Покинула дітей через коханця

На Рокитнівщині відбувся суд над матір’ю трьох дітей. Жінку засудили за злісне ухилення від утримання неповнолітніх дітей, що перебувають на її утриманні. 90 годин громадських робіт отримала 24-річна Світлана за те, що маючи трьох дітей: 6-річного Андрія, 4-річного Івана та дворічного Іллю, фактично забула про їх існування. Кинувши крихіток на батька, вона помандрувала у сусідній район до свого співмешканця.

Світлана, маючи власний будинок з належними матеріально-побутовими умовами, отримувала від управління праці та соціального захисту населення районної державної адміністрації соціальну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку та грошову допомогу на харчування старших дітей. Проте, жінка ці гроші витратила на власні потреби, забуваючи про дітей. Сказати, що вона халатно ставилась до своїх материнських обов’язків, не сказати нічого. Адже матір-зозуля, покинувши дітей напризволяще, не цікавилася їхньою долею. Вони, не маючи належного догляду, часто хворіли на гострі респіраторні вірусні інфекції, бронхіт, залізодефіцитну анемію.

- Не можу знайти вагомої причини, аби пояснити, чому матір могла забути про свої материнські обов’язки?, - коментує в.о. начальника Рокитнівського РВ Олександр ТАРГОНІЙ. - З жовтня 2010 року по 27 січня 2011 року Світлана, маючи трьох малолітніх дітей, злісно ухилялася від їх утримання. Як можна зрадити рідну дитину, залишити, покинути, забути... На жаль, у нашому районі такі випадки непоодинокі. Останнім часом проблеми неблагополучних сімей є найбільш актуальними і по всій Україні.

- Нещодавно за скоєння даного злочину громадянка Світлана побувала на лаві підсудних у Рокитнівському районному суді. Їй винесено вирок - 90 годин громадських робіт. Чи змінить це покарання її ставлення до власних дітей, побачимо з часом, - сказав на завершення Олександр Таргоній.

Сама ж Світлана визнала свою провину частковою, пояснивши, що проживає в селі Будимля Дубровицького району зі своїм співмешканцем, а тому рідко буває вдома і немає часу доглядати за дітьми, які проживають з рідним батьком.

Стає моторошно, коли думаєш про дітей, які ростуть у таких сім’ях, де діти не знають материнської любові, ласки, тепла, того, що потребує кожен не тільки у дитинстві, а й будучи вже зовсім дорослими.

18.08.2011

Любов РОМАНЮК

Коментарі (0):