Юхим Герман: »Про добробут людей свідчать смітники і відсутність клієнтів у банях і пральнях»

Пану Герману в житті дещо не пощастило: він пережив не тільки розвал великої країни, а й занепад своєї банно-пральної справи. Сьогодні “пралень начальник і бань командир” із неприхованим сумом констатує: “Про добробут людей свідчать смітники і відсутність клієнтів у банях і пральнях”.

- В радянські часи, - згадує Юхим Якович, - наше підприємство було практично монополістом в місті з надання банно-пральних послуг населенню. Але підвищення цін на електроенергію, газ і воду призвело до руйнування системи побутового обслуговування населення, зокрема, зникли численні бані та пральні не тільки в Рівному, а й у всій країні.

- Проте, ми не стали нацією бомжів, хоча їх сьогодні набагато більше, ніж було в радянські часи. Люди десь миються, хоча теплої води в Рівному, попри обіцянки влади, практично немає.

- На мою думку, схема дуже проста. Деякі господарі помешкань без лічильників на теплу і холодну воду та газовимірювальних приладів, якщо є газова колонка, миються не тільки самі - у них миється півміста: хто - за пляшку горілки, хто - за гроші… Все було б добре, якби не одне “але…”. Вигадливі “борці за чистоту” оплачують газ і воду за санітарними нормами для населення.

- …А миються у них - принаймні, раз на тиждень - десятки рівнян!

- Так і є. Раніше три бані не справлялися з потоком бажаючих помитися в комунальній бані, сьогодні ж ніхто не скаржиться, що немає де помитися.

- Вибачте, переб’ю: а елітні сауни?

- Вони нічим не можуть зарадити ситуації, що склалася. Елітні сауни розраховані на багатих, а їх у нас, як стверджує статистика, - п’ять відсотків. У Рівному ці сауни за тиждень максимально пропускають 1000 чоловік, а населення міста - чверть мільйона!

- До речі, єдиний технологічний норматив використання води (а точніше - її втрат), який застосовується в Рівному, становить 39,1 відсотка.

- А за цими відсотками споживач, який, використавши 60 кубометрів води, платить за всі 100! Питання руба - чому жителі Рівного повинні платити за ті послуги, які вони не отримують? Мені болить моральна сторона проблеми: після запланованого підвищення комунальних тарифів платитимуть більше ті, хто зараз переплачує, а хто не платив, той і далі не платитиме. Це - вже за межею здорового глузду, справжній комунальний геноцид.

- Ви намалювали сумну картину, але вона буде неповною, якщо ми не порушимо в цій розмові проблему прання.

- Статистика радянських часів свідчить, що наше підприємство щомісяця приймало на прання 200-250 тонн білизни й рушників, тобто 8-10 кілограмів білизни з розрахунку на одного жителя обласного центру. В цю цифру входили і замовлення лікарень та гуртожитків. Сьогодні ж єдина в Рівному пральна фабрика завантажена замовленнями всього на кілька відсотків.

- А населення, напевне, взагалі не здає білизну на прання, тому що висока ціна на ваші послуги?

- Якби викинути з ціни усі податки, а залишити тільки зарплату, витрати на матеріали, то при розумній рентабельності тариф на пральні послуги для населення був би вдвічі меншим. А нині люди мають пральні машини й обходяться без нашої допомоги. Знову ж таки - безконтрольно - адже не в усіх квартирах є лічильники - ллється вода і витрачається газ на її підігрівання.

- Втім, комунальники кажуть, що в деяких обласних центрах тарифи на воду вищі, ніж у Рівному. Про те, де вода дешевша, або скільки коштує куб води в європейських країнах, мовчать, щоб не дратувати рівнян…

- Цілком погоджуюся з вами і дякую редакції шанованої в області газети “Рівне-Ракурс” за можливість поспілкуватися з її читачами на теми, які хвилюють кожного рівнянина, особливо - соціально незахищених мешканців нашого міста - пенсіонерів і багатодітні сім’ї.