Багато хто з нас у дитинстві хотів бути археологом, по праву вважаючи цю професію надзвичайно захоплюючою, цікавою, романтичною, здебільшого не враховуючи, що це водночас важка виснажлива праця, яка під силу далеко не кожному. Таємниці свого життя розкриває відомий у Рівному історик і археолог Богдан ПРИЩЕПА.
На розкопках в с. Пересопниця Рівненського району. 2003 рік
Дуже часто трапляється, що ми згадуємо про тих, хто потребує нашої допомоги, розуміння, напередодні якихось дат або коли це якимсь чином торкається нас самих. Ось і нині ми говоримо про проблеми людей з тими чи іншими вадами здоров’я у Міжнародний день інвалідів. Між тим, є люди, які стикаються з цими питаннями щодня, більше того, роблять все, від них залежне, щоб покращити життя ближнім.
Більшість з нас читали детективи, кримінальну хроніку в газетах і журналах, дивилися відповідні фільми та телепрограми, захоплюючись розумом, відвагою та спритністю, рішучістю й сміливістю тих, хто вів розслідування. Їхня робота видавалася захоплюючою і, можливо, незважаючи на ризик, дещо романтичною. Наскільки це правда, ми вирішили дізнатися у начальника слідчого відділу прокуратури Рівненської області Михайла МІКУЛИ (на фото) саме напередодні професійного свята - Дня працівників прокуратури.
¤ 23 листопада – Міжнародний день малих на зріст людей
Перепинив мене якось в Корці знайомий пенсіонер Федір Ковальов і з докором запитав, чому я зупинився на півдорозі. Вловивши мій здивований погляд, колишній кооператор пояснив, що має на увазі: “Гарно розказали про діда Данилка з хутора Рай. А в нашій родині аж троє осіб незвичної маленької зовнішності. Хіба це не тема для газетяра? Кажуть, що такої сім’ї більше нема на цілій Волині”.
Кращого місця для відпочинку та розваг у цілій околиці годі й шукати. Немов охоронці, стоять високі стрункі сосни, галявина вкрита барвистим квітковим килимом, неподалік - віковічні дуби, тихо плескає хвилями озеро. А там, далі, жебонить джерельце. Недарма ще наприкінці XVIII століття це урочище називали “Гулянкою”. Тут завжди зустрінете мисливців, рибалок, збирачів грибів і ягід, просто відпочиваючих, котрі набираються наснаги.
Українські студенти мають реальну можливість побувати за кордоном
Якби існувала офіційна статистика мрій, то, напевне, перше місце займало би бажання подорожувати. Та, на думку багатьох, без значної суми (бажано не в гривнях) втілити його в життя неможливо. Втім, існують винятки. Навіть з мінімальними витратами - і світ подивитися, і себе показати - реально. І для цього зовсім не обов’язково вирушати в дорогу автостопом або нелегально перебиратися через кордон. Існує чимало інших прийнятних варіантів, які вже успішно апробовані нашими співгромадянами. Au-pair, Work & Travel - найпопулярніші програми, які дозволяють легальне довготривале перебування за кордоном. Щоправда, розраховані вони лише на молодь.
Нещодавно українське студентство відсвяткувало найвеселіший та найбезтурботніший день у році - своє “професійне” свято. А чи багато хто з нас знає історію його виникнення?
Гортаючи старий записник, натрапив на рядки кількарічної давнини: “У Страклівському будинку для престарілих та інвалідів няня вийшла заміж за пацієнта. Навіть спільні діти у них з’явилися”. Відколи існує цей соціальний заклад, такий випадок - єдиний. Тим більше, що подружжя й досі живе у мирі й злагоді. Правду кажуть: чому бути, того не минути. Тому днями я завітав у приміське село, розшифрувавши інтригуючий запис у блокноті.
Вдалим вийшло “тихе полювання” - смачною буде сімейна вечеря.
Іноді ми вплутуємося у стосунки, що приємними назвати ніяк не можна.Чи не стало і кохання для вас чимось подібним? Наш тест допоможе відповісти на це запитання.
Головний редактор - Конєв В.Л., тел.(098)0565477, (096)3950057
Використовувати матеріали газети "Рівне-Ракурс" можна лише пославшись на "Рівне-Ракурс" (для інтернет-виданнь - зробивши гіперпосилання). Будь-яке копіювання, публікація, чи передрук наступне поширення інформації, що не має посилання на "IРА "Ракурс" суворо забороняється