Собача мадонна

Люди, які до приїзду «швидкої» проходили повз нерухоме тіло «бомжихи», були впевнені, що вона замерзла, так і не приходячи до свідомості. Їх навіть більше дивувала поведінка собак, які нервово ходили біля лежачого тіла, аніж сама безпритульна. Та ось приїхала «швидка» і виявила, що жінка жива. Медики реанімували нещасну, і через кілька днів «бомжиха» знову опинилася на вулиці. Найперше, куди вона попрямувала, - до своїх чотирилапих друзів, які їй врятували життя...

Собачу мадонну місцеві знають

Стало відомо, що більшу частину свого часу ця жінка проводить на харчових ринках Рівного та Здолбунова. Жебракує. Збирає недоїдки та різний дріб'язок. На промисли вона, зазвичай, виходить не сама. Поряд з нею завжди йдуть вірні друзі - собаки, а у своєрідному лантуху, як правило, знаходиться маленький песик - така-от постать таємничої безпритульниці постає перед людьми. Дехто з постійних торговців на базарі називає «бомжиху» собачою мадонною, чи просто - божевільною. А вона не ображається, а живе своїм, зрозумілим лише для неї, життям.

Вернімося до недавньої події. Важко сказати, який проміжок часу перебувала жінка на лютому морозі, проте вірні пси були з нею завжди поруч. Подібно тому, як вона завжди ділилася з ними жебрацьким крамом. Тваринки розділяли з нею весь тягар морозних поневірянь, а коли бідолашній стало вже зовсім зле, собаки зчинили галас, щоб, напевне, привернути увагу людей. От і скажіть після цього, що в тварин мало розуму!

Хто вона - покровителька безпритульних собак?

Людські чутки, зазвичай, - витвір фантазій. Але саме з них ми отримуємо реальну картину. Місцеві кажуть, що зовуть безпритульну Катериною. Колись у неї все було гаразд. Свого часу отримала вищу освіту - економіст за фахом. Народила дитину, правда, відразу віддала у дитячий будинок через матеріальні труднощі. А потім усе кануло, як у річку: робота, житло, становище в суспільстві... Лишилася сама на вулиці... Можливо, розчарувалася в людях, тому й знайшла «рідні» душі в братах по нещастю - бездомних собаках.

Втім, фінал цієї історії трагікомічний: кажуть, що один із місцевих бізнесменів, почувши історію про Катерину та її рятівників, подарував їй непогану шубку та теплі чобітки. Щоправда, одяг був з невеличким браком, та це пусте! Сьогодні Катерина ходить у фірмовому вбранні. І, як завжди, не одна - з кудлатими охоронцями. Щоправда, трохи незручно себе почуває у шубці. Жебракувати у такому «вбранні» стало важко. Навіть подекуди й соромно стояти у шикарній шубці з простягнутою рукою. Авжеж, якось непереконливо виглядає таке-от «рукомесло»!

Хтозна, що чекає у майбутньому на таємничу жебрачку. А можливо, їй пощастить, і вона в майбутньому матиме домашній затишок, смачний обід та повагу і... не тільки від собак, а й від людей!