Цей рух ніхто не організовував, він був частиною життя українців і у скрутні часи воєн та поневірянь така практика суспільної роботи рятувала націю від загибелі. Вже на початку минулого сторіччя передова українська інтелігенція та національно свідомі підприємці буквально з нуля створили український національний театр, за гроші меценатів будувалися книгарні, бібліотеки та лікарні. За гроші громади тисячі обдарованих юнаків та дівчат отримували освіту. Українським поетам та письменникам саме за допомогою українських громадських діячів вдавалося видавати рідною мовою свої твори, багато з яких стали перлинами світової літератури. Ця справа тодішнім бізнесменам не приносила прибутків, але саме підтримка потрібних для усієї нації громадських проектів допомагала народу усвідомити свою самоідентичність і зберегтися як нації у складі іноземних імперій.
Україна вже більше двадцяти років є самостійною державою, але проблема національної солідарності сьогодні як ніколи є актуальною. Іноді складається враження, що ми не один народ зі спільною історією та культурою, а великий натовп індивідів, непов’язаних між собою практично нічим.
Згадалося про цю проблему, коли почув від активістів Рівненського обласного громадського руху “Льонокомбінат” про лист, який надійшов до них від мешканців Рівного, що проживають на вулиці Джека Лондона. Вже багато років поспіль у них є проблема з водопостачанням, а точніше з несправними вентилями у каналізаційних колодязях. Куди вони тільки не зверталися, але роками за ремонт ніхто не брався.
Справді, проблем у комунальному господарстві обласного центру вистачає, і багато з них є більш серйозними, ніж проблема із вентилями на вулиці Джека Лондона. Однак є проблема, і є десятки людей, що страждають через неї. Активісти Рівненського обласного громадського руху “Льонокомбінат” організували операцію із зміни несправного обладнання, і вже минулого понеділка усього за дві години вирішили цю маленьку локальну комунальну проблему. Просто та ефективно. Ми маємо справу з простим прикладом взаємодопомоги.
Як сказав керівник “Льонокомбінату” Олег ЧЕРВОНЮК: “Це не є якийсь героїчний вчинок з нашого боку. Так повинен діяти кожен. Якщо є проблема і є можливість її вирішити, громадськість повинна допомогти. Ми чомусь забуваємо, що влада - це представники громадськості, яких ми обираємо, якщо вона щось не може зробити, наш обов’язок допомогти їй. Якщо кожен на своєму місці це розумітиме і допомагатиме іншим людям, тоді життя усього народу стане кращим. Іншого виходу немає. Нам не допоможуть з-за кордону, для нас жодні іноземні фонди та організації не створять тепличних умов для розвитку країни. Ми повинні будувати Україну власними силами, розуміючи, що ми - велика нація і можемо творити чудеса”.
Цікаво, що одна з мешканок вулиці Джека Лондона вирішила подарувати Олегу Червонюку раритетну швейну машинку. Олег Казимирович із вдячністю прийняв подарунок, і вже незабаром вона стане одним з експонатів музею “Льонокомбінату”.
Рівненський обласний громадський рух “Льонокомбінат” планує і надалі допомагати мешканцям Рівного у вирішенні їх проблем і сподіваємось, що до цієї благородної справи долучаться інші організації та небайдужі громадяни, бо чого-чого, а проблем в обласному центрі вистачає.