Ось і школа, ось і клас

- Радянські санітарні норми і правила допускали використання мінімум 30% вовни в тканині шкільної форми, - говорить директор Чернігівської камвольно-суконної компанії “Чексіл” Володимир ЦАЛЛАГОВ. - Решта - синтетичні волокна, в основному лавсан (розшифровується як “Лабораторія високомолекулярних сполук Академії Наук”), який тут же (кінець 1950-х) був винайдений і на Заході, і названий поліестером. Ми постачаємо тканину для шкільних форм зі складом вовни і лавсану (50/50). Вовна “дихає”, не викликає алергії, гігроскопічна (відводить вологу), зберігає температуру тіла взимку. Лавсан забезпечує збереження форми виробу, міцність тканини і, крім того, помітно здешевлює процес створення і кінцеву вартість товару.

За словами фахівця, краще не брати форму на ринках, якщо вам не готові пред’явити сертифікат якості (і санітарно-гігієнічної відповідності нормам України). На жаль, не можна покладатися на те, що написано на ярлику ринкової речі щодо складу тканини.

- Дешеві і красиві шкільні форми можуть бути зроблені з 100% поліестеру, - говорить Володимир Цаллагов. - Зазвичай у такої тканини “скляний” блиск, на дотик вона ненатуральна, більш гладка, що ковзає. Яскраве забарвлення і візерунки - теж ознака синтетики, адже з натуральними матеріалами набагато складніше працювати у виробництві, і яскраві речі з них будуть коштувати досить дорого. Помітне переважання синтетичного волокна стає причиною того, що шкіра пітніє, а волога не виводиться, що може викликати алергію та подразнення. Потіння в синтетичному одязі взагалі шкідливо позначається на шкірі.

Економити, але не “по-китайськи”

Форма - покупка дорога, але разова. Так що не поспішайте кривитися, коли бачите, що комплект спідниця-жакет або штани-піджак коштує 400 грн і вище. Зате, яка економія на морі повсякденного одягу протягом навчального року! Маючи форму, дитині можна купити набагато менше джинсів, спідниць тощо. Єдине, що доведеться придбати - відразу кілька блуз або сорочок.

Заощадити можна, якщо брати вітчизняне на ринках (пропонують в основному одеський одяг) - 380-450 грн, або китайський - до 300 грн. Останній дешевший, але можна витратитися на вкрай неякісний товар. Приміром, з поганим барвником (контрастна, наприклад, зелена, смуга на такому костюмі “злізе” після другого-третього прання). Краще шукати місця розпродажів старих колекцій. Або їхати на шкільний базар, хоча в таких місцях (якщо це не організована акція у великому магазині) часто є проблеми з розмірною сіткою.

До речі, тим, хто вважає, що хлоп’яча форма - це обов’язково закороткі штани і звисаючі плечі - просто не пояснювали, що одні й ті ж розміри (по зростанню) “сідають” на різні фігури (по повноті). Покличте консультанта і не відпускайте його, поки костюм не сяде, як влитий. Найкраще ходити в магазини, де і деталі шкільного костюма продаються окремо. Тоді вже точно можна підібрати фасон за фігурою.

Додайте коментар: Ваше ім'я Текст: