День міста: коровай, гордість, салют

На свято до Рівного приїхали гості не лише з інших міст України, але й з-за кордону. Навіть мер Луцька, міста з яким Рівне десятиліттями веде неформальну конкуренцію, відгукнувся. Усі вони зібралися на майдані Незалежності, щоб нагородити почесними відзнаками окремих містян.

Лави почесних громадян поповнив відомий лікар, завідувач відділення ургентної хірургії Рівненської центральної міської лікарні Петро Жилінський. Відзнаки “За заслуги перед містом” І та ІІ ступеня отримали: директор “Міськсвітло” Олександр Лецкалюк; головний хірург області Юрій Семенюк; головний лікар онкодиспансеру Григорій Максим’як; завідувачка костюмерного цеху Рівненського МБК Лідія Місткова та директор програм РТБ Руслана Хоменюк. Відзнаку ІІІ-го ступеня почесно вручали 90-річному пенсіонеру Василю Прокопчуку, який усі свої роки віддав боротьбі за незалежність і розбудовував місто.

Там само, біля пам’ятника Тарасу Шевченку, свої нагороди отримали і переможці рейтингу “Гордість міста”. Серед них - прес-служба Рівненської ОДА за кращу благодійну акцію “Журналісти змінюють професію”, ВАТ “Рівнеазот”, меценат турнірів “Кубок майбутніх чемпіонів” Олександр Нестерук, директор ПП “Рівнебудпостач” Ніна Крока, ТРЦ “Екватор” тощо. Та головне, що з-поміж двох десятків “гордостей” нагорода знайшла і нашого головного редактора Любов Романюк. Тепер вона не лише наша гордість, але й “Гордість міста”.

Пощастило і тим, хто цього дня став на подружній рушник. 15 молодят розділили між собою 236 кілограмовий весільний коровай, який до Дня міста у подарунок приготувало “Поліссяхліб”. А між тим, ще 2009 року коровай важив лише 155 кілограмів. Цьогоріч на його приготування пішло 170 кг борошна, сотні яєць та інших інгредієнтів. Диво-здоба була 1,2 метра заввишки і 1,4 - завширшки, однак спробувати її змогли не всі - надто багато охочих хотіли поласувати смачною, найбільшою в Україні, випічкою.

Втамувавши голод рівняни пішли у пляс - у центрі Рівного проходив майстер-клас із танцювання басівкутської польки та інших давно забутих танків. Для тих, хто хотів спокійнішого свята, вибір був також чималий: “Бурштинові ряди”, Алея майстрів, вуличні танці, виставки, концерти - тільки встигай всюди. Незважаючи на усі труднощі, ми таки вміємо гарно відпочивати.

Ну а закінчувався День міста концертом за участю гурту “Мандри” та довготривалим і неймовірно гарним салютом. На противагу тому, який військові пускали на День Незалежності, цей перевершив будь-які сподівання.

Додайте коментар: Ваше ім'я Текст: