Олексій ЗОЗУЛЯ: «Хотів би забивати більше м’ячів»

- Олексію, з часу переїзду до Рівного ти не пропустив жодного матчу НК «Верес» і вже відіграв у чемпіонаті Другої та Першої ліг, а також Кубку України – 30 поєдинків. У чому запорука такої стабільності?

- Тренер мені довіряє. А я намагаюся якомога рідше помилятися і виправдовувати цю довіру. Тому й граю регулярно.

- Наприкінці осінньої частини сезону Володимир Мазяр нарікав на коротку лаву запасних. Відіграти в усіх 22-х матчах, мабуть, було непросто. Чи відчував серйозну втому?

- Особисто я – після кожного матчу почуваюся чудово. У нас створені прекрасні умови для відновлення футболістів. Клуб забезпечує усім необхідним.

- У нинішньому сезоні на твоєму рахунку вже один забитий м’яч та три результативних передачі. Як оцінюєш такий доробок?

- Доволі непогано, як для флангового оборонця. Хоча, звісно, хотів би забивати більше м`ячів.

- Який із матчів у нинішньому сезоні запам’ятався тобі найбільше і чому?

- Найбільше запам’ятався домашній матч проти «Іллічівця». По-перше, ми перемогли лідера чемпіонату, який до візиту у Рівне не зазнав жодної поразки. Цей поєдинок був дуже принциповий, як для нас-футболістів, так і для вболівальників. А по-друге, на трибунах нашого стадіону під час тієї гри була просто неймовірна атмосфера. Таке не забувається.

- Наскільки важливою є особисто для тебе підтримка вболівальників? Чи відчуваєш різницю між домашніми та виїзними матчами?

- Підтримка вболівальників важлива для кожного футболіста. А наші вболівальники – особливі. Справжній дванадцятий гравець. Кожен домашній матч ми граємо так, ніби у нашій команді і справді на одного гравця більше. Кожен із нас, виходячи на поле «Авангарду», розуміє, що права на поразку нема.

- Які враження залишилися від осінніх матчів проти «Буковини», ПФК «Суми», ФК «Тернопіль»? Команді довелося грати у болоті, в завірюху та фактично на льоду…

- Це були справжні випробування характеру і фізичної підготовки. Зізнаюся, раніше ніколи не доводилося грати у таких умовах. Було весело. Але хотілося б, аби таке більше не повторювалося…

- Після одного з м’ячів у ворота «Буковини» команда організувала дуже незвичне святкування, імітуючи академічне веслування… Це імпровізація, чи спланована акція?

- Швидше за все – імпровізація (сміється). Принаймні, у роздягальні перед матчем ми про таке не домовлялися. На полі було багато води. Гадаю, тому і з’явилася така ідея.

- За підсумком першої частити чемпіонату НК «Верес» посідає другу позицію у турнірній таблиці Першої ліги. Чи очікував на таке перед стартом сезону?

- Ми прагнули виступити якомога краще. Звісно, приємно, що зуміли піти на зимові канікули на другій позиції у турнірній таблиці. Але чемпіонат не завершується у листопаді, чи грудні. Вже навесні там треба докласти максимум зусиль, аби і далі продовжити серію вдалих матчів і не опускатися у турнірній таблиці нижче другого місця.

- Чи є у тебе якісь забобони, чи ритуали, яких завжди дотримуєшся перед матчем?

- Зізнаюся, що є. Мабуть, як і в кожного футболіста. Але озвучувати їх не буду…

- Ти вже більш, ніж півроку живеш у Рівному. Як тобі місто?

- Рівне – дуже симпатичне і компактне місто. Зі своєю особливою атмосферою. Живу тут із сім’єю. Усім дуже подобається.

- Як проводиш свій вільний час?

- Вільного часу доволі небагато. Влітку – збори, восени – регулярні тренування та матчі. Тому весь вільний час присвячую родині.

- На вулицях Рівного тебе впізнають?

- Не часто, але таке трапляється. Коли впізнають – то не відмовляюся дати автограф, чи сфотографуватися.

- Як збираєшся провести відпустку?

- Планую погостювати у рідних у Києві. Увесь інший час – відпочиватиму із сім’єю тут, у Рівному.

Додайте коментар: Ваше ім'я Текст: