Piвнe-Paкуpc - просто ЦIКАВА газета №474 від 11.11.2010p.
Передплатні індекси:
23429 (на 1-6 місяців)
08903 (на рік).
Тел. +38(0362) 62-31-31
Додати у "Закладки"

Головна (Просто цікава газета) "Рівне-Ракурс"

А що Ви скажете? Блог


  Реклама в газеті "Рівне-Ракурс"


  ¤ Ракурс подій

  ¤ Ракурс політики

  ¤ Ракурс економiки

  ¤ Ракурс здоров'я

  ¤ Ракурс культури і освіти

  ¤ Ракурс спорту

  ¤ Ракурс кримінальний

  ¤ Ракурс житейський

  ¤ Ракурс інтимний

  ¤ Ракурс мандрівника

  ¤ Ракурс незвичайного

  ¤ Ракурс добрих порад

  ¤ Ракурс розваг


Пошук

RSS
Архів «РР»:
Липень 2017p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
     1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30
31
Серпень 2017p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
 1 2 3 4 5 6
7 8 9 10 11 12 13
14 15 16 17 18 19 20
21 22 23 24 25 26 27
28 29 30 31


Надія захистить усіх, хто звернеться і хто в Бога вірить! Тел.:(095) 92-61-876, (096) 67-38-505

¤ Невигадана історія

У найми до пекла

У найми до пекла

Ірина, прокидаючись щоранку й поволі дістаючись до надокучливої думки про те, що далі вже нікуди, щоразу казала собі: все, досить, треба щось робити. Так більше не можна. Два сини - завтрашні студенти; хвора свекруха, котра залишилася жити з невісткою після смерті сина, Ірининого чоловіка; низька до смішного зарплата. І злидні. У кожному кутку, завжди назирці, як упевнений в собі хижак, злий та вічно голодний.

Діти, спілкуючись з ровесниками, вже могли порівняти, де краще, де гірше. Та найприкріше - пекли докорами Ірину майже щодня. Мовляв, інші ж можуть якось викручуватися, а ми? Ірина не знала, як витримати цей непомірний життєвий тягар.

- Ти хіба не можеш на роботу десь гайнути? - не то запитала, не то порадила якось одна з найближчих подруг, якій чоловік влаштував життя, - давай допоможу.

Правда, допомогла: і грошей в крутого дядька-відсотника позичила для Ірини, й документи оформили терміново.

Ірині найбільше дошкуляло, як будуть без неї діти. А ті, схоже, не дуже переймалися, заздалегідь облюбовуючи покупки за ще незароблені мамою гроші.

...Іспанія зустріла, як чужинку. А що ти, Ірино, хотіла? Роботу прямо з вагона? Гроші на тарілочці з голубим обідочком? Непросто це все. Навіть у квітучій, ситій, завжди задоволеній країні.

Ще з двома землячками ночували під мостом, де темними дощовими ночами точилися розмови про Батьківщину, куди так вабило і що наразі було нездійсненною мрією. Борги назад не пустять. Кожна з цих вродливих українських жінок залишила вдома свій біль. В однієї - помирала від важкої недуги єдина донька, а грошей на лікування не вистачало. Інша - хотіла на зорі свого життя збудувати міцні підвалини для щасливого майбуття. Ще одна... А хіба так важливо? Сюди їх усіх змусила приїхати безвихідь. Як і тисячі інших жінок з України, котрі втрачають, залишаючи сім’ї, дітей, без яких матерів хоронять. У погоні за матеріальним, багато заробітчанок прогаюють найважливіші речі. Однак усвідомлюється це занадто пізно. Тоді, коли лиха вже не відвернеш.

Ранок дав про себе знати світлою смужкою на небі, на чужому небі, де зорі однакові, й місяць із сонцем, та щось не так. Мабуть, по-іншому дивляться на земну суєту, з погордою. Удома - не так. Удома навіть дим солодший.

І знову йдуть жінки на остогидлий майдан у центрі розкішного міста, якому діла немає до наймичок з далекої сторони. На майдан, де ти стоїш під колючими поглядами іспанських сеньйорів, де тебе купують, як річ, де ти - вже не ти. Твоя душа, ген у піднебессі, спостерігає за білявою, голубоокою жінкою серед невгамовного велелюддя розкішного міста. І ти не можеш упізнати в тій постаті себе, бо принижена твоя людська сутність. Ти - раб. Чи є різниця який? Чи заручник злидоти там, у себе. Чи ціль для неоднозначних гарячих поглядів іспанських чоловіків. Об такий погляд Ірина й спіткнулася того ранку. А пізніше, коли день добігав кінця, біля майдану заскреготали гальма і з автомобіля - знову той погляд.

...Її найняли покоївкою два чоловіки - батько із сином. Врівноважена, вихована, багата сім’я. Дивувало тільки: чому такі зразкові й без дружин, матерів, дітей з онуками? Ірині до таких запитань було зась, а вона не дуже й переймалася. Старанно виконувала хатню роботу, і так, що комар носа не підточить. За це хазяї любили свою наймичку. Платили вчасно і немало, порівняно з Ірининими подругами, з котрими вона спілкувалася у вихідні дні.

День за днем, місяць за місяцем... Ірина заспокоїлася. Надсилала гроші дітям. А ті у телефонних розмовах не дуже цікавилися її справами. Головне, що робота добра, грошовита. Тримайся за неї.

Одне дивувало Ірину - куди зникають її господарі? Регулярно, на тиждень, а то й два, не боячись залишати на українську покоївку розкішний дім. Розпитати їх про це? Не могло бути й мови.

Минув рік. Молодий господар, ввічливий, інтелігентний, поволі зачарував українську жінку, якій (вона так вирішила) втрачати нічого. І нехитрі речі Ірини перебазувалися у спальню до сеньйора, а на дверях генерально прибраної кімнати для прислуги клацнув замок.

Ірина мало не відчула себе повною господинею у домі. Навіть, було, почала мову про те, щоб сина старшого забрати на навчання до Іспанії. Але її пан розсердився не на жарт, безмовно зник на два тижні, а повернувшись, заборонив їй говорити на такі теми.

Ірина знову почувалася наймичкою, приниженою й ображеною. Їй до безтями захотілося додому, у рідну квартиру на розі вулиці, що навесні потопала у зеленому вирі, до дітей, до-до-му. Вона твердо вирішила, що поїде.

Іспанський пан зустрів Іринине повідомлення про від’їзд насторожено. Переконував залишитися, а насамкінець мовив:

- Їдь. Але ти все одно повернешся. Без нас жити не зможеш...

Господи, невже вона вдома? Невже дочекалася? Скільки разів уявляла собі цей день, зустріч з рідними. Скільки разів хотілося вибігти вночі в чужий сад й на весь світ кричати від розлуки, від смутку, що переповняв серце! Рахувала дні, закреслюючи у календарі кожен прожитий. Уявляла очі дітей.

І ось вона вдома. Її зустріли з подивом. Не з радістю, ні. Її зустріли, як чужу. Забули? Вона не дуже їм потрібна? Свекрусі, котрій дошкуляла хвороба, було все одно. А сини здивувалися. Мовляв, таке місце залишити? Треба було ще попрацювати трохи.

Ірина проковтнула образу, відчувши, як паморочиться в голові. Думала, що нерви. Та слабкість повторилася на ранок, а під вечір жінка злягла зовсім.

- Піди, дитино, до лікаря, - стомлено мовила свекруха. - Може, серце підводити стало, то й подивляться.

Послухала, пішла. Порадили здати аналізи. Результат же - наступного дня. Старший син провів ніч у барі і тепер відси-пався. Правда, перед тим щосили хряпнув дверима у кухні й попередив, щоб його ніхто не турбував.

...Ірина знесилено відчинила двері лікарняного кабінету й мало не зомліла. У погляді лікаря - жах. Він і не думав підготувати її до повідомлення, бо, певно, сам був шокований відкриттям: у неї - СНІД.

Лише тепер все стало на свої місця. Чому зникали регулярно її іспанські пани? Лікуватися, значить. Чому платили більше? Заробила, отже. І його слова на прощання: “Ти не зможеш без нас жити”. Звісно, не зможе. Як же їй серед людей бути? Як з дітьми спілкуватися? Ні, тільки назад. Може, перед смертю для дітей ще щось заробить. Тільки туди, де вона була прислугою на всі випадки життя. Знову в найми, у найми до пекла.

11.11.2010


Переглядів: 656

Версія для друку

Коментарі (0):


Система Orphus
<<- Попередня статтяНаступна стаття - >>

Додайте коментар:

защитный код

Анонсовані статті свіжого № 823 від 17.08.2017p.
¤ 

«Теплі кредити» повернулися

На Рівненщині банки відновили видачу «теплих кредитів» для населення та ОСББ....

¤ 

Для перевезення школярів продали автобус з пошкодженими гальмами

Аварійний автобус «Mercedes-Benz Sprinter» купили у Вараші для школярів, щоб возити їх на екскурсії, через платформу PROZORRO. На це міська рада виділила 1 мільйон 500 тисяч гривень. Переможцем торгів...

¤ 
Сарненський депутат стверджує, що його «замовили» у Рівному

Сарненський депутат стверджує, що його «замовили» у Рівному

24-річний депутат Сарненської міської ради, який також є начальником штабу Громадського Формування «Льва» Євгеній Криницький стверджує, що його затримання «замовили» і що з підприємців гроші він не ви...

¤ 

Субсидія нараховується на людей, які фактично проживають у квартирі чи будинку

Часто буває так, коли в квартирі чи будинку, де проживають батьки, прописані діти, які фактично там не проживають вже багато років....

¤ Теплотехніка XXІ століття
«Агроресурс»: 20 кроків до тріумфу та визнання

«Агроресурс»: 20 кроків до тріумфу та визнання

Майже мільйонна армія користувачів високоякісного опалювального обладнання вдячна за тепло, комфорт і затишок ПрАТ «Агроресурс»

Тепло в будинку - це не тільки комфорт і затишок, але і нормальна життєдіяльність, здоров’я мешканців, хороші умови для самого житла. Опалення в останні роки стає все дорожчим, рахунки споживачі отрим...

¤ 
В Рівному на пішохідному переході збили бабусю з онуком

В Рівному на пішохідному переході збили бабусю з онуком

Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду з потерпілими поблизу Луцького кільця надійшло до поліції сьогодні, 11 серпня, близько 11 години....






Найпопулярніші 15 статей:

1. Розклад руху приміських та пасажирських потягів [242] (19285)
2. Розклад руху автобусів [253] (17903)
3. Моє місто - найкраще [427] (13795)
4. Яйце-райце, в чому твоя сила? [257] (9473)
5. Скрегіт зубами посеред ночі [312] (9420)
6. Догляньте мене до смерті [278] (9036)
7. Коли розпочинати садити городину [599] (8935)
8. Не я б’ю, верба б’є За тиждень - Великдень! [235] (7898)
9. Душ для всіх [432] (6975)
10. Приваблюють і відлякують привиди Тараканівського форту [419] (6888)
11. Кульова блискавка: феномен, який не розгадано [462] (6631)
12. Тахінна халва зміцнює кістки та зуби [390] (6446)
13. ПАТ “Волинь- Цемент”: [505] (6428)
14. За кордон можна вивезти не більше 50 тисяч доларів! - [205] (6410)
15. “Тартак” закликав не бути байдужими [205] (6373)

ТОП-15 свіжого номера:

1. По стопах Алли Пугачової: 70-річну співачку Софію Ротару покликали заміж (150)
2. На Рівненщині взимку буде тепло… (145)
3. У Рівному вдруге пройшов фестиваль травників та пасічників (138)
4. Сарненський депутат стверджує, що його «замовили» у Рівному (134)
5. На Рівненщині реабілітуватимуть річки (134)
6. Для перевезення школярів продали автобус з пошкодженими гальмами (133)
7. Відбулося сімейне свято мікрорайону «Ювілейний» (132)
8. За добу шахраї на Рівненщині «попрацювали» на 22 тисячі гривень (127)
9. Як вижити в літню спеку (126)
10. На Рівненщині за І півріччя 2017 року «МРІЯ» виділила 167 тис. грн. на соціальні проекти та сплатила 1,3 млн грн. податків (126)
11. Олена Подкамінська народила (126)
12. Рівненщина отримала майже 6 мільйонів на відшкодування вартості ліків (125)
13. «Теплі кредити» повернулися (125)
14. Ароматна історія парфумерії (124)
15. Субсидія нараховується на людей, які фактично проживають у квартирі чи будинку (123)





 Партнери 
 
Рекламная газета "Об`ява" Перший інформаційний канал Украина онлайн
Google+
 Газета 
 

Реклама в газеті | Лист редакторові | Експорт | RSS | Передплата газети

Про нас | Відгуки | Разсилка | Реклама на сайті| Реклама в газеті

© 2001-2015 Iнформацiйно-рекламне агентство "Ракурс" тел.: +38(0362) 62-31-31. Всi права збережено.


 Інформація 
 
Головний редактор - Конєв В.Л.,
тел.(0362) 62-31-31

Використовувати матеріали газети "Рівне-Ракурс" можна лише пославшись на "Рівне-Ракурс" (для інтернет-виданнь - зробивши гіперпосилання). Будь-яке копіювання, публікація, чи передрук наступне поширення інформації, що не має посилання на "IРА "Ракурс" суворо забороняється

Наші сайти:
Об'ява
Pika.rv.ua
IРА Ракурс