Piвнe-Paкуpc - просто ЦIКАВА газета №624 від 10.10.2013p.
Передплатний індекс:
23429
Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477
Додати у "Закладки"

Головна (Просто цікава газета) "Рівне-Ракурс"


  Реклама в газеті "Рівне-Ракурс"

  ¤ Ракурс подій

  ¤ Ракурс політики

  ¤ Ракурс економiки

  ¤ Ракурс здоров'я

  ¤ Ракурс культури і освіти

  ¤ Ракурс спорту

  ¤ Ракурс кримінальний

  ¤ Ракурс житейський

  ¤ Ракурс інтимний

  ¤ Ракурс мандрівника

  ¤ Ракурс незвичайного

  ¤ Ракурс добрих порад

  ¤ Ракурс розваг


Пошук

RSS
Архів «РР»:
Травень 2024p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
  1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21 22 23 24 25 26
27 28 29 30
Червень 2024p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
     1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30

Новини Рівне
QRcode

#З людьми і для людей

Раїса ХАВРУК: “Ми живемо не тільки заради грошей”

Раїса ХАВРУК: “Ми живемо не тільки заради грошей”

Найбільші цінності в житті господині “Радеми” - сім’я, діти і внуки

Для більшості рівненських підприємців дрібний бізнес розпочинався із “човникових” поїздок за кордон. Для багатьох з них підприємницька діяльність, на жаль, уже закінчилася, не пройшовши випробування кредитами, кризами та новим Податковим кодексом. Ті ж, хто вціліли у складних ринкових умовах, продовжують виконувати нелегку в Україні місію середнього класу, який у цивілізованих країнах заслужено вважається економічним хребтом суспільства. Завжди цікаво зустрічатися з ветеранами ринкової економіки ­ людьми, які двадцять і більше років присвятили власному бізнесу, що став справою їх життя. До них я відношу директора Торгового центру “Радема” Раїсу Олександрівну ХАВРУК (на фото). Була б моя воля, я б такій упертій та працьовитій жінці присвоїв звання “Герой капіталістичної праці”. У радянські часи, впевнений, колишня ткаля­ударниця Рівненського льонокомбінату неодмінно стала б Героєм соціалістичної праці. А сьогодні вона представляє в Україні торгову марку “Радема”, піднімає вітчизняного виробника олії ­ найкращого українського натурального продукту.

“Початок 90-х років згадую, як золоті часи - прибуткові та романтичні”

- Раїсо Олександрівно, мій журналістський досвід багатий на зустрічі з людьми, які вийшли з народних низів, але, тим не менше, досягли високих професійних здобутків. Секрет їх життєвого успіху та самодостатності, думаю, треба шукати в їхньому дитинстві. З цього і почнемо нашу розмову.

- Народилася я в дуже чарівному історичному місці - селі Підзамче Радивилівського району Рівненської області, за 10 кілометрів від Почаєва. До 1939 року ця територія, як і вся Волинь, входила до складу Польщі. Моя мама, Євгенія Кирилівна Казмірук (1932 року народження), була четвертою донькою в сім’ї. Вона з великим захопленням розповідала про місцевих панянок - вони такі рукодільниці, навчили її в’язати, а вишивати-то ми всі вміли. Які ж то українці, що не вміють вишивати.

У нашій родині я наймолодша, брат Віктор старший від мене на 12 років, а сестра Галя - на 10. Коли мені виповнилося п’ять років, помер батько. Звісно, про вищу освіту я могла тільки мріяти. Закінчила текстильний технікум і відразу пішла працювати, бо ж не було грошей. Зароб­ляла тоді на льонокомбінаті 240 рублів - для мене це були великі гроші. Робота давалася легко, адже виросла в сім’ї трудоголіків.

- На початку 90-х, коли Україна стала незалежною державою, з’явився попит на підприємливих людей, які усвідомили, що інакше не зможуть забезпечувати себе та свої сім'ї. Що посприяло тому, що Ви стали однією з них?

- Моя мама працювала продавцем у сільській споживчій кооперації. Вона хоч і була четвертою дитиною у сім’ї, але вивчилася в Рівному на бухгалтера. Тож підприємницький хист мені передався з материнським молоком. Мама мені казала: “Краще в Рівному пий чай, чим у селі будеш їсти сало”. Вона в житті не мала ні золотого колечка, ні золотих сережок. Заради пенсії пішла працювати в колгосп, але все одно далі Рівного нікуди не їздила. Хоча була передовицею в колгоспі, можна було і путівку взяти, та в неї не було такого бажання. Заробивши перші гроші, я повезла її в санаторій. Для мами рідна земля, рідна хата, рідні діти - це все. За що не береться - завжди в неї все ладиться.

На льонокомбінаті ж пішла в декретну відпустку, а назад туди в 1993-му вже не повернулася - подалась, ще будучи в декреті, на заробітки до Польщі. Поїхала до поляків на малину, подивилася, як вони це все роблять. Повернулася додому й кажу: “Мамо, ну яка в них полуниця, смородина - це ж бізнес!”. Моя бабуся 30 років тому мала цілу поляну смородини. Ні в кого не було смородини, а в неї така ділянка - 10 на 10, такий квадрат. Усі люди із сусідніх сіл приїжджали - оце тобі кущ, оце ти відро нарвав, оце стільки заплати.

Отже, підприємницький талант у мене від матері й бабусі. В Польщі я зрозуміла, що це таке бути власницею, хазяйкою. Взагалі, для мого характеру не підходить працювати на когось. Мені більше подобається і самій заробить, і людям заплатить. Початок 90-х років згадую, як золоті часи, по-своєму важкі, але прибуткові та романтичні. Особливо великих статків не нажила, але фундамент для розвитку бізнесу був закладений тоді.

Коли вже декретна відпустка закінчувалася, я позичаю гроші, купую машину та їду в Польщу за овочами і фруктами. Для мене був кайф, коли я приїхала до поляка, в якого працювала заробітчанкою. Тоді він мене принижував, а зараз не знав, як мені догодить. І вже мене просить: візьми в мене товар, ти ж знаєш, де я живу, приїдь на місце! Так я показала полякам, що я можу, так на польських фруктах піднявся мій бізнес. Звісно, на продуктах легше заробить, ніж на одягові чи взутті, адже їсти треба кожен день.

“Роздріб - це постійний ризик конфліктів

людини із людиною - продавця з покупцем”

- І Ви зайнялися організацією роздрібної торгівлі продуктами…

- Так, я вирішила створити мережу продуктових магазинів, набула першого досвіду, який не завжди мене радував. Боляче на душі, коли бачиш, що бізнес не йде. Люди того не цінять, що ти їм в їхньому кварталі робиш, який це важкий труд - усе зробить правильно і зручно для покупців. Значно простіше займатися гуртовими поставками: тут і більше заробиш, ніж у роздрібній торгівлі. Що таке роздріб? Це не тільки задоволення від того, що кожного дня радуєш покупців смачними вітчизняними продуктами, але і постійний ризик конфліктів людини з людиною - продавця з покупцем. Працювати, постійно контактуючи з людьми, в умовах, коли клієнт завжди правий, - це, звичайно, набагато важче.

- …І неможливо, якщо професійно не вдосконалюватися.

- Звичайно, я заочно закінчила Харківський національний економічний університет, здобула вищу бухгалтерську освіту. Їздила на різні семінари з організації ефективного бізнесу та психологічні тренінги, де навчалась і спілкуванню з людьми, і вмінню керувати персоналом.

- У промзоні у Вас, напевне, менше конкурентів, ніж у центральній частині міста?

- Вистачає, але вони такі тихенькі. Он поряд “палаточники” при дорозі стоять - у них що, ліцензії є на алкоголь, на все? Але ж дружимо з ними - кожен виживає, як може. Ці дрібні конкуренти кажуть: “Ти - магнат, ти ж не стоїш, не працюєш…”. Хоча я плачу зарплату людям, і податки, але ж це якось більш достойно. Ми живемо не тільки заради грошей. А ще для того, аби бути особистістю, аби з твоєю думкою рахувалися. Щоб людям було цікаво з тобою розмовляти: може, щось порадити людині треба у виробничих питаннях або в особистому житті.

“За гороскопом, людина, в імені якої є буква “Р”, ніколи нікому не буде винна гроші”

- Ваш чоловік, думаю, не тільки опора в бізнесі, а й у сім’ї.

- Юра - це моє перше кохання зі школи. Він пішов в армію служить, але я його не проводжала, бо ще була надто юна. Ми просто були знайомі, разом хрестили. В одну школу ходили два роки разом, тож і я його знала, і він мені подобався. Після повернення з армії Юра мені каже: у мене є наречена, подружка в Москві. А я говорю: а у мене є в Рівному. Та, мабуть, між нами сталося, як кажуть, коротке замикання. У нього дочка - і він розлучився, у мене дочка - і я розлучилася. Юра взяв у мене телефончик, подзвонив, приїхав, подивився… Так ми два роки просто їздили один до одного. То він до мене на Новий рік, то я до нього на травневі свята. Катя вже була доросла - 17 років, то я залишала її одну спокійно.

Так ми поїздили-поїздили - і я завагітніла, треба було визначатися. Вирішили, що поїду родити в Москву, що будемо жити в російській столиці. Але подивились на ті московські пробки, що там півдня проходить в машинах, і вирішили, що краще жити тут, у Рівному.

- Найбільші для Вас цінності в житті.

- Сім’я, діти і внуки. Життя проходить, уже у мене Катя виросла так, що я вся була в роботі. Скільки дочка мені докоряла, що я постійно у відрядженнях, то тим, то тим зайнята. З ранку вона проснулась - я на роботі, а ввечері вона заснула - мене ще нема. Та цього вже досить, треба за чотирирічним синочком дивитися - я його родила в 38 років. Не хоче він у садочок, то я і рада - сама хочу з ним спілкуватися. А тим більше, з внучкою - п’ятимісячною Євою. Ми були шоковані, дізнавшись, що Катя вагітна, а зараз безмежно раді, що маємо таку чудову внучку. От тільки синочок ревнує мене до неї...

- Як Вашого синочка звати?

- Андрійко.

- То можна було й Адамом назвати.

- Адам - не актуальне, хоча й на “А”. Я ж хотіла назвати синочка на “А”, тому що ця буква - перша в алфавіті. Я хочу його виховати справжнім чоловіком - першим у навчанні, в бізнесі і в своїх захоп­леннях. А ще є таке свято - Андрія. Чи в день народження хтось згадає, а на Андрія обов’язково подзвонить і привітає. На той час у мене були і в Харкові, і у Львові друзі Андрії - хороші бізнесмени. Так, львівського Андрія за кума взяла. А ще в одного кума Андрія - так співпало - день народження в один день з моїм Андрійком. До речі, я люблю свою букву “Р”. За гороскопом, людина, в імені якої є буква “Р” (а тим більше, вона у мене перша), ніколи нікому не буде винна гроші, тобто це - людина слова.

- Ваше життєве кредо.

- Бачу мету - не бачу перешкод!

- І наостанок нашої розмови: як стати успішною в українському бізнесі і в сім’ї, та чи це можливо поєднати?

- У кожного своє розуміння щастя. Можна побудувати сім’ю, а тоді починати займатися своєю справою, а можна спочатку відкрити і розвивати власну справу, а потім уже створювати сім’ю. Все можна встигнути, якщо дуже захотіти, якщо менше спати. Хто рано встає, тому Бог дає.

10.10.2013Спілкувався Олександр ОЛЬХОВИК


Переглядів: 965

Версія для друку

Коментарі (0):


Система Orphus

Додайте коментар:

защитный код

Анонсовані статті свіжого № 1174 від 14.06.2024p.
¤ 
Підпалив будинок, бо хотів пожартувати над дружиною

Підпалив будинок, бо хотів пожартувати над дружиною

Побутовий конфлікт між подружжям рівнян виник шостого червня близько 14 години. Під час сварки чоловік вигнав 55-річну господиню з будинку, посеред кімнати зібрав сміття та підпалив його....

¤ 
Врізався у дерево:

Врізався у дерево:

18-річний мотоцикліст загинув

Автопригода сталася восьмого червня близько 16:30 на дорозі між населеними пунктами Маюничі колишнього Володимирецького району та Мала Осниця Волинської області....

¤ 
Кімната психологічної підтримки пацієнтів та персоналу запрацювала в обласній інфекційній лікарні

Кімната психологічної підтримки пацієнтів та персоналу запрацювала в обласній інфекційній лікарні

Це стало можливим завдяки проєкту USAID «Підтримка зусиль у протидії туберкульозу в Україні»....

¤ 
В обласній лікарні запрацювала операційна, яких в Україні – одиниці

В обласній лікарні запрацювала операційна, яких в Україні – одиниці

Сучасна операційна для проведення лапароскопічних операцій віднедавна працює в Рівненській обласній клінічній лікарні імені Юрія Семенюка. Оснащена новітнім обладнанням, яке дає можливість проводити малоінвазивні втручання за сучасними методиками. На сьогодні таких операційних в Україні лише шість, включно із тими, які працюють у приватних клініках. А для західної України вона чи не єдина серед комунальних лікарень....

¤ 
е-Рівненщина: в області визначили цифрові вектори до 2026 року

е-Рівненщина: в області визначили цифрові вектори до 2026 року

Оцифрування держпослуг, розширення мережі інтернету, розвиток е-документообігу та цифрова безбар’єрність. Такі основні напрями Програми інформатизації Рівненщини на 2024-2026 роки....





Найпопулярніші статті:

• Розшифровка аналізу крові: [841] (21584)
• Як позбутися шпори на п’яті [850] (17687)
• Масштабна спецоперація на Рівненщині: викрили мережу «реабілітаційних центрів» [965] (14836)
• Допомога під час карантину [967] (14739)
• Коли відкриються рівненські садочки? [965] (14579)
• Чому не варто кип’ятити воду двічі [964] (14404)
• Рівнян запрошують на дитячий кінофестиваль «Children Kinofest» онлайн [965] (14299)
• 4 способи, як перевірити масло на натуральність [964] (14262)
• У Здолбунові підпалили авто підприємця [965] (14260)
• Живи до ста! [965] (14222)
• Бюджет і ми… [965] (14168)
• Щоб овочі в холодильнику були тривалий час свіжими, помістіть туди звичайну губку [964] (14156)
• Що робити, якщо дитину покусали комарі [965] (14038)
• У Сергія Притули вкрали взуття в поїзді: як викручувався ведучий [964] (13942)
• Аудитори Рівненщини з початку року попередили порушень за процедурою закупівель на понад 72 млн грн [965] (13931)
• Про здобутки Рівненщини - у річницю президенства Володимира Зеленського [965] (13868)
• ЗНО під час карантину: як складати? [964] (13480)
• «Перевірка» на коронавірус коштувала пенсіонерам понад 10 тисяч гривень [964] (13472)

ТОП-15 свіжого номера:

• е-Рівненщина: в області визначили цифрові вектори до 2026 року (327)
• Ефективні засоби захисту від комарів (73)
• Фрукти та овочі, які корисні для вашого серця (64)
• Чи можуть антиперспіранти завдати шкоди здоров’ю? (63)
• Начальник Рівненської ОВА Олександр Коваль провів чергову зустріч з бізнесом області (62)
• Кімната психологічної підтримки пацієнтів та персоналу запрацювала в обласній інфекційній лікарні (62)
• В обласній лікарні запрацювала операційна, яких в Україні – одиниці (62)
• Плавлений сир (61)
• Врізався у дерево: (60)
• Підпалив будинок, бо хотів пожартувати над дружиною (60)
• Лимонна кислота при пранні білизни (59)
• Корисні властивості полуниці (58)
• Щоб срібло довше не почорніло (58)
• Чи можна проколювати пухирі від мозолів? (56)
• Що не можна смажити на сковороді з антипригарним покриттям? (56)


 Партнери 
 
Перший інформаційний канал Інтерес .
 Газета 
 

Реклама в газеті | Лист редакторові | RSS | Передплата газети

Про нас | Відгуки | Розсилка | Реклама на сайті| Реклама в газеті

© 2001-2022 Iнформацiйно-рекламне агентство "Ракурс" тел.: +38(098)0565477. Всi права збережено.


 Інформація 
 
Головний редактор - Конєв В.Л.,
тел.(098)0565477, (096)3950057

Використовувати матеріали газети "Рівне-Ракурс" можна лише пославшись на "Рівне-Ракурс" (для інтернет-виданнь - зробивши гіперпосилання). Будь-яке копіювання, публікація, чи передрук наступне поширення інформації, що не має посилання на "IРА "Ракурс" суворо забороняється

Наші сайти:
Pika.rv.ua
АІ "Ракурс"