Piвнe-Paкуpc - просто ЦIКАВА газета №228 від 23.02.2006p.
Передплатний індекс:
23429
Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477

#Соціальна проблема

Якби моя бабуся встали...

Громадська приймальня «Справедлива пенсія» діє

Пригадую, коли моїй бабусі, Килині Пилипівні, сільська листоноша вперше принесла пенсію, вона, перерахувавши «капюри» зашкарублими, покрученими від тяжкої праці на буряках, пальцями, сумно зітхнула: «На воду - вистачить, а на хліб - як Бог дасть…».

Часто я її слова згадую. Особливо нині, коли пенсія справді є насмішкою над справедливістю і здоровим глуздом. Ту ж мою бабцю з її, як кіт наплакав, пенсією у півтори сотні гривень узяти (до нинішньої мінімальної 350-гривневої пенсії, вона, на жаль, не дожила) і порівняти з «пансіоном» недавнього головного кучмівського міліціянта Білоконя. Не знаю, як «тяжко» пропрацював колишній міністр на ниві боротьби зі злочинністю, щоб мати пенсію в кілька десятків тисяч, та переконаний: моя бабця Килина навряд чи менше наробилась від нього на буряковій ниві. А в результаті, різниця в пенсії - у сто разів!

Однак не це дивно, а те, що за всі роки нашої незалежності лише уряд Юлії Тимошенко звернув увагу на ту мізерію (пенсією її назвати - язик не повертається), яку виплачувала донедавна держава більшості своїм громадянам. Адже не хто інший, а саме Юлія Володимирівна, будучи прем'єр-міністром, ініціювала в квітні 2005 року підвищення «української» пенсії до рівня прожиткового мінімуму, знявши заодно й дискримінаційне обмеження з пенсійних виплат найскривдженішій категорії наших людей - колишнім колгоспникам. І якби не «любі друзі» Президента, завдяки яким і був несправедливо відправлений у відставку уряд Тимошенко, впевнений: сьогодні наші пенсіонери мали б пенсію не в розмірі мінімального прожиткового рівня, а значно вищу, що й обіцяла Юлія Володимирівна.

Як відомо, історія не визнає «якби», та виявилося, цього не визнає й лідер БЮТ. Принаймні, відставка Юлії Володимирівни з прем'єрської посади не зупинила її благородного наміру зробити українську пенсію справедливою. Починаючи з вересня минулого року, з легкої руки пані Тимошенко в лексиконі наших пенсіонерів надійно прописалося словосполучення «справедливий пенсіонер», тобто людина, пенсію якій перерахували активісти Громадської приймальні Блоку Юлії Тимошенко «Справедлива пенсія». Починаючи з нового року, програма почала діяти й на Рівненщині. Про особливості цього соціального проекту розповідає керівник Громадської приймальні БЮТ «Справедлива пенсія» в Рівненській області Валерій БОГОРОДИЦЬКИЙ:

- Як ви знаєте, в результаті проведених досліджень з'ясувалося, що майже 80 відсотків українських пенсіонерів отримують несправедливу, тобто неправильно нараховану пенсію, і навіть не здогадуються про це, - розповідає Валерій Анатолійович. - Справа в тому, що згідно з Законом, людям надано право самостійно обирати період трудового стажу для нарахування пенсій. Це не обов'язково мають бути п'ять останніх років, як практикують чиновники органів соціального забезпечення. Тож, щоб пенсія була справедливою, для розрахунку можна взяти ті роки з трудового стажу людини, коли її зарплата була найвищою. Інша справа, що більшість людей не може самостійно визначити найкращий період для нарахування, тим більше - вирахувати справедливу пенсію. Отут-то на допомогу їм і приходять юристи з Громадської приймальні Блоку Юлії Тимошенко.

Що подібний проект - не надумана, а «жива», потрібна справа, вже встигли переконатися понад дві тисячі мешканців області, які звернулися у громадські приймальні БЮТ «Справедлива пенсія», що діють у Рівному і всіх райцентрах Рівненщини. Так, дякуючи саме цій Програмі, зажевріла надія на встановлення справедливості в пенсійній «долі» жителя міста Здолбунова С.М. Кулеші. Довгі 14 років відпрацював Сергій Миколайович у місті Норильську, на Крайній Півночі, апаратником цеху сірчаної кислоти на металургійному комбінаті. Сподівався, що матиме забезпечену старість. Однак не так сталося, як гадалося. Тому можна зрозуміти радість літнього чоловіка, коли фахівці Громадської приймальні БЮТ «Справедлива пенсія», зробивши перерахунок його пенсії, з'ясували, що Сергій Миколайович має право на пенсію в півтора раза більшу від тої, розмір якої визначили йому в «соцзабезі». А «недоплата» складає немало-небагато - понад 250 гривень. На жаль, справедливість Сергію Миколайовичу, напевно, доведеться відстоювати в суді, оскільки працівники Пенсійного фонду вперто відмовляють ветерану у включенні в розрахунок пенсії надбавок за роботу в умовах Крайньої Півночі. Але сумнівів у тому, що «справедливість є, за неї треба боротися» (як каже ветеран праці, повторюючи знамениті слова Юлії Тимошенко), у нього тепер не виникає.

Зазначу, що пан Кулеша, поки що - «рекордсмен» проекту «Справедлива пенсія» на Рівненщині, оскільки різниця в пенсії більшості громадян, які звертаються за їх перерахунком до Громадських приймалень БЮТ, коливається від 10 до 150 гривень. Але, як справедливо зауважив П.К.Процюк із села Зоря Рівненського району, справа не в зайвій десятці, яку він отримуватиме після перерахунку пенсії в Рівненській міській громадській приймальні БЮТ, а в справедливості. А вона, як відомо, грошима не вимірюється.

Так (або приблизно так) може сказати й землячка Павла Коновича К.С.Жуєвська, пенсія якої зросте на 66 гривні. А жителька села Маслянка Млинівського району А.Д.Король після перерахунку отримуватиме 356 гривень замість нинішніх 300. Згідно з перерахунком активістів проекту «Справедлива пенсія», на 18 гривень «поважчає» пенсія в Г.М.Власенка із Кузнецовська, на 54 гривні - в Л.О.Анікіна зі Здолбунова, на 77 гривень - у М.Я.Сукач із Радивилова. І список «щасливців», яким представники Блоку Юлії Тимошенко допомогли відновити справедливість щодо власної пенсії, можна продовжувати і продовжувати.

Скажу чесно, вникнувши в роботу працівників Громадської приймальні БЮТ у Рівненській області, не втримався від спокуси - поцікавився: а яку пенсію отримувала б моя бабуся, доживи вона до реалізації програми Юлії Тимошенко «Справедлива пенсія»? Виявилося - 378 гривень. Тож, кажучи словами незабутнього Остапа Вишні, якби моя бабуся встали - ото б пораділи, старенькі! І за себе, і за Блок Юлії Тимошенко, яка ініціювала й реалізувала такий проект у межах цілої України. Принаймні, в одному я переконаний точно: отримуючи таку пенсію, моя бабуся вже не сказала б, як колись - «На воду - вистачить, а на хліб - як Бог дасть!».

23.02.2006Ярослав ДУБОВИК, журналіст



Рівне-Ракурс №10 від 23.02.2006p. 
На головну сторінку