Ємкість для розсади. Купувати чи робити власноруч

Але чи такі вже гарні сучасні пластикові касети, торф’яні горщики або таблетки для вирощування якісного посадкового матеріалу, як стверджують їхні виробники?

Чи не простіше, як раніше, користуватися ящиками, стаканчиками, коробками з-під кефіру або іншою підручною тарою?

Давайте з’ясовувати, які плюси та мінуси у сучасних та старих ємкостях для розсади.

Ящик

Це мабуть, найдавніший спосіб вирощування розсади - посадка насіння у загальний ящик з наступною пікіровкою. Так вирощували розсаду наші бабусі. Ящик може бути дерев’яний, пластиковий або пінопластовий. Як правило, ящик ставлять на піддон, а зсередини вистилають поліетиленовою плівкою і заповнюють землею. 

Плюси: у ящику можна виростити більше сіянців, чим в індивідуальних склянках; його зручно перевертати; ящик не вимагає додаткових пристосувань під час перевезення; його легко сколотити самостійно і заощадити гроші.

Мінуси: у процесі пікіровки або висаджування сіянців у грядки велика ймовірність ушкодження коренів (а це означає затримку росту і плодоносіння); дерев’яний ящик, наповнений землею, досить важкий. 

Пластикові касети

Пластикові касети - це скріплені разом невеликі ємкості із дренажними отворами різної довжини і ширини. Вони дуже прості у використанні: необхідно просто заповнити кожну комірку ґрунтовою сумішшю і сміливо висаджувати насіння. 

Плюси: легко підігнати під потрібний розмір, розрізавши ножицями; коштують недорого, а служать довго; касети легкі та компактні; уже мають отвори для гарного дренажу; розсада легко виймається з комірок. 

Мінуси: касети «великого формату» незручні для транспортування, тому що дуже кволі й можуть тріснути під вагою землі і рослин; через те, що комірки скріплені між собою, при вийманні одного сіянцю можна ненавмисно порушити земляну грудку іншого; не безкоштовні; не кожній культурі вистачить місця в невеликій комірці (наприклад, корінню перців і баклажанів може не вистачити «глибини» касети). 

Торф’яні стаканчики

Вони дуже популярні серед городників, особливо у прихильників органічного землеробства, оскільки виробляються з екологічно чистих матеріалів і легко розкладаються в землі. Часто рекомендують використовувати торф’яні горщики і склянки на другому етапі - для пікіровки розсади, а не для посіву насіння.

Плюси: міцні та безпечні, не містять токсичних речовин; стінки стаканчиків пористі, пропускають повітря й воду, не дозволяючи корінню «закисати»; розсада висаджується на постійне місце безпосередньо в горщику, а значить коренева система не травмується взагалі; розсада приживається практично 100%; торф, що розкладається, служить додатковим добривом. 

Мінуси: не всі наявні в продажі торф’яні стаканчики відрізняються гарною якістю; мають схильність до розмокання; недешеві; можуть «запліснявіти», тобто покритися цвіллю; у торф’яних ємкостях ґрунт швидше втрачає вологу, а значить потрібно пильно стежити за розсадою і не допускати пересихання. 

Торф’яні таблетки

Торф’яні таблетки - спресований дрібний торф із живильними добавками в оболонці з міцної сітки. Їх укладають у піддон і заливають водою. Таблетки розбухають і збільшуються у висоту в кілька разів, після чого зверху в поглиблення висаджують насіння. 

Плюси: пікіровка без зайвих рухів: таблетка просто закопується в ґрунт; відмінна повітро- і вологопроникність, що немаловажно для розвитку потужної кореневої системи; не потрібно готувати або купувати розсадний ґрунт, принаймні на першому етапі вирощування розсади. 

Мінуси: дороге задоволення; як і у випадку з торф’яними горщиками необхідний постійний контроль за вологістю - дуже легко пересушити коріння сіянців. Однак спритні садівники завжди знайдуть вихід з положення. Наприклад, для рішення проблеми з вологістю торф’яні таблетки з розсадою поміщають у пластиковий контейнер з-під тістечок або торта. Контейнер заповнюють водою до країв, а таблетки вже самі беруть стільки вологи, скільки потрібно. 

Пластикові стаканчики

Один з кращих варіантів ємкостей для розсади - це пластикові стаканчики різної місткості. Вони можуть бути як спеціально «заточені» під вирощування розсади, так і звичайні прозорі з наборів одноразового посуду. Причому, знадобляться два комплекти таких склянок: одні обсягом 100-150 мл для первісної посадки насіння, а другі обсягом 500 мл для наступного пересадження молодих рослин (пікіровки). 

Плюси: стаканчики дешеві, але прослужать не один рік; рослини легко витягаються без ушкодження земляної грудки. 

Мінуси: якщо використовувати прозорі одноразові стаканчики, потрібно не забути проробити дренажні отвори (наприклад, розпеченим цвяхом); можуть виникнути складності під час перевезення (зазвичай стаканчики, щоб не перекинулися, поміщають у взуттєві коробки). 

Саморобні ємкості 

І все-таки оптимальні ємкості під розсаду - ті, які не потрібно купувати. Тому що вони й так у нас завжди під рукою! І замість того, щоб заохочувати виробництво зайвого пластику своїми кревними, варто звернути увагу на вторинне використання всіляких пакувальних матеріалів.

Коробки з-під молочних продуктів

Відрізавши нижню частину коробки від молочних продуктів, легко одержати чудовий контейнер для розсади. Залишається тільки проткнути дінця в декількох місцях для дренажу, поставити коробки в піддон, заповнити ґрунтом - і сіяти. 

Плюси: безкоштовні; легкі; можуть бути різної висоти; готова розсада відмінно витягається разом із земляною грудкою. 

Мінуси: необхідний піддон, тому що пропускають воду. 

Стаканчики з-під йогуртів, сметани, вермішелі швидкого готування та ін. 

Безкоштовна заміна спеціальним пластиковим стаканчикам. З роллю склянки на 100 мл відмінно справляється упаковка з-під йогурту, а у великих стаканах з-під сметани на 500 мл сіянці будуть почувати себе нітрохи не гірше, ніж у покупних розсадниках. Плюси й мінуси ті ж, що й покупних пластикових стаканчиків, плюс безкоштовність і свій маленький внесок у велику справу з захисту навколишнього середовища.

Паперові стакани з газет 

Тим, хто сметану не їсть і не п’є молоко, але читає газети, можливо, придасться цей цікавий і надзвичайно модний на Заході спосіб виготовлення тари під розсаду. Стара газета складається уздовж удвічі, і обмотується навколо 1,5-літрової пляшки або банки в кілька шарів. Головне, не забути залишити знизу припуск для дінця. Краї скріплюються степлером, дно просто загинається усередину. Готово! 

Можна наповнювати стаканчики землею, злегка втрамбовуючи її, і саджати. Під помідори, перець, баклажани й огірки роблять паперові стаканчики діаметром близько 8 см і висотою 10-14 см. Під розсаду капусти підійдуть стаканчики близько 7 см у висоту й 5 см у діаметрі. 

Плюси: безкоштовні, легкі, нетоксичні; не доведеться виймати розсаду зі стакана, достатньо поставити його в лунку і засипати землею. 

Мінуси: необхідно викроїти час і попрацювати руками, що не завжди вдається; потрібен піддон, куди виставляти ці стаканчики (щільно один до одного).

Що ще можна використати під розсаду

Варіацій отут безліч! Наприклад, картонні втулки від рулонів туалетного паперу можуть запросто зіграти роль стаканчика. 

Пластикові 1,5-літрові пляшки, розрізані на 2-3 частини, перетворюються на розсадники без дна. Але ця «проблема» легко вирішується за допомогою піддона або невисокого ящика, куди потрібно встановити заповнені ґрунтом саморобні ємкості. 

А для вирощування розсади суниці, наприклад, взагалі немає нічого краще, ніж пластикова коробка з-під сиру (або магазинного салату) із кришкою. 

Дрібні рослини можна взагалі саджати в шкаралупки від яєць, попередньо наповнивши їх землею. При посадці в грядку достатньо стиснути шкаралупу в руці, щоб вона розтріснулася, і висадити сіянець у лунку разом із залишками шкаралупи, які, як відомо, ідуть ґрунту тільки на користь

Додайте коментар: Ваше ім'я Текст: