Знайшла вихід

Не встигла запитати, хто телефонує, як той же голос продовжував:

- Пробачте, Галочко, що турбую вас, але так далі продовжуватися не повинно. Мушу вам зізнатися, що давно кохаю вас.

Затамувавши подих, мовчки слухала.

- Знаю, що ви заміжня, я теж одружений, але нехай це не стане перепоною на шляху до нашого кохання. Мені так хочеться подивитися у ваші голубі очі, пригорнутися до вашого ніжного тіла, відчути смак ваших солодких губ. Приходьте сьогодні об одинадцятій до фонтану. Буду вас чекати з букетом квітів.

Розмова закінчилася. Галя довго

протримала трубку. Стояла в роздумах. Що робити? Піти на зустріч? Не могла заспокоїтися. Не хотіла йти, та якась внутрішня сила ніби підштовхувала її.

Глянула на годинник. До призначеного часу залишилося півтори години. Чоловік мав повернутися додому тільки ввечері. Тож, не гаючи часу, одягнула свою найкращу сукню, причепурилася й полетіла на зустріч із незнайомцем. Хвилювалася, як тоді, коли йшла на перше побачення з Іваном. Землі під собою не відчувала. “Яка буде зустріч? Хто він? Що вона йому скаже?” - крутилося в голові.

Раптом згадала: сьогодні ж перше квітня! А що, коли це її Іван так пожартував? В очах потемніло, коли побачила, що біля призначеного місця справді стояв Іван, але без квітів. Тільки погляд у нього був надто колючий. Вона ладна була крізь землю провалитися. Але відступати вже було пізно. Коли підійшла до чоловіка, він сердито запитав: “Куди так вирядилася?”.

Але не була б то жінка - їй блискавично прийшла думка, як вийти з цієї ситуації. Вона підійшла ближче і, ніжно дивлячись у вічі, сказала:

- Спасибі, Іванку, за твій жарт. Я відразу впізнала твій голос, хоч ти й старався його змінити. Ти ж не забув, який сьогодні день? Рівно десять років тому 1 квітня ти мені призначив перше побачення на цьому місці.

- Пробач мені, Галю, - сказав Іван. - А я подумав, що ти прийшла на зустріч з кимось іншим.

- Ваню, хіба я могла таке зробити?

Вони обнялися і застигли в довгому поцілунку. Галя була задоволена, що, схоже, Іван їй повірив, бо ж перше побачення було в них зовсім в інший день. А-от завести коханця їй, певно, не судилося.