ОПІУМ для НАРОДУ або дещо про “катів у погонах”

Підійшов я. Послухав (між нами - трохи збоку, щоб в об’єктив не потрапити: демократія демократією, але це не моя акція).

Привід для такої “всеукраїнської”, як її назвали учасники, акції (до речі, у звіті у них помилка: “понад сімдесят учасників”, а було “понад сім-десять”. Хоча б могли, між нами кажучи, сміливо писати “понад сімсот” - для сучасної фотовідеотехніки з семи зробити сімсот учасників - простіше простого)… Так ось, приводом для акції були трагічні події - смерть в одному з київських райуправлінь МВС молодого хлопця - студента. Цей факт загальновідомий: на найвищому рівні роздані доручення розібратися і притягнути винних до відповідальності, відсторонено керівництво рай-управління. Не секрет, що у нас вміють з чужого горя зробити собі іміджеву акцію.

Ну, думаю, підуть пікетувальники по всіх міськрайвідділах, оточать військові частини (відомо, що нещодавно в одній з в/ч нелюд-офіцер застрелив з табельної зброї солдата), підуть під стіни тюрем, де, власне, “сидять” подібні “герої” - акція ж “всеукраїнська”. (Хоча логіки організаторів пікетів зрозуміти не можу: це все-одно, якби я замість адекватної відповіді сусіду по дачі, що поцупив у мене інструменти, пішов у сусіднє село морду бити - щоб їм не кортіло до чужого добра…).

Та чи забракло коштів у “керівників проекту”, чи акція була дуже, так би мовити, вузько спрямована, але наша колона страйкарів (всі сім-десять), обмежилися одним об’єктом - облуправлінням міліції. І дуже захотіли бачити очільника, поспілкуватися… А він взяв - і вийшов. Мало того, висловився. І сказав зовсім не те, що комусь хотілося (зрештою, що поробиш - звідки знати було, що він вийде. Та ще й скаже). Скаже, те що думає, те що бачить. Тобто правду. А їм хіба це треба було. Ось і розгубився ХТОСЬ (пам’ятаєте). І заістерив. І “засвітився”. Пригрозив генералу, що наступного разу під стіни управління приведе все місто (чи то пак всю “НС”)…

Відразу ж стало все зрозуміло. Адже ще нещодавно ХТОСЬ, натякаючи на високе покровительство, розповідав, що мало не ногою відчиняє двері кабінетів, від імені Громадської ради УМВС, бігав по редакціях ЗМІ, щоб прилаштувати особисто виділені на іміджеві акції гроші МВС… Аж раптом - на тобі! - ні членства у Громадській раді, ні грошима чужими не розпорядитися, ні всього того, що мав вчора. А раз так, значить - як прийнято у нас - в опозицію. Не даєте грошей на те, щоб я вас піарив, то влаштую вам чорний піар… Технології знайомі…

І не усвідомлюємо ми, що доки у суспільстві є такий ХТОСЬ з подвійною мораллю, до того, час від часу, проявлятимуться і “кати в погонах” та без погонів, і інші крутіші - готові на все заради власної вигоди, власного честолюбства. Так і виринають з пам’яті слова Ю.Фучика: “Люди! Будьте пильні!”