Наступи на пляшку!

»Дитячі» істини

- Я навчаю дітей простих істин, - говорить Світлана Ліберова. - Наприклад, стоптавши пластикову пляшку, ми зменшуємо її об’єм у три рази, відповідно, зменшується і об’єм відходів. Таким чином, це полегшить роботу комунальників. “Дякую, що не промахнувся!”- такий урок вчить дітей, що й відходи мають своє місце.

Пояснюю, як уникнути зайвого пакування. Нас усіх дратують “метелики”. Ні-ні, не живі та барвисті, а поліетиленові. Аби вони так не надокучали, літаючи містом, їх можна використовувати вдруге. Даруйте, але це не “совковий комплекс” дефіциту, а внесок у збереження довкілля. Руки, обличчя можна забруднити і помити, а землю, повітря, воду ми не помиємо.

Знайомство автора наступних рядків з “королівством” побутових відходів розпочалося з екскурсії.

Чисті подвір’я та цехи, впорядковані клумби, парник з квітами, домінуючий зелено-жовтий колір навіть на вантажівках, що перевозять утильсировину, вабить зір і водночас дивує. Порядок і охайність відчуваються в усьому. Повірте, це не перебільшення.

- Підприємству “ВТОРМА - Рівне” всього п’ять років, але воно уже знайшло свою нішу як на переробному ринку, так і у вирішенні соціально - екологічних проблем, - говорить Світлана Ліберова.

- Нами створено в області 32 комплексні прийомні пункти, в тому числі, 17 - у місті Рівне. Починали ми зі збору макулатури. До речі, лише одна тонна макулатури -це 5 збережених дерев. От і рахуйте кількість врятованих нами дерев: на добу переробляємо 20 тонн вторинної сировини, за місяць - 500. Або уявіть собі, що ці тонни залишилася в місті! Комунальним службам довелося б їх вивозити на звалища, які є далеко не безмежними. Макулатура підлягає розпаду, проте в природі є багато видів вторинної сировини, що не розчиняється. Приміром, якщо ви залишили звичайнісіньку пляшку під кущем, майте на увазі - ви вбили тисячі рослин на сотні років вперед. Тверді побутові відходи - це не що інше, як загроза навколишньому середовищу, а відтак і нашому здоров’ю.

Аби протистояти цьому, ми чи не єдині в області взялися за втілення такої дієвої альтернативи сміттєзвалищам, як збір, сортування і подальша переробка ганчір’я, зношених шин, пластмаси, ПЕТ-пляшок, склобою.

Сміття в природі не існує

- Світлано Петрівно, з усього видно, що ви свою роботу любите. Але ж насправді, вибачте за відвертість, ви займаєтеся сміттям!

- Дійсно, сміттям я займаюся майже усе своє життя. Втім, сміття в природі не буває, є унікальний ресурс. А чи знаєте ви, що до переробки так званого сміття є певні вимоги, без дотримання яких воно не може мати подальшого шляху? Тому наш колектив працює над модернізацією виробничого процесу. Займаючись побутовими відходами, найперше, ми вирішуємо проблему соціального благополуччя. Адже кожен з нас хоче дихати чистим повітрям, пити чисту воду і ходити чистими вулицями. Здавалося б - це дрібниці. Але в екології міського середовища дрібниць не буває, бо саме з них складається наша екологічна безпека.

Через звалища - до ЄС!

- Рухаючись до Європи, шлях свій мусимо починати зі смітника, точніше з того, як його позбутися. Адже ми така чепурна нація, а з сміттєзвалищами впоратися не можемо, - каже Світлана Ліберова.

- Чи маєте конкретні пропозиції, ідеї щодо поліпшення екологічної ситуації?

- Знаєте, коли я чую, що нам не вистачає національної ідеї, щоразу ловлю себе на думці: для нас, українців, об’єднавчою має стати екологічна ідея. Відразу зазначу - політика тут ні до чого. Вся справа в - “еко”, що з грецької означає дім. Яким він є, наш дім - наші вулиці, місто, зрештою, країна? Чи затишно, чисто і комфортно нам у ньому? “Відповіді” у вигляді засмічених дворів та вулиць лежать на поверхні. Аби позбутися цього неприємного видовища, пропоную наступну ідею. Її суть полягає в тому, щоб комунальники перестали “возити повітря” і таким чином скоротили бюджетні витрати. Для цього варто повернутися до роздільного збору вторинної сировини (спершу один-два види). Поставити по одному додатковому сітковому контейнеру, а людям виносити туди ПЕТ- пляшки (звісно, попередньо зменшуючи об’єм).

Екологічно правильним і доречним було б рішення про пакування, принаймні, продуктів харчування, виключно у паперові торбинки.

І, нарешті, безальтернативною пропозицією залишається екологічна просвіта наших громадян, особливо дітей.

Світлана Ліберова більше ніж переконана, що створити екологічне благополуччя у окремо взятому місті можливо. І, безумовно, цим місто має бути Рівне.

Світлана Ліберова - березнівчанка. Професійну освіту здобула у Рівненському текстильному технікумі та Московському інституті текстильної і легкої промисловості за фахом інженера-економіста.

Свій трудовий шлях розпочала з Сибіру, з міста Кемерова, начальником виробничо-технічного відділу тресту “Кемерововторсировина”.

Виховала чудового сина - майбутнього юриста.

Мету свого професійного призначення втілювала, обіймаючи посади в органах виконавчої влади та очолюючи комунальне господарство. А улюблений проект свого життя - “Зробимо наш край чистим і зеленим” - реалізовує з 2001 року на посаді директора підприємства “ВТОРМА - Рівне”.