Хіба це не про вас сказано? І про тих, хто живе у прекрасних легендах. Святий Валентин, де Гріє, Беатріче, дон Педро і Лаура… Повірте на мить, що наївний дон Педро й досі співає своїй коханій. Марно шепочуть: Лаура не свята. Він про це не хоче знати. Бо для нього є лише вона - донна Лаура - ота непорочна, як Дівині очі…
Маленька дерев’яна церковця грілася на сонці. Вона була така древня, що, здавалося, ангели підпирають її крильми. Мар’яна торкнулася рукою і душею старенького храму. Давно вона тут не була…
Його картини споглядають на світ фантастичними очима незнайомки. Великі, гарні очі кольору волошок і неба. Ці очі - минуле, яке уже ніколи не дасть йому волі.
У цій жінці живе щось невловиме, магічне, недосказане. Здається, якби художник створив її портрет, то вона не змогла б довго всидіти на полотні. Утекла б…
У долоні літа падають зорі, мов золоті сльози гарячого серпня. Готуються до вирію птахи. І ми відлітаємо… Хтось - у мрії та сподівання. Хтось - на чужину. Хтось - у Вічність…
Чи доводилося вам бачити дерево, в якого восени зрубали всі гілки? Самотньо височить воно, а голий стовбур – немов докоряє: що ви, люди, зі мною зробили? Але навесні дерево зненацька оживає, стає молодим. Зелені паростки з ніби мертвого стовбура роблять його чарівним. Це життєдайні сили відродили його!
У мене довго не було рідних могил. Прабабусі-прадідусі пройшли повз мене, вони померли або до того, як я могла це усвідомити як смерть рідної людини, або далеко в Сибіру. Так, ми з мамою ходили перед проводами прибирати могили прабабусі, прадідуся, маминого братика, який помер до війни, розминувшись із нею на понад 10 років… Це був просто ритуал…
Головний редактор - Конєв В.Л., тел.(098)0565477, (096)3950057
Використовувати матеріали газети "Рівне-Ракурс" можна лише пославшись на "Рівне-Ракурс" (для інтернет-виданнь - зробивши гіперпосилання). Будь-яке копіювання, публікація, чи передрук наступне поширення інформації, що не має посилання на "IРА "Ракурс" суворо забороняється