Piвнe-Paкуpc - просто ЦIКАВА газета №217 від 08.12.2005p.
Передплатні індекси:
23429 (на 1-6 місяців)
08903 (на рік).
Тел. +38(0362) 62-31-31
Додати у "Закладки"

Головна (Просто цікава газета) "Рівне-Ракурс"

Олас - якісне пальне

А що Ви скажете? Блог


  Реклама в газеті "Рівне-Ракурс"


  ¤ Ракурс подій

  ¤ Ракурс політики

  ¤ Ракурс економiки

  ¤ Ракурс здоров'я

  ¤ Ракурс культури і освіти

  ¤ Ракурс спорту

  ¤ Ракурс кримінальний

  ¤ Ракурс житейський

  ¤ Ракурс інтимний

  ¤ Ракурс мандрівника

  ¤ Ракурс незвичайного

  ¤ Ракурс добрих порад

  ¤ Ракурс розваг


Пошук

RSS
Архів «РР»:
Травень 2018p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
 1 2 3 4 5 6
7 8 9 10 11 12 13
14 15 16 17 18 19 20
21 22 23 24 25 26 27
28 29 30
Червень 2018p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
    1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30


#А от зі мною була історія!..

Крок до щастя

Життя часом схоже на дірявий човен - бери відро і вичерпуй воду або опускайся на дно

Ця історія трапилася більше двадцяти років тому. Інна виростала сиротою. Коли ще була малою, батьки загинули в автокатастрофі. Рідні, яка б погодилася взяти на виховання, не було, і вона потрапила в дитбудинок. Пізніше вступила до медучилища. Старанно навчалася, постійно — в книжках. Була дуже сором’язливою. Подруги по кімнаті в гуртожитку бігали на танці, в кіно, а Інна – до бібліотеки. Дівчата насміхалися: “Тобі потрібно було народитися в минулому столітті або йти до монастиря”.

Бувало, подруги знайомили Інну з хлопцем, та вона соромилася, червоніла і не знала, про що з ним говорити. А після того, як один із залицяльників сказав: “Тобі треба менше книжок читати, бо розумні дівчата хлопцям не подобаються”, взагалі відмовилася від таких знайомств.

Час ішов. Після закінчення училища її направили в один з лікувальних закладів обласного центру працювати медсестрою. Через деякий час отримала квартиру. На роботі всім подобалася - і колегам, і хворим. Завжди з привітною посмішкою, чемна, розумна, ніколи не відмовляла в допомозі. Сама навчилася гарно шити і в’язати – тож шила і для себе, і для подруг-модниць. Смачно готувала, тож колеги не раз смакували її пиріжками й печивом. На роботі активістка: якесь свято організувати, культпохід – усе Інна. А вдома – сама.

Ось уже й за тридцять їй минуло. Співробітниці постійно сватали своїх знайомих, та все не те. Мовчало серце.

Одного вечора, коли медсестри сіли попити чаю, санітарка Наталя розповіла історію, яку почула від хворої:

- Дочка жінки з четвертої палати по оголошенню в газеті познайомилася з хлопцем. Спочатку листувалися, а потім він приїхав у гості, а вже через рік вони побралися. І, каже, добре живуть.

А далі, кинувши на Інну насмішкувато-співчутливо-жалісливий погляд (уміємо ми, жінки, так дивитися), порадила:

- Напиши ти, може, хто відповість.

Та розмова постійно пригадувалася Інні. “А раптом і моє щастя десь мене чекає. Я так мрію про дитину. Але, ні, це не для мене”. Не один день серце сперечалося з розумом. І нарешті – зважилася.

Одного вихідного дня прибрала в квартирі, приготувала обід, поставила шампанське в холодильник, зробила зачіску, вдягла нову сукню і пішла в парк. Сіла на лавку і почала прискіпливо оглядати перехожих. Був будній день, тож людей у парку виявилося небагато, переважно мами гуляли з дітьми у візках. Як вона їм заздрила. “Мені б тільки дитинку”, - билася в голові думка. Ось іде чоловік: у розстебнутій сорочці, весь якийсь пом’ятий – ні, не він. Ось іще один – ні, занадто молодий, а цей – здається, не зрозуміє. “С умом, приятель, сдумал ты с ума сойти” – це наче про неї. Вирішила: ще посидіти з півгодинки і, якщо він не з’явиться, то піде додому і забуде про свою витівку.

По доріжці, не поспішаючи, йшов чоловік: на вигляд років сорок, у костюмі, при краватці, з дипломатом у руці. Біля лавки, на якій сиділа Інна, він зупинився і сів на іншому кінці. “Він” – вдарила в голову думка. Вона мовчки сиділа й дивилася на чоловіка, не відводячи очей. У цей момент він, напевно, відчуваючи погляд, повернув голову і подивився на Інну. І вона мовила:

- Вибачте, що я вас турбую. Ви тільки мене вислухайте. Не подумайте, що я хвора і щойно втекла з психлікарні. Мені 33 роки, я працюю в лікарні. Незаміжня, й навряд чи вже вийду, але дуже хочу дитину. Я прошу вас, допоможіть мені в цьому. Я від вас нічого не вимагатиму, ні на що не претендуватиму. Допоможіть мені, благаю.

Чоловік довго дивився на Інну: струнка, кароока, з русявою косою. Він підвівся, подав їй руку і сказав: “Пішли”. Вона привела його до себе додому, повечеряли, а шампанське вирішили випити пізніше, щоб усе було на тверезу голову.

А зранку вся Іннина хоробрість пропала, їй було соромно дивитися цій людині у вічі. Він мовчки поснідав і вже в дверях сказав:

- Мене звати Дмитро Володимирович. Ось моя адреса. Коли буде результат, то повідом мені. Обіцяєш?

- Так, - безсилою рукою вона взяла клаптик паперу.

Через дев’ять місяців Інна народила дівчинку. Назвали її Оленкою. Подруги та колеги подарували візок та дитячі речі. Сусіди допомагали: то в магазин за продуктами сходять, то — в аптеку. А Інна не могла натішитися своєю донечкою: така малесенька, спокійна, таке миле-миле мамине дитятко – “чорнобривеє дівчатко”.

Одного дня в квартирі пролунав дзвінок. Відчинила двері сусідка, яка принесла продукти з магазину.

- Інна, до тебе гості! – гукнула жінка. У дверях стояв Дмитро.

Виявилося, що він працював начальником відділу постачання на одному з донецьких промислових гігантів, а в Рівне приїжджав у відрядження. Після завершення виробничих справ вирішив подивитися місто, потрапив у парк і там зустрів Інну. Дружина Дмитра померла вісім років тому, сам ростив сина, який навчається в університеті в Києві. Він і сам не розумів, що змусило його тоді погодитися на Іннину пропозицію. Був упевнений, що нічого не вийшло, бо листа не отримував. Та все ж щось не давало спокою.

Через рік на його підприємстві знову виникли проблеми з постачанням. І ось він знову в Рівному. Назву району та вулиці, де жила Інна, він пам’ятав, а номер будинку – ні. Довго блукав вулицею, заходячи в двори, аж доки не побачив щось знайоме. Ось, наче цей будинок, а ось пелюшки сохнуть на балконі. Він не пам’ятав, як опинився біля дверей, подзвонив. Двері відчинила незнайома жінка.

- Тут живе Інна? – видихнув він.

Додому Дмитро повертався не сам, а з Інною та донечкою, без яких тепер не уявляв свого життя.

Інна з донькою нещодавно приїжджала в Рівне. Навідалася і до лікарні, де колись працювала (я зараз там теж працюю). Дівчата потім переказали її історію. Звісно, імена я змінила, але сюжет залишила. Шукала долю і знайшла її!

08.12.2005І.Примачок, смт Оржів


Переглядів: 16

Версія для друку

Коментарі (0):


Система Orphus
<<- Попередня статтяНаступна стаття - >>

Додайте коментар:

защитный код

Анонсовані статті свіжого № 865 від 14.06.2018p.
¤ 
Ковалець, чи Бакалов?

Ковалець, чи Бакалов?

Спортивний департамент футбольної команди Народного клубу «Верес» провів ряд переговорів зі спеціалістами, які розглядались, як кандидатури на посаду головного тренера. Були проведені переговори з екс...

¤ Ракурс здоров'я
Цілюща сила кропиви жалкої та глухої

Цілюща сила кропиви жалкої та глухої

Перед цілющими властивостями кропиви глухої та жалкої знімаємо капелюха

Кажуть, у старовину цілителі, побачивши кропиву, знімали головний убір і кланялися їй — дякували за здатність допомагати за багатьох хвороб. Зустріти цю рослину можна всюди, однак вона більше любить в...

¤ 
12 причин не поспішати викидати сміття

12 причин не поспішати викидати сміття

1. Шкірка від банана – чудово підгодує рослини. Під час пересаджування рослини додайте в горщик подрібнені шкірки – можна попередньо підсушені про запас. Шкірки дуже швидко перегнивають і підгодовують...

¤ 

Чоловік побив двох поліцейських

В ізоляторі тимчасового тримання перебуває 49-річний житель Острога, який сьомого червня завдав тілесні ушкодження двом поліцейським, під час виконання ними службових обов’язків. За цим фактом слідчі ...

¤ 
Олег Червонюк: «На Льонокомбінаті вже шиють джинси»

Олег Червонюк: «На Льонокомбінаті вже шиють джинси»

Шлях від ідеї до її втілення складний і потребує значних зусиль та клопіткої праці. Часто буває так, що перспективні ідеї так і залишаються в головах їх авторів. Однак, на рівненському Льонокомбінаті,...






Найпопулярніші 15 статей:

1. Чи все добре у рівненському «будівельному королівстві»? [862] (474)
2. ЧИ ВАРТО РОБИТИ ПОКУПКИ ДО НАРОДЖЕННЯ ДИТИНИ? [519] (423)
3. Розклад руху приміських та пасажирських потягів [242] (366)
4. Догляньте мене до смерті [278] (327)
5. Розклад руху автобусів [253] (300)
6. Папороть виганяє з дому чоловіків, а цибуля - негативну енергію [201] (277)
7. Моє місто - найкраще [427] (276)
8. Секс із мусульманином [271] (248)
9. Яйце-райце, в чому твоя сила? [257] (243)
10. Стогін покотився яром [862] (223)
11. Гірше звіра… [861] (212)
12. Олександр Данильчук: «Проблемні питання в раді треба вирішувати до сесії» [862] (198)
13. Хто цього року отримав звання найспортивнішої сім’ї Рівненщини? [862] (194)
14. У Рівному двадцять шостий раз пройшли традиційні «Музейні гостини» [862] (194)
15. Що варто знати про штамбову малину: [862] (193)

ТОП-15 свіжого номера:

1. Як збільшити врожай за допомогою дешевих ліків (117)
2. Хіба ми зустрічалися? (114)
3. Чоловік побив двох поліцейських (112)
4. Цілюща сила кропиви жалкої та глухої (111)
5. На Рокитнівщині втопилася школярка (107)
6. Олег Червонюк: «На Льонокомбінаті вже шиють джинси» (107)
7. Вбив через необережність (107)
8. Вкрав парфуми з прилавка кіоску (105)
9. Смерть «Короля рок-н-ролу» (104)
10. У Костополі автомобіль злетів у кювет (104)
11. Ковалець, чи Бакалов? (103)
12. Зірки-друзі: знаменитості, (103)
13. Олена Шоптенко народила: опубліковано перше фото після пологів (103)
14. 12 причин не поспішати викидати сміття (103)
15. Бійка закінчилася тяжкими тілесними ушкодженнями (102)





 Партнери 
 
Рекламная газета "Об`ява" Перший інформаційний канал Украина онлайн
Google+
 Газета 
 

Реклама в газеті | Лист редакторові | Експорт | RSS | Передплата газети

Про нас | Відгуки | Разсилка | Реклама на сайті| Реклама в газеті

© 2001-2015 Iнформацiйно-рекламне агентство "Ракурс" тел.: +38(0362) 62-31-31. Всi права збережено.


 Інформація 
 
Головний редактор - Конєв В.Л.,
тел.(0362) 62-31-31

Використовувати матеріали газети "Рівне-Ракурс" можна лише пославшись на "Рівне-Ракурс" (для інтернет-виданнь - зробивши гіперпосилання). Будь-яке копіювання, публікація, чи передрук наступне поширення інформації, що не має посилання на "IРА "Ракурс" суворо забороняється

Наші сайти:
Об'ява
Pika.rv.ua
IРА Ракурс