Працювати по-новому

Сьогодні ми спілкувалися про майбутнє Рівненщини та шляхи розвитку, з депутатом від ВО “Батьківщина” Ксенією Павловською.

Павловська Ксенія Сергіївна народилася 14 квітня 1981 року. Дитинство пройшло на “малій батьківщині” матері у селі Степань, Сарненського району. Громадянка України, проживає на території України з дня народження. Освіта вища: навчання у Національному технічному університеті України, Київському Політехнічному Інституті, Інституті прикладного системного аналізу за спеціальністю – прийняття інтелектуальн их рішень у макроекономіці.

Громадська діяльність: член правління Громадської Організації “Єдина Сила України”.

Одружена, разом з чоловіком виховує донечку.

- Пані Ксеніє, Ваше бачення основних пріоритетів роботи нового складу Рівненської обласної ради?

- Законність. Відкритість. Компетентність. Думаю, це три основних пріоритети, яких сьогодні від нас чекають жителі Рівненщини. Поряд з пріоритетами, не потрібно забувати про головне завдання місцевого самоврядування, відповідно до європейського досвіду, воно полягає у формуванні життєздатних територіальних громад, які забезпечуватимуть громадянам високу якість життя за рахунок повного використання місцевих ресурсів, широкого залучення всіх громадян до вирішення місцевих питань.

Громади потребують не зашкарублої, а більш сучасної, гнучкої системи управління, яка передбачатиме мобільне вивчення проблем та раціональні шляхи їх вирішення вже сьогодні, у вигляді прозорих дієвих програм, а не блискучих обіцянок.

- На Вашу думку, як повинна змінитися роль обласних рад в системі державної влади в Україні?

- Якщо говорити коротко: від колегіальних балачок до конструктивних рішень та напрацювання інструментарію у проведенні реформ на місцях. Адже саме обласна рада є представницькою владою громади на певній території, владою, яка не десь там у столиці, а тут, на місці знає реальний стан справ, володіє достеменно проблематикою регіону.

Думаю, важливою умовою “нового обличчя” обласної ради перед громадою є політична воля й політичне розуміння важливості самоврядування в Україні як інституту справжньої демократії. Саме демократії, а не балачок і підкилимних домовленостей.

Без запровадження тут дієвої влади неможливо буде організувати реалізацію проголошених програм Президента України, й, погодьтеся, перспективи соціально-економічного та культурного розвитку краю.

Саме на органи місцевого самоврядування має бути покладена відповідальність за соціально-економічний розвиток територіальних громад, сіл, селищ, міст, а відтак – за рівень життя їх громадян. Водночас недостатність матеріальних і фінансових ресурсів, нечіткість повноважень, відсутність належної територіальної основи не давали можливості ефективніше розв’язувати місцеві проблеми.

На мою думку, першочерговим завданням зараз є децентралізація влади, максимальна передача повноважень та фінансових ресурсів на рівень місцевого самоврядування. В Україні має сформуватися сучасна модель місцевого самоврядування. Тут самоврядування – первинне, а державність – вторинна, похідна. Думаю, демократія і свобода тісно пов’язані із ефективним самоврядуванням, адже люди вільні й заможні настільки, наскільки вміють організувати власне життя. Відтак самоврядування є фундаментальною засадою цивілізованого, демократичного облаштування суспільного життя, засадою незалежності, підкріпленої ефективним розв’язанням соціальних та економічних завдань.

- Які проблеми північний районів області, зокрема Сарненщини вимагають першочергового вирішення?

- Я балотувалася до обласної ради від мальовничої частини Сарненщини - “Степанського куща”. Ця територія налічує біля двадцяти сіл, які різняться за кількістю населення від ста до трьох тисяч жителів. Я була у кожному з цих населених пунктів по кілька разів, спілкувалася з людьми та вирішувала локальні проблеми земляків, які була у змозі вирішити. Та є глобальні проблеми, які потребують першочергового вирішення: бездоріжжя – 100% транспортного сполучення потребують ремонту, безробіття – 14 осіб на одну вакансію, відсутність механізму дії елементарних соціальних гарантій з боку держави – тисячі скарг від героїв АТО, пенсіонерів та людей з обмеженими можливостями, повальна алкогольна залежність непрацюючого населення. Після спілкування з людьми складається враження, що про них забули, а їх зубожіння сприймається як норма життя звичайного громадянина України.

Моя думка наступна - так як є розподіл в Україні влади на законодавчу, виконавчу та судову, так само має бути і розподіл на Вертикаль Президента - виконавчу владу та вертикаль місцевих рад – Вертикаль Народу - колегіальну владу. Тільки тоді ми зможемо говорити про збалансованість і наявність інструментів впливу на недієвого посадовця чи систему, й нам вдасться спільними зусиллями допомогти людям, які наразі перебувають у стані глибокої депресії й зневіри.

- Що може обласна рада зробити для вирішення проблем північних районів області?

- Запрацювати. Вважаю, необхідно, щоб відповідальність політичних партій перед суспільством узгоджувалась з відповідальністю депутатів перед виборцем. Знаєте, часто вирішення проблеми не потребує фінансового ресурсу, а виключно управлінського. Й мої земляки не раз зверталися до мене не про фінансову допомогу, а “знайти тямущу людину” у вирішені певного кола питань. Тому вважаю, що перше, що має зробити нова обласна рада – вдатися до аналітики у вивченні проблем, їх уніфікації за природою виникнення та можливістю вирішення. Бо часто-густо депутати усвідомлюють себе не інструментом громади, а її прикрасою. Тому і маємо таку купу занедбаних проблем, які можна було вирішити при вдалому менеджменті ще у зародку.

Додайте коментар: Ваше ім'я Текст: