Андрухович "поховав" фантомаса

Книга побачила світ 10 днів тому і вперше була презентована в Івано-Франківську. 17 грудня в театрі ляльок у Рівному відбулася друга її презентація. Під час творчої зустрічі рівняни мали змогу дізнатися про історію створення книги, почути уривки творів у виконанні автора та наприкінці дійства придбати книгу з автографом письменника. Найактивніші шанувальники Андруховича робили фото з автором книги на згадку. Цікаво, що книгу було видано в молодому й маловідомому видавництві “Discursus”, яке знаходиться в селі Брустурів Косівського району.

- Коли я зрозумів, яка це книга, я фактично її вже і прочитав, бо був активним читачем цього блогу і в свій час читав майже усі публікації, – розповідає ведучий презентації рівненський письменник Олександр Ірванець. - Знаєте, це такий проклятий час, коли Андрухович, замість писати нових “Буденброків”, має сидіти і писати актуальні речі. Тобто, я його тут добре розумію. Є письменники, які можуть мовчати в такі періоди, а він не може, тому не мовчить.

- У книзі, як і у матеріалі “Тут похований Фантомас”, мова йде про нашу з вами країну, – коментує Юрій Андрухович. - Там у центрі таке явище як святкування Хелоуіну. І не стільки важливо, де хто похований. Є такі небіжчики і такі потвори, які не дають нормально жити далі. І їх ніби вже закопали, а вони все одно про себе нагадують. І Фантомас уже не живий, скажімо так, уже похований, але щастя так і немає, бо він тут похований. Жанр публіцистики нині дуже важливий і актуальний, бо матеріали писалися раз на тиждень і в них треба було сконцентрувати певну ідею. А вже на написання книги, якогось роману, може піти кілька років. Один з івано-франківських модераторів сказав, що “Фантомас” насправді є документальним романом. Я сказав би, що це щоденник, який пишеться раз на тиждень. У книжці я ставив точні дати публікацій матеріалів на сайті. Для мене це важливо, тому що нині цікаво згадати скажімо, що восени 2010 року я писав стосовно перспектив правління Януковича. На початку перших публікацій планував писати щось про явища культури, стиль життя. Політичні теми я приховував як натяк. Але в жовтні минулого року настав момент нагнітання ситуації в країні, і з того моменту, коли 1 грудня опинився на Майдані, колонки стали політичними. Зараз продовжую писати колонки, як і мої колеги-письменники Жадан, Відничук. Коли все ж сяду за написання повноцінного роману, то він буде дуже короткий, близько 120 сторінок.

- Востаннє Юрій Андрухович був у Рівному два роки тому, коли ми з “Літературою.РВ” влаштовували творчий вечір “Бу-ба-бу”, це була їхня перша зустріч за останні п’ять років, – розповідає керівник організації “Література.РВ”, Вікторія Дикобраз. - І ось нарешті у письменника вийшла нова книга - публіцистика, підбірка колонок, з якою він до нас і завітав.

Додайте коментар: Ваше ім'я Текст: