Великодні народні гуляння

Брат та сестра Олександр і Тетяна Соловей представили спільну експозицію власних художніх виробів зі шкіри. Тетяна Соловей повідала, що перший поштовх, щоб робити художні вироби зі шкіри, був тоді, коли вона закінчила художнє училище за фахом різблярство: “Щоб займатися різьбленням, необхідно устаткування, токарні верстати. Тому я почала вивчати техніку роботи зі шкірою. Захопилася цією темою років 20 тому. Традиція виробляти зі шкіри пояси, аксесуари для одягу пішла із Закарпаття. На виставці є картини з гумористичними народними сюжетами, на яких українці представлені у національних костюмах у різних сферах життя: на риболовлі, вдома, йдучи до церкви, в бричці з волами. У картинах усе, окрім рамки, зроблено зі шкіри, фігурки людей виготовлені з іншого матеріалу, але обтягуються шкірою. Окрім цього, роблю зі шкіри пояси, шпильки для волосся, жіночі сумочки, вази для квітів. До окремих робіт додаю бурштин, адже колись працювала в цьому напрямку. Шкіру сама не фарбую, використовую готову пофарбовану. На початку роботи малюю ескізи майбутніх виробів, але у процесі їх створення часто імпровізую”.

Олександр Соловей: “Художніми виробами зі шкіри займаюся вже 10 років. Веду гурток “Чудо-шкіра” у підлітковому клубі “Мрія”. З дітьми експериментуємо та робимо з невеличких шматків шкіри мініатюри. У дітей ця справа дуже добре розвиває фантазію. У роботі зі шкірою є багато усіляких технологій. З сестрою Тетяною маємо власні прийоми та секрети у плані обробки. Цей напрямок називається “пластика зі шкіри”.

Вікторія Степанюк, викладач рівненської художньої школи, розповіла: “У цій виставці представила різноманітні техніки вироблення пасхальних писанок та шкрябанок. В основі використовую курячі, гусячі, та зрідка страусині яйця. Для великої писанки через Інтернет спеціально замовляла страусине яйце, коштує така річ 80-100 гривень. У роботі поєдную декілька технік. Скажімо, техніка традиційного воскового розпису передбачає, що на початку на яєчко за допомогою розігрітого над свічкою воску наноситься малюнок. Далі кладемо яйце у фарбу й так поетапно додаємо різні кольори, а наприкінці знімаємо всі ці воскові шари. У давнину, щоб зняти з писанки віск, її клали у гарячу піч. Існує ще техніка травлення, коли малюнок наноситься воском, а далі витравлюється оцтом.

Техніка шкрябанок полягає в тому, що яйце кладуть в якусь темну фарбу, а потім вже вишкрябують на поверхні і сам малюнок. Майстерність тут полягає в тому, що для передачі різних відтінків кольору треба з різною силою прошкрябувати поверхню яйця. Прошкрябують малюнок цвяшком, ножем, скальпелем. За основу я беру традиційні народні малюнки, але інколи вношу творчі корективи, домальовую нові елементи.

Розписом писанок зацікавилася, коли познайомилася з дуже гарним майстром з лозоплетіння Миколою Огородником. Одного разу він завітав до дитячої художньої школи та запропонував майстер-клас з розпису писанок. Мене, як творчу людину, цікавить усе нове, тому з його легкої руки я освоїла цю техніку. У підсумку, вже не один рік традиційно до пасхальних свят діти, які займаються у художній школі, роблять писанки. На цій виставці також представлені дитячі роботи: вихованці гарно малюють, ліплять”.

Народний майстер Зоя Романова: “На виставці я представила серію вишиванок, зроблених у народному стилі різних регіонів країни. Мене дуже захоплює Полісся, адже цей регіон був ізольований від впливу цивілізації, тому тут збереглися прадавні орнаменти дохристиянських часів. До того ж, орнаменти інших країн спільні для різних культур. Якось у музеї Єгипту бачила старовинний браслет, якому було декілька тисяч років, та орнамент на ньому був геть, як наш український!

Але кожна майстриня, вишиваючи, все одно приносить щось авторське: новий колір, розташування орнаменту. Скажімо, в українській сорочці малюнок вишивався на рукаві, тому що рука жінки вважалася оберегом. Зараз мені цікаво зробити щось нове, відійти від етнографічного малюнку, створити щось авторське, щоб таку вишиванку носила молодь. Одного разу для нареченої робила навіть вишиванку весільної сукні. Хотілося відійти від сучасних штампів, тому на початку довго міркувала над сюжетом, але коли прийшла ідея, то за 10 днів вишила цю сукню. Окрім вишивки, я сама роблю дизайн одягу. Часто для людини підбираю орнамент, який спрацює як оберіг. Якось був замовник, що займався бойовими мистецтвами, тому для нього зробила вишиванку із жорсткого льону, прикрасила орнаментом у вигляді дубового листя, яке символізує чоловічу міць”.

Додайте коментар: Ваше ім'я Текст: