“Не відфутболюй”

Під таким гаслом пройшла акція в рамках Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом. Представники Рівненського обласного відділення ВБО “Всесвітня мережа людей, які живуть з ВІЛ” звернулися до місцевої влади з проханням “не відфутболювати” життя ВІЛ-позитивних людей.

- У нашій країні живуть 360 000 ВІЛ-позитивних людей - ця кількість вдвічі перевищує місткість всіх стадіонів, які прийматимуть Євро-2012. Країна, яка не бере до уваги проблему епідемії ВІЛ/СНІДу та темпи її поширення, приречена на порожні футбольні поля без вболівальників. За ті кошти, що держава витрачає на будівництво найбільш дорогого стадіону в Європі, а це 560 мільйонів гривень, можна було б лікувати хворих на ВІЛ/СНІД протягом 24 років, - зазначив голова правління Всеукраїнської мережі ЛЖВ у Рівненській області Юрій ЛАЗАРЕВИЧ. - Цього року державою було виділено додатково 100 мільйонів гривень для того, щоб покрити витрати на необхідну кількість ліків. Та все ж не дофінансовуються обласні і міські програми, за кошти яких повинно закуповуватися обладнання для діагностики ВІЛ-позитивних людей.

Впродовж акції учасники роздавали перехожим листівки з інформацією про СНІД та продемонстрували на картах динаміку росту хворих в Україні.

- На картах ми хочемо показати динаміку росту хворих на ВІЛ і СНІД в Україні. Трохи більше ніж за добу від СНІДу в нашій країні помирає 11 людей, тобто це одна футбольна команда, - розповідає заступник Голови правління РОВ ВБО “Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ” Євгеній БАБОРИКІН.

- Якщо влада так і надалі буде ставитися до цієї проблеми, то в майбутньому не буде кому дивитися і грати у футбол. І Євро-2012 буде непотрібним для нашої країни.

Загалом акція “Не відфутболюй” пройшла в дружній та спокійній атмосфері, хоча люди не завжди ставляться доброзичливо до хворих на ВІЛ/СНІД, розповідає учасник акції:

- Я сам є ВІЛ-інфікованим, та до себе дискримінації з боку оточуючих не помічав. Хоча мені доводилося зустрічатися з людьми, які відчули на собі неприхильність оточуючих. Зокрема, спілкувався з однією дівчинкою, якій 13 років і вона зі слізьми на очах розповідала про те, що не має друзів. Її два рази били в школі за те, що вона ВІЛ-інфікована. Також я консультував людей, які зіштовхнулися із дискримінацією в лікарнях, їх не хотіли лікувати через ВІЛ.

Зараз залишається під питанням фінансування боротьби зі СНІДом за рахунок обласного бюджету, відкриття стаціонарного відділення та лікування опортуністичних захворювань. Та позитивному ставленню до життя людей хворих на ВІЛ/СНІД можна лише позаздрити.

08.12.2011

Юлія ГОЛИК

Коментарі (0):