаганди ГУ МНС України в Рівненській області капітан служби ЦЗ Микола ПРОКОПЧУК (на фото).

Його змужніння, як і тисяч інших юнаків Української держави, проходило у лавах Збройних сил України. Впевнений у собі, спортивний, міцної статури - він урочисто промовив Присягу на вірність рідному народові, на той час навіть не підозрюючи, що через якихось півтора-два роки потрапить у гарячу точку й під цілодобовим прицілом вишколених мусульманських стрільців виконуватиме завдання військових керівників із надання допомоги мирному населенню, яке стало заручником воєнних дій на території їхньої держави.

У грудні 1992 року Микола Прокопчук поповнив ряди Збройних сил України. Спершу проходив спеціальну підготовку на водія-механіка БТР-80 у Чернівецькій області. Через три місяці був переведений до війська спеціального призначення у Чернівцях. Навесні 1994-го командування оголосило про відбір кращих строковиків для виконання миротворчої місії на території Югославії, де на той час велися бойові дії між сербськими й мусульманськими загонами. До когорти кращих потрапив і Микола. Почалися рутинні будні в учбовому центрі з підготовки військ спеціального призначення для участі у миротворчій місії, який розташовувався у Бердичеві. Надлюдські фізичні навантаження, військова підготовка, стрільба з усіх видів зброї, термінова передислокація по декілька разів на тиждень, вивчення іноземної мови, складна медична та психологічна підготовки - це той неповний перелік, який змушував бійців спецпідрозділу і вдень, і вночі бути готовими виконувати на-вчально-бойові зав-д-а-н-ня. З юнаками працювали кращі психологи, мовознавці й лікарі Києва та Львова. Вони готували їх до зустрічі з ситуаціями, які нестимуть у собі загрозу, що подекуди межуватиме з каліцтвами і смертю.

Місця слабодухості і боягузтву не було

Отож, за результатами ретельного добору для участі у миротворчій місії на території Югославії, з батальйону Миколи Прокопчука потрапило лише троє чоловіків. У квітні, після тримісячної підготовки, о п’ятій годині ранку поступила команда приготуватися до вильоту. Військові автомобілі доправили бійців на Житомирський аеродром. Прокопчук по-трапив до першого складу. У повній бойовій готовності, зі зброєю, військовою технікою, кулеметами і спорядженням вони на військово-транспортному літаку вилетіли у напрямку Югославії. Довелося під час польоту робити вимушену посадку в Італії, ос-кільки можливості приземлитися на аеродромі у Сараєво не було: мусульманські військові невпинно обстрілювали літовище. Тільки після домовленості представників ООН з ворожими до сербського народу мусульманами, пілоти отримали “добро” на продовження польоту на Балкани та безперешкодне приземлення в аеропорті Сараєво.

- Нам про жорсткий обстріл аеродрому, на який прямував наш літак з бійцями та військовою амуніцією на борту, звісно ж ніхто не повідомляв, - каже капітан Прокопчук. - Про це дізналися значно пізніше. А про те, що ми майже на місці, стало зрозуміло відразу. Ще в ілюмінатор я побачив зруйновані будинки від бомбувань і обстрілів. Літовище охоронялося військовими інших країн. Після приземлення французи показали нам напрямок руху. Без скупчень, з інтервалом у 5-6 секунд ми дібралися до будівлі аеродрому. Вже тоді командир підрозділу запитав: чи, бува, ніхто не хоче цим же літаком повернутися в Україну. Він зауважив, що за це жодного покарання ні законодавством України, ні військовими статутами не передбачено. Звісно ж ніхто з бійців не відмовився від несення служби на території Югославії, адже місця слабодухості й боягузтву в українських військах не було.

В облозі у ворога

Спеціальний батальйон “УКРБАТ-2” знову був у дорозі. Непроста переправа Балканськими горами зайняла близько доби. На швидкості БТРи мчали у бік мусульманського міста Горажде. Перевали, серпантини, величезна ймовірність потрапити під бомбування й обстріл залишилися позаду. Бійців розмістили у триповерховій адміністративній будівлі колишнього заводу. Впродовж кількох днів тривали заходи й виснажливі роботи з убезпечення об’єкта: була виставлена охорона, копали траншеї, солдати наповнювали мішки піском і камінням й укріплювали стіни, виставляли кулеметні точки тощо. Для мирного населення українські ми-ротворці відразу ж роздали привезені продукти, їжу і ліки.

- Уже через декілька днів ми потрапили у неприємну пригоду, - продовжує Микола Миколайович. - Командири чети (військового мусульманського підрозділу) виставили нашому командуванню умову: якщо серби не заберуть важку артилерійську і танкову техніку та не перестануть блокувати місто Горажде, українські миротво-рці залишаться у заручниках. Ба більше - вони щоденно вбиватимуть одного з нас. Наступного ранку мусульманські снайпери вбили першого бійця: ним виявився наш земляк зі Здолбунова. Та відступати було нікуди. Як і годиться, ми несли службу: стояли на посту, змінювали караули. Емоції були оголені неймовірно, закінчувалися вода й продукти. Ми мало між собою спілкувалися й майже не порушували теми смерті однополчанина. Не хотілося вірити, що у мирний час може загинути юнак, якому не виповнилося й 22-х років. Та все, дякувати Богу, минулося. За тиждень, після відповідних домовленостей між ворогуючими сторонами, мусульмани облогу припинили.

Серед ночі командування оголосило підйом. Під покровом темряви на військовій техніці бійці вирушили у дорогу. Про місце призначення знало тільки командування. Як з’ясувалося пізніше, керівництво ООН відправило бійців “УКР-БАТ-2” на відпочинок для відновлення сил й недопущення стресових си-туацій. Два тижні бій-ці цього елітного підрозділу провели на березі Адріатики, у місті Спліт у Хорватії. Уже звідти Микола написав першого листа додому, у якому й розповів рідним, що вже місяць перебуває на території Югославії у рамках миротворчої місії від України.

Життя заради життя

На початку червня 1994 року підрозділ перекинули із Горажде до м.Гліна. Бійців відправили на блокпости, де вони й несли цілодобову службу. Капітан Прокопчук каже, що найважче було звикнути до тамтешнього клімату. Перепади температури - від 40 градусів тепла вдень і до мінус одного вночі - подекуди вибивали з колії. Однак коли акліматизація завершилася, усе стало на свої місця. Звичка, згодом, виробилась і до постійної готовності да-ти озброєний відсіч нападникам, і до неможливості відлучитися з військового об’єкта, оскільки все навкруги було заміноване, і сум за рідними та близькими був не таким гострим...

- Попри все, я пишаюся, що мені випала нагода побувати миротворцем на території держави, де тривали воєнні дії. Не можу забути очі жінок, дітей, літніх людей, які з надією дивилися на нас. Вони, як і ми, хотіли, щоб врешті-решт припинилася стрілянина за землю, релігійні уподобання й образи, які несуть смерть і розруху в їх рідній країні. Я тішуся з того, що стріляти мені доводилося виключно у цілях захисту. Попереджувальні постріли у повітря завжди були дієвим заходом для недопущення нападу й розвитку бойових дій з фатальними наслідками.

За вісім місяців Микола повернувся додому. Мати, плачучи, пригорнула змужнілого сина до себе. Вона не могла натішитися, що її радість, втіха й допомога знову поруч. Жінка не насмілилася навіть дорікнути синові, що той, ризикуючи життям, спершу приховував правду про місцеперебування, ніс службу у гарячій точці заради встановлення миру, збереження людських життів і встановлення справедливості.

До слова: за заслуги перед Батьківщиною Миколу Прокопчука нагороджено медаллю ООН “На службі миру”, медаллю “Захисник Вітчизни” (згідно з Указом Президента України) та нагрудним знаком “Учасник бойових дій”.

Талант бути корисним

Службу на контрактній основі Микола Прокопчук продовжив у 13-му армійському корпусі. Швидко сплинули три роки. У той час саме створювався батальйон МНС у Городищі, куди й він перейшов на посаду старшини рятувальної роти. У 2005-му році Миколу Миколайовича запросили на роботу до Головного управління МНС України у Рівненській області до центру пропаганди. Капітан служби ЦЗ один із кращих прес-офіцерів цього підрозділу. І хоча кажуть, що незамінних людей не буває, але Микола Прокопчук - професіонал своєї справи, який завжди володіє цікавою й достовірною інформацією про події в області. Він завжди готовий допомогти у підготовці неупереджених матеріалів, за що й користується заслуженим авторитетом серед журналістського корпусу області. До того ж, він і сам автор численних публікацій та матеріалів у обласних та центральних засобах масової інформації. А торік восени став членом Національної спілки журналістів України, що є підтвердженням професійності вищого ґатунку у сфері висвітлення роботи підрозділів МНС краю.

03.06.2010Олена КУЗЬМЕНКО


Переглядів: 819

Версія для друку

Коментарі (0):


Система Orphus
<<- Попередня статтяНаступна стаття - >>

Додайте коментар:

защитный код

Анонсовані статті свіжого № 842 від 28.12.2017p.
¤ 
Де зустрічати Новий 2018 рік Собаки?

Де зустрічати Новий 2018 рік Собаки?

Вибір місця зустрічі залежить від багатьох факторів, у тому числі особистих уподобань, бажань і фінансових можливостей. Зустріти рік Жовтого Земляного Собаки можна вдома або за його межами, у рідному ...

¤ 
2018 рік –

2018 рік –

що чекають від нього в Китаї?

Якщо вірити китайцям, то 2018 рік буде достатньо стабільним у фінансовому і емоційному плані. У сім’ях очікується взаєморозуміння і мир. Відштовхуючись від пророкувань гороскопів, економіка в рік Соба...

¤ 
Як уникнути переїдання в новорічні свята: здорове харчування

Як уникнути переїдання в новорічні свята: здорове харчування

Довгоочікувані новорічні урочистості є тим часом, коли можна проводити в колі своїх близьких і друзів нескінченні застілля, і в більшості випадків перший тиждень місяця січень зосереджений саме навкол...

¤ 
За розбій та завдані смертельні травми - десять років за ґратами

За розбій та завдані смертельні травми - десять років за ґратами

Трагічний випадок трапився 27 червня 2016 року. 46-річний житель села Мостище Володимирецького району наніс тілесні ушкодження односельчанину, що призвели до смерті, та відібрав у нього шість тисяч гр...

¤ Нічна варта
Іван ЧЕРНОМОРЕЦЬ: «Ми робимо Рівне
світлішим, гарнішим і безпечнішим»

Іван ЧЕРНОМОРЕЦЬ: «Ми робимо Рівне світлішим, гарнішим і безпечнішим»

Завдяки впровадженню енергоощадної світлодіодної техніки інші джерела вуличного освітлення стануть історичними раритетами

Комфортно і безпечно ввечері та вночі стає там, де якісне зовнішнє освітлення. Освітлення вулиць Рівного є одним із важливих критеріїв безпеки руху. З настанням темряви пішоходу важче оцінити відстань...

¤ 
На оновлення сільської медицини Рівненщини спрямують 186 мільйонів гривень

На оновлення сільської медицини Рівненщини спрямують 186 мільйонів гривень

Якісні медичні послуги та мотивація лікарів – головне для сільської медицини первинного рівня. На цьому наголосив Віце-прем’єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадій Зуб...






Найпопулярніші 15 статей:

1. Розклад руху приміських та пасажирських потягів [242] (22829)
2. Розклад руху автобусів [253] (20386)
3. Моє місто - найкраще [427] (17390)
4. Догляньте мене до смерті [278] (12173)
5. Яйце-райце, в чому твоя сила? [257] (11963)
6. Скрегіт зубами посеред ночі [312] (11699)
7. Коли розпочинати садити городину [599] (11308)
8. Не я б’ю, верба б’є За тиждень - Великдень! [235] (9594)
9. Душ для всіх [432] (8764)
10. Приваблюють і відлякують привиди Тараканівського форту [419] (8723)
11. Кульова блискавка: феномен, який не розгадано [462] (8399)
12. ПАТ “Волинь- Цемент”: [505] (8387)
13. За кордон можна вивезти не більше 50 тисяч доларів! - [205] (8354)
14. “Тартак” закликав не бути байдужими [205] (8345)
15. Тахінна халва зміцнює кістки та зуби [390] (8178)

ТОП-15 свіжого номера:

1. Як швидко видалити іржу з металу - огляд ефективних засобів (273)
2. Де зустрічати Новий 2018 рік Собаки? (232)
3. На Рівненщині запрацював перший в Україні Центр реабілітації наслідків нейротравм (229)
4. 2018 рік – (224)
5. Микола Драганчук: «Наявні в бюджеті ресурси всі потреби області не задовольнять…» (216)
6. Розпочали досудове розслідування за фактом пошкодження автомобіля (212)
7. Як уникнути переїдання в новорічні свята: здорове харчування (210)
8. Іван ЧЕРНОМОРЕЦЬ: «Ми робимо Рівне світлішим, гарнішим і безпечнішим» (208)
9. Затримати крадія у Рівному допомогла небайдужість громадян (206)
10. За розбій та завдані смертельні травми - десять років за ґратами (206)
11. Ореден Святого Пантлеймона – відзнака для найкращих медиків (205)
12. Рік собаки 2018: як зустрічати? Правильна зустріч Нового року (204)
13. У Білій Криниці внаслідок ДТП загинула жінка (204)
14. На Рівненщині завершилися змагання «Ти зможеш, якщо зміг я!» (203)
15. «Робимо як олімпійці!» (203)





 Партнери 
 
Рекламная газета "Об`ява" Перший інформаційний канал Украина онлайн
Google+
 Газета 
 

Реклама в газеті | Лист редакторові | Експорт | RSS | Передплата газети

Про нас | Відгуки | Разсилка | Реклама на сайті| Реклама в газеті

© 2001-2015 Iнформацiйно-рекламне агентство "Ракурс" тел.: +38(0362) 62-31-31. Всi права збережено.


 Інформація 
 
Головний редактор - Конєв В.Л.,
тел.(0362) 62-31-31

Використовувати матеріали газети "Рівне-Ракурс" можна лише пославшись на "Рівне-Ракурс" (для інтернет-виданнь - зробивши гіперпосилання). Будь-яке копіювання, публікація, чи передрук наступне поширення інформації, що не має посилання на "IРА "Ракурс" суворо забороняється

Наші сайти:
Об'ява
Pika.rv.ua
IРА Ракурс