Михайло Кирилов: "Будемо наводити мости!"

- Діяльність нашої організації, - пояснює пан Михайло, - грунтується на об’єднавчій ідеї. Підтримувати літераторів, артистів, викладачів і науковців, чия творчість тісно пов’язана із розвитком російської культури, відкривати нові імена на її зірковому небосхилі і вивільняти з намулів історії несправедливо забуті - такою є почесна місія Руського культурного центру. У своїй діяльності ми плідно співпрацюємо з культурологічними і просвітницькими організаціями Рівненщини і, перш за все, з рівненською “Просвітою”.

- Рівнянам добре запам’яталося організоване членами російської громади і Руського культурного центру святкування сторіччя Брусиловського прориву, - пригадує Михайло Кирилов. - Тоді рівненські бізнесмени-росіяни вклали власні кошти у реконструкцію кладовища в селі Ромашківка, де поховані воїни-брусиловці. Жодна вагома літературно-мистецька подія не залишається поза увагою активістів РКЦ. Знаковою подією 2006 року можна вважати наукову конференцію “Повернення Кондратьєва”, присвячену ювілею російського письменника Олександра Кондратьєва, який у передвоєнні десятиріччя жив і творив у старовинному селі Дорогобуж.

На конференції було надано можливість виступити не лише науковцям - дослідникам творчості нашого земляка-представника “срібного століття” російської літератури, а й живим свідкам буремних подій, що змусили письменника емігрувати, а його рідних загнали аж до Сибіру. Діти з українських і російських родин, які познайомилися у вагоні потягу, що віз їх на острови ГУЛАГу, давно стали дорослими, але й досі дружать між собою. У трагедії, яку їм довелося пережити, вони звинувачують не росіян і не українців, а систему державного насильства тих часів. Ось достойний приклад стосунків між представниками різних національностей однієї країни!

Підбиваючи підсумки конференції, заступник міського голови Світлана БОГАТИРЧУК-КРИВКО пообіцяла, що запропонує вивчати його творчість на уроках краєзнавства у школах Рівненщини і підтримає звернення Руського культурного центру про те, щоб одну з вулиць обласного центру назвати ім’ям Олександра Кондратьєва.

Під час конференції слухачі дізналися про шляхетну благодійницьку місію, яку виконувала інтелігенція часів Кондратьєва. Наприклад, за пожертви від забезпечених членів громади навчалися здібні студенти з незаможних рівненських родин, а найвидатніші благодійники нагороджувалися спеціальною медаллю. Цю благородну традицію продовжують сьогодні Руський культурний центр і члени російської громади Рівненської області.

-Нещодавно я повернувся з Петербургу, де відбувся ІІ Всесвітній конгрес російських співвітчизників. Найбільший інтерес серед учасників конгресу викликав заклик президента Росії – не допускати проявів ідей фашизму і нацизму в Росії і у всьому світі, а також Указ про добровільне переселення співвітчизників, яким Путін пропонує працездатній частині російської діаспори, а також всім, хто сповідує ідею слов’янської єдності, бути рівними серед рівних у розбудові перспективних регіонів Росії, спростивши молодим і здібним співвітчизникам умови отримання громадянства. У своєму виступі на сесійному засіданні я поділився досвідом роботи Російського культурного центру в сучасних умовах і побажав ЗМІ бути більш об’єктивними у висвітлюванні подій в західних регіонах України.

Ось чому ми прагнемо налагодити контакти з російським бізнесом, щоб ті великі гроші, які є в Росії, надходили на Рівненщину у вигляді інвестицій в її економіку, культуру, освіту. Це означає гарантовані робочі місця, навчання наших дітей рідною мовою, видання літературних творів російських письменників Рівненщини.