Було очевидно, що ще кількох хвилин перебування у холодній купелі людина не витримає. Часу на роздуми не було, тому командир відділення Микола Водько, озброївшись рятувальною мотузкою, пожежною драбиною палкою та рятівним колом, почав підбиратися крихким льодом до потерпілої. Жінка, перебуваючи у шоковому стані, наче не розуміла, що її намагаються врятувати. Та потім, заспокоївшись, відпустила гілку дерева та почала виконувати вказівки прапорщика Водька. Раптом лід під вагою тіл почав тріскати, і командир відділення сам спустився у крижану воду до потерпілої та допоміг їй вилізти. Далі він дістався берега, де врятовану негайно передали працівникам швидкої медичної допомоги.
Виявилося, що 59-річній місцевій жительці Лідії, яка проходила повз заплаву річки Стир, почулося, наче хтось кличе на допомогу. Жінка вирішила перевірити, але підійшовши ближче до води, незчулася, як сама провалилася під лід. На щастя, крики про допомогу почули підлітки…
Мало не сталася трагедія і у селі Біловіж Рокитнівського району. 25-річна мати трьох хлопчиків відпустила двох старших гуляти на вулицю. П’ятирічний Богдан з чотирирічним Артемом взяли санчата і побігли на гірку. Мати була зайнята новонародженим. Вже через двадцять хвилин до хати увійшов знайомий чоловік, у якого весь одяг по груди був мокрим. “Поклади малого і скоріше переодягни цього”, - і підвів ближче хлопчика…
Брати, пішовши на гірку, попрямували до річки, що поблизу. Понад берегами цього невеличкого потічку тримається лід, але серединою йде течія, яка не дає воді замерзнути. Необачність старшого брата мало не коштувала йому життя. Богдан не встиг навіть отямитися, як опинився у крижаній воді. Він встиг лише гукнути до брата: “Братушка! Спаси!”, і молодший Артем уже збирався лізти його рятувати. Та саме в ту мить неподалік ішов майстер лісу Остківського лісгоспу Валентин Павлушенко (на фото з врятованим хлопчиком - авт.). Він почув крик дитини, побіг до річки, на ходу скинувши з себе бушлат, скочив у воду.
Партнери 