Для кого бомбосховища?

А що робити іншим громадянам? Альтернативою бомбосховищ їм мають бути підвали багатоповерхівок. Цивільні громадяни можуть переховуватися у сховищах під час надзвичайної ситуації, воєнних (бойових) дій та терористичних актів. Також в Кодексі цивільного захисту України для громадян передбачені швидкоспоруджувані захисні споруди цивільного захисту. Це захисна споруда, що зводиться із спеціальних конструкцій за короткий час для захисту людей від дії засобів ураження в особливий період. Отже, про те, що усі без винятку громадяни України в разі необхідності можуть розраховувати на захист у бомбосховищі, мова не йде. Виходить, що це їхня особиста справа.

Приміром, нині у Луганську бомбосховищ, які “дожили” б до наших днів у придатному стані, майже не залишилося. Три десятки тих, що є в офіційному списку, рятувальники звільняють від аварійних дерев і сміття. Всі місця в комфортабельних укриттях вже розподілили. На сторінках спеціалізованих рекламних видань, стовпах і стінах зупинок з’явилися оголошення на кшталт “швидко і якісно побудуємо укриття”. Щоправда, не в кожного вистачить грошей на приватне бомбосховище, та й ті, у кого такі кошти є, вже давно поїхали звідси.

Тож пересічному луганчанину залишається список рекомендованих місць для укриття населення, опублікований на сайті міської ради. Хоча там чесно сказано, що “всі зазначені нижче підвальні та напівпідвальні приміщення лікарень, шкіл та житлових будинків не пристосовані до систем життєзабезпечення, там нема водопостачання, подачі повітря, каналізації, освітлення часткове”.

А ось Донецькі дигери, які невтомно нишпорять у місцевих підземеллях, знають чимало цікавих та інтригуючих розповідей про унікальні споруди, облаштовані подалі від людських очей. Приміром, про станцію неіснуючого метрополітену під будівлею Донецької міської ради та підземний госпіталь на 2 тисячі ліжко-місць. Або про величезний “командний пункт”, зведений колись під будинком облдержадміністрації та облради. Одні подейкують про його величезні масштаби у ширину та довжину, а інші кажуть, що об’єкт майже ідентичний приміщенню на поверхні, бо також має одинадцять поверхів - тільки під землею.

Наприклад, у центральному Ворошиловському районі міста розклеєні оголошення: “Під час загрози обстрілу чи повітряного нальоту ви можете тимчасово сховатися у підвалі найближчого до вас житлового будинку. За потреби більш тривалого переховування - бомбосховища розташовані за такими адресами…” Далі йде список місць тих підземних об’єктів, які у разі небезпеки можуть стати притулком для тутешніх жителів. Інша річ, що у більшості випадків стан бомбо­сховищ, зведених багато років тому, не витримує жодної критики.

Подібні реалії мають дуже непривабливий вигляд ще й тому, що, виявляється, саме у нинішньому році закінчується технічна інвентаризація захисних споруд, яка, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів, розпочалася ще у 2009 році.

Додайте коментар: Ваше ім'я Текст: