№873 від 09.08.2018p. | |
Передплатний індекс: 23429 Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477 |
Реклама в газеті "Рівне-Ракурс"
Новини Рівне |
Їжа із наслідками…Їсти стає все більш небезпечно. Це факт. Кількість людей по всій Україні, які після вживання «чогось там» опиняються на лікарняному ліжку, зростає щоденно. Отруєння неякісною їжею за останні роки стало справжнім стихійним лихом. Чому люди труяться? Спробуємо розібратися в цьому. В принципі, у двадцять першому сторіччі, коли продукти проходять термічну обробку, вдосталь є холодильного обладнання, а на всіх упаковках можна прочитати граничний термін вживання такого просто не повинно бути. Так, неякісна шаурма, сальмонела в їдальнях дитячих оздоровчих закладів, наїдки на сільських весіллях – це, як банально це не звучить, результат безвідповідальної роботи тих, хто ці страви готує. Тобто, кухарі повинні знати, що можна використовувати для приготування страв, а які продукти потрібно негайно викидати. Чому ж цього не роблять? Фактор перший - кадровий голод На одній з рівненських піцерій, автор побачив пропозицію із працевлаштування «кухарів без досвіду». Тобто, нестача фахівців призвела до того, що до плити готові ставити людей, які взагалі не мають досвіду роботи в громадському харчуванні. Це говорить про те, що кадрів кухарів катастрофічно не вистачає. Звісно, людям потрібно десь і на комусь вчитися. Але бути об’єктом цього процесу - справа небезпечна. Ті, хто має досвід роботи в цій галузі, спокійно знаходять роботу в кафе та ресторанах Східної Європи та навіть Росії, де зарплати набагато вищі ніж у нас. Фактор другий - жадібність власників Громадське харчування - бізнес прибутковий. Поки є люди, вони будуть їсти. Однак, в наших диких умовах, кожен власник кафешки чи лотка з шаурмою прагне отримати з своєї «точки» максимум прибутку за мінімум часу. Результат - безвідходне виробництво. Тобто, продукти у яких закінчився термін реалізації часто-густо і далі використовуються. Результат ми бачимо на лікарняних ліжках. Звісно, не всі власники об’єктів громадського харчування взагалі не думають про наслідки використання продуктів, яким місце лише у смітнику. Але тих, хто економить на всьому, дуже і дуже багато. Фактор третій - бідність покупців Поїсти дешево і якісно стало в нашій країні ледве не головною національною ідеєю. Про те, що дешево і одночасно якісно не може бути, згадають вже потім, коли довго лікують різного роду гастрити та інші кишкові захворювання. І це ще в кращому випадку. Ціни на продукти харчування такі як м’ясо та риба в нас вже досить «європейські», а спробуйте в якійсь країні ЄС поїсти якоїсь шаурми за один євро, або ж купити «дешеву» путівку своїй дитині в літній табір, де на харчування в день виділяється два - три євро? Такого у розвиненій Європі не буває, а у нас є. Так що як це не парадоксально, але у більшості харчових отруєнь частково винні і самі їх жертви. Що робити? Нічого. Навести лад в галузі громадського харчування в нас неможливо в принципі. Чому? Платоспроможна категорія населення, яка може собі дозволити повноцінний обід в кафе за 300 гривень (приблизно 10 євро) в Україні це – максимум п’ять відсотків. І вони дуже рідко труяться, адже ті самі власники ресторанів чи кафе їх цінують і розуміють, що втратити платоспроможного клієнта в наш час - це справжнє горе для ресторатора. Решті 95% залишається грати в гру з нашим дешевим фаст-фудом і сподіватися, що вдасться перекусити дешево і безпечно.
Коментарі (0):
|
© 2001-2022 Iнформацiйно-рекламне агентство "Ракурс" тел.: +38(098)0565477. Всi права збережено. |
тел.(098)0565477, (096)3950057 Використовувати матеріали газети "Рівне-Ракурс" можна лише пославшись на "Рівне-Ракурс" (для інтернет-виданнь - зробивши гіперпосилання). Будь-яке копіювання, публікація, чи передрук наступне поширення інформації, що не має посилання на "IРА "Ракурс" суворо забороняється Наші сайти: |