Слідчий слідчого відділення Львівської залізниці на станції м.Рівне лейтенант міліції Олександр Мірковець здобув перемогу на Всеукраїнському конкурсі “Кращий слідчий України”, виборовши друге почесне місце.
Позитивні враження та заряд енергії отримали рівняни, які долучилися до сімейного свята “Здорова субота”, яке проходило на майдані Короленка. Організатори - члени Рівненської обласної молодіжної громадської організації “СІТІ АРТ”, як і обіцяли, провели перший в Україні антиснідовий велопарад. Встановили рекорд та отримали диплом від представника Книги рекордів України.
Ревнощі - це хвороба, від якої, напевно, і ліків немає. Людина, яка на це страждає, сама мучиться і іншим від неї спокою немає, а що ревнують до живих, - не новина, але про те, що ревнують і до мертвих, мені довелося почути вперше.
Наснився Івану сон, ніби він помер. Лежить у домовині на лаві, а біля нього сидить теща й не оплакує, а каже:
- Таки склався, п’янюго. Почув Бог мої молитви. Як набридла всім твоя завжди п’яна морда.
Зробити помилку в житті легко, та виправити її іноді буває неможливо. Пізно це зрозуміла Марина... Коли розлучалась з Миколою, батько й мати зупиняли її, усіляко застерігали, бо ж до зятя претензій ніяких не мали. Навпаки, знаючи характер своєї доньки, Пилип казав: “Їй потрібен чоловік з нагайкою”. Не подобалося, як чіпляється до чоловіка за найменші дрібниці. Іноді й сам заступався за зятя. Та донька ще й на нього накидалась: “Не влазьте в мою сім’ю!”. Уся в матір, думав Пилип. З Одаркою в житті довелося йому всього пережити. Тож не заздрив Миколі. А він від природи тихий, спокійний, працьовитий, у всьому підкорявся дружині, намагався зберегти сім’ю. Та не судилося.
Петро повертався з роботи пішки, вперше за останні роки. Водій намагався відвезти шефа додому, та він навідріз відмовився, хотілося пройтись, помріяти. Бо за життєвими проблемами ледве згадав, що в них з Олею за тиждень ювілей - двадцятип’ятиріччя сімейного життя.
Ніна давно вже хотіла поговорити зі старшою донькою, та боялася, бо ж знала, що отримає у відповідь. Та коли Оля вкотре прийшла додому опівночі й напідпитку, не втрималась:
Наш час - час спілкування, зустрічей і розлук, час швидкостей. Куди і навіщо поспішає цей шалений світ? А вільні хвилини, як не дивно, трапляються у залах чекання, автобусах чи потягах далекого слідування. І часто випадкова зустріч обдарує людину не лише цікавою історією, але й наповнить серце добротою і співчуттям, розрадою, а отже і можливою допомогою тому, хто ділиться з тобою сокровенним.
Муркатий Киць приніс весну на кінчику хвоста.
Ця казка дуже непроста: і не про весну і не про кота…
А про любов серед весни, яку приніс Муркатий Киць на кінчику пухнастого хвоста…
К оли чогось довго чекаєш і вимріюєш, то це “щось” завжди віддаляється, наче даючи зрозуміти, що чому бути, тому не минути.
Головний редактор - Конєв В.Л., тел.(098)0565477, (096)3950057
Використовувати матеріали газети "Рівне-Ракурс" можна лише пославшись на "Рівне-Ракурс" (для інтернет-виданнь - зробивши гіперпосилання). Будь-яке копіювання, публікація, чи передрук наступне поширення інформації, що не має посилання на "IРА "Ракурс" суворо забороняється