Насамперед кавун вибирають з огляду на зовнішні ознаки: він має бути не дуже великим, але й не маленьким, найліпші параметри 7-12 кг. Маленькі кавунчики найчастіше – несолодкі, а дуже великі можуть бути нашпиговані нітратами. Під час постукування кавун, як кажуть, має дзвеніти й тріщати під час стискання. Глухий і невиразний звук може означати, що ягода всередині побита чи зірвана зеленою й дозрівала дорогою тощо. На шкірці ягоди не повинно бути вм’ятин і тріщин, репаних місць, через які в кавун можуть проникати й розмножуватися різні бактерії. Шкірка має бути блискучою, без матового нальоту, з чітким смугастим малюнком. Крім того, збоку на кавуні має бути жовта земляна пляма середнього розміру й сухий так званий хвостик (плодоніжка).
І що дуже важливо: не купуйте кавуни поблизу трас, вулиць з інтенсивним рухом, там вони можуть натягтися вихлопних газів і різних шкідливих речовин. Посмакувавши такою ягодою, замість користі можна отримати отруєння. Кавуни мають продаватися в спеціально відведених для цього місцях, точка продажу має бути захищена навісом від дощу. Ягоди розміщують на піддонах, на висоті не менш як 20 см над землею (підлогою).
Не соромтеся запитувати в продавців про наявність документів, які підтверджують якість ягоди.
Дехто із знавців розрізняє кавуни по статі: кажуть, що “кавуниха” солодша, ніж кавун. Визначають її по кружечку з протилежного боку “хвостика”: у кавунів-дівчаток він плоский і широкий, а в кавунів-хлопчиків – маленький і випуклий.
Придбавши кавун, не спішіть куштувати його на смак. Перед вживанням вимийте кавуна щіткою й витріть рушником. Насолоди вам!
Партнери 