Аншлаг на музейних гостинах

Сопілки з сантехнічних труб

Більше шести років Віктор ІЩУК займається виготовленням автентичних духових інструментів різних країн світу - України, Японії, Перу. Першим його виробом була волинка, яка йому наснилася. Хоча перший інструмент і виявився невдалим, Віктор не облишив цю справу і ось вже шість років успішно виготовляє рідкісні духові інструменти, на яких справді можна грати, адже це не просто сувеніри.

- На Волині були популярні жалійки, сопілки, гуслі. Під час берестецької битви козаки грали навіть на волинках, які потрапили до нас із Балкан, а туди, відповідно, вони були завезені римлянами. Нині волинки виготовляють на Закарпатті. Я ж роблю їхні різні модифікації, якось навіть замість міхура жартома використав гумову дитячу іграшку песика. Вийшла досить незвична річ, яка, до речі, теж грала. В Європі існує багато видів волинок. Досить відома Шотландська , тому що дуже голосна й використовувалась у війську.

Окрім того, виготовляю старовинні струнні інструменти - гуслі та ліри. Іноді замість дерева використовую інший матеріал. Беру звичайні сантехнічні труби з металу або пластику та роблю ірландські чи шотландські попереч­ні флейти. На відміну від дерева, такі вироби більш стійкі до вологи та псування в цілому. Щоб чимось здивувати людей, намагаюся виготовляти інструменти, які не знайдеш у звичайному музичному магазині.

Ванна з дубу

Юрій ПРИСТОПЧУК уже другий рік поспіль презентує на виставці ексклюзивний виріб - ванну, виготовлену з деревини. Юрій зауважує, що такий продукт орієнтований лише на заможних людей. Попередню, виготовлену ним ванну, придбав досить небідний чоловік з Ашхабаду. У давнину наші предки виготовляли так звані купелі, які робилися з цільного стовбуру дерева. Дерев’яну ванну Юрій склеїв із шматків дуба, тому каже, що це не купель, а, швидше, звичайна ванна.

- Звісно, хотілося, щоб дубильні речовини ванни впливали на шкіру людини, як це було в старі часи, але сучасна технологія передбачає шар лаку, який дозволяє уникнути розсихання матеріалу. У давнину купелі змащували льняною олією. Інакше доводилося весь час тримати в ній воду, щоб вона не зіпсувалася. Мій виріб важить близько 150 кілограм, робота над ним може тривати від трьох місяців до року - це вже залежить від наст­рою. Аналогічних ванн у Рівному ніхто не виготовляє.

Пасхальні яйця для динамівців Києва

Леонід ГРИНБОКИЙ працює в Рівненській художній школі і вже довгий час займається писанками.

- Викладаючи в художній школі, мене буквально надихнули до творчості пасхальні писанки, які розписували учні. З того часу я роблю їх із глини та оздоблюю різноманітними орнаментами. Найбільші за розміром пасхальні яйця подарував відомим українським футболістам - динамівцям Києва: Сергію Реброву, Олександру Шовковському та Анатолію Дем’яненку під час дитячого турніру з футболу в Рівному. Тоді в основі моєї писанки був портрет Божої матері. На багатьох моїх виробах присутні різноманітні символи та теми: герби України та Рівного, ангели-охоронці, акантове листя... Також є глиняні писанки, присвячені історичним подіям, зокрема - Пересопниці. Крім того, в орнаменті використовуються українські народні мотиви. Так, у сорокаклинці присутні сорок клинів, як символ сорока побажань для людини. У кожному пасхальному яйці обов’язково роблю напис із побажанням, скажімо: “Щастя та здоров’я!”, “Радості, любові!” Колись робив із глини дзвіночки, тому чудово знаю, як звучить глина. Через це в середині писанок залишаю шматочок глини, і вона стає на кшталт дитячої брязкалки. Коли береш її до рук - вона дзвенить.

Дерев’яна Таїсія Повалій уролі… Єви

Різбляр із Корця Петро ОНИЩУК розповів, що в музейних гостинах бере участь більше 20 років.

- Спочатку я знаходжу підходящий шмат дерева, іноді по краях залишаю кору, яка додає картині певного шарму. А ось далі я думаю над тим, який сюжет втілити в різьбленні. Копіювати окремі зображення для мене нецікаво, адже я створюю свої сюжети, вигадую їх. На виставці представлена серія, на якій зображені міфологічні персонажі з біблійних сюжетів, слов’янської міфології, персонажі з народних казок - Велес, Сирін, Алконост, Лісовичок. Ось, скажімо, Єва, яка тримає яблуко спокуси, в мене вийшла дуже подібною на співачку Таїсію Повалій. Правда, я такої мети не ставив, просто вигадував жінку, як кажуть, із голови, а про схожість мені повідали глядачі, сам одразу й не помітив.

Велес у мене зображений разом із худобою, бо в ті часи символом достатку, вважалася домашня худоба. Є в мене певні сюжетні протистояння. Ось, скажімо, міфологічний птах Сирін, який символізує світлі сили, а на противагу - Алконост, про якого колись співав Володимир Висоцький. До речі, слово “алкоголь” пішло якраз від грецької назви Алконост, що символізувало темну силу. В слов’янській міфології на заміну птаху Сирін приходить Райський, який зображений з головою прекрасної діви. Ще одне протистояння - це образи казкових лісовичка та домовичка, які відповідають за різну територію. Домовичок у мене сидить на сундучку, куди збирає різні речі. Якщо ви не можете щось знайти в хаті, то треба задобрити домовика, і він вам цю річ поверне. У мене домовик зображений через замкову щілину, адже просто так побачити його важко. А ось лісовичок вийшов чималеньким, бо в міфології говориться, що він вище трави, але нижче дерев. Для того щоб створити окремий сюжет, доводиться багато читати, намагаюся уявити собі, як би міг виглядати той чи інший персонаж, а потім роблю ряд замальовок і лише після цього зупиняюсь на сюжеті, обираючи кращий.

Додайте коментар: Ваше ім'я Текст: