Весна тільки починалась – жовта пом’ята трава ще не стала зеленою, а заспані дерева тільки позіхали від затяжної зими… Йшла весна тихими кроками, нечутно, повільно, та вже все в природі знало: вона скоро буде – ніжна панна в зеленому пальто, у білому капелюшку з черемхою і пролісками. Вже повітря дихало надією, вже в усіх народжувалися нові мрії…
Галина Василівна стулила міцніше повіки. Закликала сон, а він не йшов, ніби навмисне обминав її кімнату. Тільки спогади лізли у голову, визирали з усіх кутків, з теплої вовняної хустини, якою кутала ноги – після операції чогось завжди ноги мерзнуть. Минуле торкалося її снопиком зозулиних черевичків, маруни і м’яти – зілля, яке посвятила ще вдома, минулого року, на Зелені свята. А тепер он за кілька днів – Трійця, а вона тут, серед чужих людей. Від згадок важчало серце, наливалися болем руки і затерпали пальці.
Вона втомилася від щоденних суєт, чоловікової зради і від байдужості сина. Тому, коли лікар якось винувато озвучив діагноз, не зойкнула, не заплакала. Лише серце спершу завмерло, а потім так загупало, що, здавалося, його почула вся земля.
Вітер завивав, наче пес на прив’язі, що волі хоче. Шалено поривався, показував свою силу, проникав у найменші щілини, зривав з людських голів капелюхи. Казився.
–Ну, все! Терпець мій урвався! – галасувала Ольга, бігаючи по хаті. Вона то відчиняла шафу, щоб дістати Владові речі та спакувати у валізу, то знов зачиняла її, наче чужою рукою. Така злість її розібрала після того, коли чоловік знову не приїхав додому ночувати. Уникаючи скандалу та зайвих запитань написав коротку есемеску: «Їду на нічне полювання» і на цьому його безсовісна місія участі в сімейному житті закінчилася.
Вона сиділа в невеличкому затишному ресторані одного з великих американських міст. Тут готують смачні стейки з м’яса, яке привозять із штатів Середнього Заходу. Там воно соковите та справжнє.
Вона мусила йти, втікати від нього й самої себе… Він дивився услід, шкодував. І відчував полегшення водночас. Вона знала: вороття вже не буде. Втерла тиху сльозу.
Головний редактор - Конєв В.Л., тел.(098)0565477, (096)3950057
Використовувати матеріали газети "Рівне-Ракурс" можна лише пославшись на "Рівне-Ракурс" (для інтернет-виданнь - зробивши гіперпосилання). Будь-яке копіювання, публікація, чи передрук наступне поширення інформації, що не має посилання на "IРА "Ракурс" суворо забороняється