№599 від 18.04.2013p. | |
Передплатний індекс: 23429 Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477 |
Реклама в газеті "Рівне-Ракурс"
Новини Рівне |
#20 квітня - День довкілля Принцип “Тільки екологічно безпечне є економічно вигідним”- найбільш перспективний вектор розвитку сучасного світу, вважає професор НУВГП Микола КЛИМЕНКОЄ просто храм, є храм науки, А є іще природи храм - З лісами, які тягнуть руки Назустріч сонцю і вітрам. С.Смирнов Як відомо, екологічні проблеми формуються на локальному, регіональному і глобальному рівнях. Світова практика засвідчує, що для їх вирішення необхідно готувати фахівців, здатних професійно оцінити екологічний стан, розробити відповідні природоохоронні заходи, обґрунтувати необхідні кошти для їх реалізації з метою покращення навколишнього середовища. Але з часом стало зрозумілим, що вирішення екологічних проблем потребує надзвичайно значних коштів, тож стали шукати інші підходи. З’ясувалося, що частково вирішити ці проблеми можна за рахунок переорієнтації економіки на отримання економічного ефекту без завдання екологічної шкоди довкіллю. За словами завідувача кафедри екології Національного університету водного господарства та природокористування, професора Миколи КЛИМЕНКА (на фото), для цього необхідно мінімізувати використання природних ресурсів, зменшити викиди і скиди в довкілля та накопичені відходи, що створюють екологічні загрози. “Інтеграція економічної, соціальної та екологічної підсистем” - Миколо Олександровичу, чи можна проблему охорони довкілля вважати проблемою номер один людства? - У 1992 році на конференції в Ріо-де-Жанейро громадські діячі, вчені й політики зі 179 країн прийняли фундаментальний документ - “Програма дій. Порядок денний на ХХ ст.”. Концепція переходу суспільства в сталий розвиток - одна з найважливіших для долі людства теорій, розроблених за останні 20 років. Вона передбачає інтеграцію економічної, соціальної та екологічної підсистем та усунення протиріч, які існують між ними. Економіка не повинна шкодити довкіллю, а екологія повинна забезпечувати розвиток економіки, покращуючи при цьому життєвий рівень населення. Чітко визначені пріоритети кожної підсистеми - основа стратегії сталого розвитку, спрямованої на виконання всіх завдань, що постають на стику окремих підсистем. У нас до цього часу не вистачало розуміння, що це єдина система. Ми окремо думали про економіку, окремо - про екологію, окремо - про соціум. За радянських часів економіка іноді розвивалася на шкоду довкіллю, а ідея сталого розвитку це виключає. Ці три підсистеми рівноцінні, тож і влада, і суспільство повинні займатися усіма трьома, інтегруючи їх. У зв’язку з орієнтацією більшості країн світу на збалансований сталий розвиток, постала необхідність підготовки фахівців, наповнених новим змістом розуміння цієї проблематики. Причому визнано, що в основі вирішення цих проблем - розробка за участю громадськості трьох документів - Концепції сталого розвитку, Стратегії сталого розвитку та Програми дій з їх реалізації на всіх рівнях адміністративно-територіального поділу: населений пункт - район - область - країна. “Вже розпочали апробацію навчальних планів та підготовку підручників” - Більшість країн світу сьогодні не лише перейшли на засади сталого розвитку і намагаються їх реалізувати, а й розробили відповідні документи. Україна теж ухвалила Стратегію державної екологічної політики до 2020 року та Національний план дій з охорони навколишнього природного середовища (2011-2015). Як це вплинуло на організацію навчального процесу на екологічному факультеті та наукову діяльність очолюваної Вами кафедри екології? - Цей напрямок постійно у полі зору нашого університету, факультету та кафедри. Розроблені й подані профільному міністерству відповідні пропозиції з магістерської підготовки. Плануємо розпочати підготовку фахівців зі сталого розвитку, які після завершення навчання працюватимуть в органах влади різного рівня, починаючи з органів місцевого самоврядування, де вони розроблятимуть регіональні й місцеві концепції, стратегії та плани сталого розвитку. Окрім того, вже розпочали апробацію наших навчальних планів та підготовку підручників і посібників, проводимо захист магістерських робіт, присвячених цій проблематиці. Також апробовано наші наукові розробки на рівні захисту кандидатських дисертацій. У нас є фахівці, які вже захистилися з цих питань й успішно використовують результати наукових пошуків у навчальному процесі. Ми ведемо підготовку фахівців за спеціальністю “Екологія та охорона навколишнього середовища” - один рік навчання із захистом магістерських робіт. На сьогоднішній день ліцензійна справа зі спеціальності “Прикладна екологія та збалансоване природокористування” знаходиться в міністерстві, де проходить відповідні процедури. Завершено всі необхідні методичні розробки для здійснення магістерської підготовки за цією спеціальністю. Практикуємо залучення найбільш підготовлених студентів-магістрів до розробки концепцій та стратегії сталого розвитку на рівні міст, районів і областей, а також програми дій з охорони довкілля. До речі, реалізація таких програм передбачає раціональне використання коштів природоохоронного фонду. Це незначні кошти як у місті, так і в області, а тому потрібно ефективно витрачати їх за цільовим призначенням. “Переорієнтувати економіку на енергоощадливі технології” - Проблема захисту довкілля особливо актуальна для Рівненщини, північні райони якої зазнали радіаційного ураження внаслідок Чорнобильської аварії. Чи підтримує обласна влада ініціативи науковців університету, спрямовані на екологічне оздоровлення регіону? - Повинен сказати, що облдержадміністрація завжди підтримує наші починання. Більше того, наукова рада при ній два роки поспіль проводить конференцію на тему “Реформування освіти в контексті сталого розвитку”, пропонує вузам і навчальним закладам свої навчальні програми та рекомендує включати в усі дисципліни елементи сталого розвитку. Мета - ознайомити навчальні заклади з цією проблемою та залучити їх до реалізації конкретних планів і програм. Скажімо, в нашій області розроблена програма соціально-економічно-екологічного розвитку, яка отримала назву “Західна брама”. Вона включає елементи сталого розвитку і може бути значно покращена за рахунок нових підходів і нового розуміння проблематики, яка складається на Рівненщині. Причому, наш регіон чітко визначений як аграрний, але з потужним транзитним потенціалом. Окрім того, в програмі враховані реальні екологічні заг- рози, пов’язані з роботою АЕС - Рівненської та Хмельницької, що можуть складати певні ризики для населення. - Як це виглядає на прикладі конкретних районів Рівненщини? - Зверніть увагу (показує на карті) на Рівненський, Сарненський та Здолбунівський райони - вони економічно розвинуті, а екологічні показники в них, навпаки, - погіршені. Виходить, що економіка шкодить довкіллю. Значить, економіку необхідно переорієнтувати на енергоощадливі технології, які не завдають шкоди довкіллю. А тепер подивимося на карті райони з огляду на їх інтегровані поакзники - соціальний, економічний та екологічний. Кращі - Рівненський, Сарненський і, як не дивно, Рокитнівський райони, тоді як у гіршому стані - Острозький, Демидівський та Зарічненський. Перший - під Хмельницькою АЕС, другий - новий район, у нього ще немає оптимізованої структури, а Зарічненський - периферійний район. Як бачимо, чим більше віддалений район від центру, тим у нього гірші показники. Звичайно, ми це знали й раніше, але в даному випадку це було вперше обчислено і кількісно та якісно оцінено. З огляду на результати проведених досліджень, вибудовується відповідна стратегія сталого розвитку районів. Стратегія Рівненського району повинна, напевне, відрізнятися від Демидівського і, тим більше, від Сарненського. У кожному з цих районів потрібно розробляти свою стратегію зі своїми пріорітетами, бо в них різне співвідношення показників. Ці нові ідеї ми вже реалізуємо в навчальному процесі. “Перша в історії України екологічна політика європейського гатунку” - Миколо Олександровичу, і на останок нашої змістовної розмови - які, на Вашу думку, основні завдання освіти та вимоги до фахівців у галузі сталого розвитку? - Стратегія державної екологічної політики та Національний план дій у наближенні України до європейських стандартів екологічної політики лягли в основу першої в історії України екологічної політики європейського ґатунку. Виходячи з цих фундаментальних документів, я вважаю, що основними завданнями освіти в галузі сталого розвитку є: • подальше вдосконалення базової освіти в руслі Болонського процесу; • переорієнтація освіти на реалізацію сталого розвитку; • підвищення поінформованості громадян про стан довкілля та усвідомлення власної ролі кожного члена суспільства щодо можливостей його вдосконалення; • усвідомлення широкою громадськістю принципів і перспектив реалізації сталого розвитку; • практична підготовка й перепідготовка фахівців у галузі сталого управління територіями, ресурсами, галузями економіки. Університетська підготовка всебічно освіченої соціально активної особистості передбачає: по-перше - розуміння майбутнім фахівцем сучасних проблем навколишнього середовища, усвідомлення ним своєї відповідальності на глобальному та локальному рівнях; по-друге - володіння науковими знаннями про взаємозв’язок у системі “людина - суспільство - природа”; по-третє - розвиток уміння приймати відповідальні рішення щодо проблем навколишнього середовища, оволодіння нормами екологічно грамотної поведінки; по-четверте - засвоєння і використання у взаємозв’язках людини з природою народних традицій і кращих досягнень світової практики. Приклад європейської спільноти, куди так прагне потрапити Україна, переконує, що принцип “Тільки екологічно безпечне є економічно вигідним” - найбільш перспективний вектор розвитку сучасного світу.
КЛИМЕНКО Микола Олександрович - професор, доктор сільськогосподарських наук, завідувач кафедри екології Національного університету водного господарства та природокористування, Заслужений діяч науки і техніки України, академік Української екологічної академії наук і Міжнародної академії наук екології та безпеки життєдіяльності, Заслужений працівник науки МАНЕБ. За 40-річний період наукової та педагогічної діяльності опублікував понад 400 наукових праць, в тому числі 9 монографій, 13 підручників, 26 навчальних посібників, 3 практикуми, 2 довідники, отримав 22 авторські свідоцтва на винаходи та патенти України. Голова обласної організації Всеукраїнської екологічної ліги, очолює регіональне відділення Міжнародної академії наук екології та безпеки життєдіяльності, є експертом Міністерства освіти і науки України, веде активну просвітницьку діяльність. “Особливі прикмети”: пише від руки, дуже любить мед, принципово не користується мобільним телефоном.
Коментарі (0):
|
© 2001-2022 Iнформацiйно-рекламне агентство "Ракурс" тел.: +38(098)0565477. Всi права збережено. |
тел.(098)0565477, (096)3950057 Використовувати матеріали газети "Рівне-Ракурс" можна лише пославшись на "Рівне-Ракурс" (для інтернет-виданнь - зробивши гіперпосилання). Будь-яке копіювання, публікація, чи передрук наступне поширення інформації, що не має посилання на "IРА "Ракурс" суворо забороняється Наші сайти: |